Перегляд вихідного коду сторінки Ткачук Т.А. Психологічні особливості комунікативних копінг-ресурсів фахівців податкової міліції

'''[[Ткачук Таїсія Анатоліївна]]''', канд. психол. наук, доцент кафедри соціології, психології та педагогіки Національного університету державної податкової служби, м. Ірпінь Київської області


Емпатія, афіліація та сенситивність до відчуження є професійно значущими комунікативними копінг-ресурсами, які здійснюють вплив на формування самооцінки, локусу контроля, вибір і реалізацію базисних копінг-стратегій у взаємодії з представниками різних систем соціально-підтримуючих зв’язків.

Емпатія є ключем до дійсного розуміння людини, компонентом спостережливості, умовою встановлення тісного контакту між людьми і щирого діалогічного спілкування, чинником, який сприяє емоційній інтеграції з світом, відновленню порушених зв’язків з оточуючими, необхідною умовою будь-якої творчості [1].

Емпатія нерозривно пов’язана з афіліацією, яка визначається як прагнення людини бути у товаристві інших людей. Це прагнення підсилюється у ситуаціях, які оцінюються індивідом як такі, що загрожують його благополуччю у стресових ситуаціях. Блокування афіліації викликає почуття самотності, відчуженості, породжує і поглиблює стрес [1].

Результати дослідження емпатійної, афіліативної тенденції та сенситивності до відчуження курсантів та офіцерів підрозділів податкової міліції представлені у табл. 1.

::::::::::::Таблиця 1

'''Результати дослідження'''

'''емпатійної, афіліативної тенденції і сензитивності до відчуження'''

'''курсантів та офіцерів податкової міліції'''

{| class="standard" cellspacing="0" border="1" 
|-
! Тенденції
! Контингент
! 
! Р
|-
| 
| Офіцери
| Курсанти
| 
|-
| Емпатійна
| 16,43 + 0,35
| 15,65 + 0,57
| Р < 0.05
|-
| Афіліативна
| 11,9 + 0,34
| 12,42 + 0,43
| 
|-
| Сензитивність до відчуження
| 11,23 + 0,35
| 10,54 + 0, 46
| 
|-
|}

Як видно з табл. 1, найбільш високі показники за шкалою емпатичної тенденції набрані офіцерами (16,43+0,35 або 65,4% від максимально можливої вираженості ознаки) порівняно з курсантами факультету податкової міліції (15,65+0,57 або 58,9%) і відмічені достовірні відмінності Р <0.05 між показниками обстежуваних контингентів.

Найбільш виражена емпатійна тенденція в офіцерів (16,43+0,35) порівняно з курсантами (15,65+0,57) може свідчити про більший емпатійний досвід і більш розвинену в офіцерів чутливість до емоційних станів і проявів переживань у поведінці оточуючих людей.

Порівняння показників емпатійної тенденції свідчать про розвиток цього ресурсу у процесі здобуття досвіду комунікативної взаємодії з представниками різних систем соціально-підтримуючої мережі: сім’єю, батьками та іншими родичами, колегами, друзями та іншими особами у різних соціальних ситуаціях. Результати порівняння показників емпатійної тенденції курсантів та офіцерів податкової служби підтверджують гіпотезу Г.Вайланта про те, що протягом онтогенезу відбувається розвиток копінг-ресурсів, до яких відноситься і емпатійна тенденція [2].

Проте, наші спостереження показують, що у поведінці, пов’язаній з професійною діяльністю, в офіцерів податкової служби відмічається емпатійна некомпетентність у ставленні до суб’єктів оподаткування, яка проявляється в неуважному вислуховуванні їх аргументів, відволіканні від теми розмови, недоброзичливих коментарях і звинувачувальних висловлюваннях щодо господарської та фінансової діяльності.

За шкалою тенденції до афіліації в офіцерів (11,9+0,34 або 45,8 %) та у курсантів (12,42+0,43 або 48,6%) показники були практично різнозначними і достовірні відмінності між ними не помічені.

Порівняння співвідношення показників за шкалами афіліації у курсантів та офіцерів свідчать про те, що у спілкуванні офіцерів податкової міліції не у повній мірі реалізується потреба в афіліації. Це відбувається через обмеження репертуару копінг-поведінки офіцерів, який виражається в низькій прогностичній оцінці професійної діяльності, частій реалізації авторитарних методів керівництва, які ґрунтуються на підпорядкуванні суб’єктів оподаткування або використанні механізмів уникання, а не конструктивного розв’язання проблемних ситуацій. Ці фактори чинять перешкоди ефективному функціонуванню системи соціальних зв’язків. Взаємна недовіра в офіцерів до суб’єктів оподаткування в таких умовах сприяє розвитку чутливості до відчуження і зниженню потреби у міжособистісній взаємодії через відсутність емоційно-підтримуючих стосунків.

Більш низькі показники у курсантів за шкалою сенситивності до відчуження і вищі показники за шкалою тенденції до афіліації порівняно з офіцерами, хоча і за відсутності достовірних відмінностей, можуть свідчити про те, що курсанти рідше обмежують своє спілкування з іншими людьми і рідше прогнозують ситуацію відчуження. Потреба в афіліації у курсантів реалізовувалася у спілкуванні з батьками, друзями та іншими значущими особами. У процесі навчання у вузі у даного контингенту відбувається розвиток потреби у міжособистісному спілкуванні з ровесниками.

== Література ==

#Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека /Пер с англ. – М.: Прогресс, Универс, 1994. – 480 с.
#Vaillant G.E. Theoretical hierarchy of adaptive ego mechanism: a 30-year follow-up of 30 men selected for psychological health //Archives of General Psychiatry. — 1971. — Vol.24.—N2 — P.107-118.

[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Наукові праці Ткачук Т.А.]]
[[Категорія:Матеріали конференції "Актуальні питання психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах"]]
[[Категорія:Навчально-науковий інститут права та психології КНУВС]]
[[Категорія:Наукова лабораторія психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у ВНЗ]]
[[Категорія:Статті з психології]]
[[Категорія:Статті з педагогіки]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]