Максимюк О. Ю. Cтанов. вторин. мовн. особистості у студентів спец. «музичне мистецтво» у контексті іншомов. освіти у аспекті формування ІКК
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Максимюк О. Ю. – студентка Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Музичне мистецтво», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка
Анотація: У статті розглядається становлення вторинної особистості та її складових у контексті становлення вторинної мовної особистості студентів у аспекті іншомовної освіти і зокрема студентів спеціальності «Музичне мистецтво». Автором визначено структуру та сприяючі чинники формування іншомовної комунікативної компетентності та професійного становлення студентів спеціальності «Музичне мистецтво».
Ключові слова: іншомовна комунікативна компетентність; вторинна мовна особистість; компоненти вторинної мовної особистості; студенти спеціальності «Музичне мистецтво»; становлення мовної особистості; іншомовна освіта.
Аннотация: В статье рассматривается становление вторичной личности и ее составляющих в контексте становления вторичной языковой личности студентов в аспекте иноязычного образования и в частности студентов специальности «Музыкальное искусство». Автором определена структура и способствующие факторы формирования иноязычной коммуникативной компетентности и профессионального становления студентов специальности «Музыкальное искусство».
Ключевые слова: иноязычная коммуникативная компетентность; вторичная языковая личность; компоненты вторичной языковой личности; студенты специальности «Музыкальное искусство»; становления языковой личности; иноязычное образование.
Annotation: The article deals with the formation of the secondary personality`s components in the context of the students` secondary linguistic personslity`s formation in the aspect of foreign language education and, in particular, students of the specialty "Music Art". The author determines the structure and factors contributing to the formation of foreign communication skills and the students` professional formation of the specialty "Music Art".
Key words: foreign language communicative competence; secondary linguistic identity; components of the secondary linguistic personality; students of the specialty "Musical art"; linguistic personality`s formation; foreign language education.
Зміст |
Постановка проблеми
На сучасному етапі розвитку України критично важливим є розвиток міжкультурних зв’язків з європейськими державами для тісного співробітництва в економічній і політичній сферах. Тому, необхідною якістю сучасного фахівця стає здатність до здійснення професійного спілкування іноземною мовою, яке не може бути ефективним без знання правил і норм кроскультурної комунікації. Іншомовна освіта, що має на меті формування вторинної мовної особистості студентів на сучасному етапі розвитку освіти націлено на створення цілісної картини світового музично-культурного простору, а опрацювання закордонних видань і періодики сприяє розвитку іншомовної соціокультурної компетенції студентів мистецьких спеціальностей у процесі фахової підготовки, а також стимулює до науково-практичного пошуку.
Аналіз досліджень
У контексті зазначеного вище доцільним є опертя на сучасну концепцію іншомовної освіти за Ю. І. Пассового, однією із ключових позицій якої визначається культурологічний підхід у процесі вивчення іноземної мови, як такий, що сприяє виробленню власної стратегії навчання та професійного вивищення, з точки зору професійної специфіки здійснення професійної іншомовної підготовки майбутніх фахівців спеціальності «Музичне мистецтво» нам видається доцільним використання даної концепції.
Також на нашу думку, заслуговує уваги у контексті означеної проблематики дослідження Р. О. Гришкова щодо культурологічного підходу до навчання іноземної мови (соціокультурний аспект) з позицій системно- культурологічного підходу. Науковець обґрунтувала науково-методичну систему, виявила та експериментально перевірила педагогічні засади її функціонування, визначила механізми реалізації міжпредметної координації в навчанні іноземної мови та фахових дисциплін [2; 3].
Визначальною характеристикою сучасного інформатизованого суспільства є стрімкий розвиток усіх сфер людської діяльності, що вимагає від особистості готовності до адекватних змін, адаптації, швидкого переорієнтування в нових умовах. У контексті професійної підготовки, зокрема професійної підготовки студентів спеціальності «Музичне мистецтво» важливим аспектом навчання є самостійність, як складова професійного становлення особистості.
Формування нових освітніх парадигм, постійний процес удосконалення та реформування освіти сьогодні передбачають сформованість у майбутнього спеціаліста готовності до застосування нових ідей, здатність постійно навчатися, бути у творчому пошуку. Ідеї про необхідність навчання упродовж життя не є новими. Зокрема, ще Адольф Дістервег – видатний німецький педагог, вважав, що виховання, отримане людиною, закінчено, досягло своєї мети, коли людина настільки дозріла, що володіє силою і волею самого себе утворювати протягом подальшого життя, і знає спосіб і засоби, як вона це може здійснити як індивідуум, що впливає на світ. Він зазначав щодо педагога: «лишь до тех пор способен на самом деле воспитывать и образовывать, пока сам работает над своим собственным воспитанием и образованием» [5].
Феномен мовної особистості підлягав вивченню з боку лінгвістів, психологів та лінгводидактів. Й. Вейсгербер та В. Виноградов розглядали мовну особистість у вузькому аспекті – як мовну особистість автора художнього твору та мовну особистість персонажа твору. Психолог О. Леонтьєв визначив мовця як мовну особистість, творця образу світу. Феномен мовної особистості вивчали: Г. Богін розробив модель мовної особистості як людини, яка готова продукувати мовленнєві вчинки, створювати мовленнєві продукти; Ю. Прохоров визначив та вивчав особливості мовної і мовленнєвої особистість; Т. Снитко розглядав відмінностей у визначенні поняття «мовна особистість» західної й східної культур; В. Карасик увів поняття «словникова мовна особистість»; О. Біляєв досліджував поняття «національно-мовна особистість»; Л. Мацько, С. Єрмоленко визначили національно-свідому україномовну особистість; Л. Скуратівський досліджував духовну мовну особистість та ін. [2].
Як продемонстрував аналіз останніх джерел та публікацій науковцями ґрунтовно досліджувався феномен мовної особистості (первинної та вторинної мовної особистості), а також важливість самоосвіти в процесі професійного становлення вчителя, музиканта, виконавця і співака. Але недостатньо вивченим є питання самоосвіти в контексті становлення вторинної мовної студентів спеціальності «Музичне мистецтво».
Постановка мети дослідження
Метою нашого дослідження є визначення ролі та значення становлення вторинної мовної особистості у студентів спеціальності «Музичне мистецтво» у аспекті формування іншомовної комунікативної компетентності.
Виклад основного матеріалу
Самоосвіта має важливе значення для професійного становлення майбутнього вчителя. А для педагогічного становлення майбутнього вчителя іноземної мови важливим є становлення його як вторинної мовної особистості. Даний термін виник з 80-х років, коли увага лінгвістів переключилась на роль "людського фактору" у мові, що спричинило за собою включення в понятійний апарат лінгвістики нової категорії "мовна особистість", яка стосовно вивчення іноземної мови може бути представлена як вторинна мовна особистість [1].
Розглядаючи самоосвіту в контексті становлення вторинної мовної особистості студентів спеціальності «Музичне мистецтво» важливим є розуміння її складових. Науковці виділяють три основних компоненти поняття «самоосвіта». 1. Мета, що включає в себе і бажання, і потребу здобути освіту. Націленість на освіту впродовж життя або підвищення кваліфікації; придбання, накопичення, упорядкування, систематизація і відновлення знань; самостійне поглиблення і розширення знань отриманих у навчальному закладі; придбання систематичних знань у певній галузі науки, техніки, культури, політичному житті; перекваліфікацію; задоволення потреб у соціалізації, самореалізації, підвищенні культурного, освітнього, професійного і наукового рівнів тощо. 2.Мотивація. Мотивом до здійснення самоосвіти є як задоволення пізнавальних потреб або реалізація творчих потреб так і прагнення до розширення та більш міцного засвоєння знань. 3.Способи виконання дій. Вибір способу виконання дій залежить від уподобань особистості, так вона може виконувати їх самостійно чи індивідуально, плануючи, виконуючи та аналізуючи себе самостійно. Самоосвітня діяльність може проводитись в групі, звичайно якщо всі її учасники мають бажання. Окрім того самоосвітня діяльність може мати і масовий характер, тобто проводитись масово. Сучасна концепція та структура освіти, зокрема по підготовці майбутніх вчителів іноземної мови дозволяє здійснення самоосвіти як у закладі освіти, так і у поза навчальному закладі [3].
У той же час, самоосвіта в контексті становлення мовної особистості студентів спеціальності «Музичне мистецтво» потребує подальших досліджень. Це дозволяє нам визначити самоосвіту в контексті формування мовної особистості студентів спеціальності «Музичне мистецтво» як важливе педагогічне завдання, що потребує успішного вирішення в процесі професійної підготовки. В контексті становлення вторинної мовної особистості студентів спеціальності «Музичне мистецтво» самоосвіта – це усвідомлений, цілеспрямований вид діяльності, що спрямований на удосконалення іншомовної комунікативної компетентності на базі становлення особистості студентів спеціальності «Музичне мистецтво» як вторинної мовної особистості задля отримання та удосконалення вже сформованих компетенцій, обраними способами, методами та засобами.
На думку Ю.Караулова, “мовна особистість – це людина, яка наділена можливістю створювати та сприймати тексти, що вирізняються: а) ступенем структурно-мовної складності; б) глибиною та точністю відображення дійсності; в) певною спрямованістю” [5].
Формування особистості відбувається в комунікативному просторі мовного середовища, це характеризує рідне мовне середовище, де спочатку формується мовна особистість. Вочевидь повна реалізація мовної особистості в іноземній культурі та іноземній мові не завжди потребує лише тих навичок та уміння, які сформовані на базі рідної культури та мови. Взаємодія накопиченого "рідного багажу" мовної особистості і нових реалій іншомовного середовища відбуваються в просторі, розташованому в системі трьох координат: дійсність, мова і свідомість. Таким чином, тільки усвідомивши основні закономірності нової дійсності і нової мови, мовна особистість має шанс реалізуватися і задовольнити "необхідні потреби свого буття" в іншомовній сфері. Причому механізм формування вторинної мовної особистості в іншомовному середовищі буде мати як схожість, так і відмінність з аналогічним процесом в умовах рідномовного середовища. В рідномовному середовищі переважає засвоєння мови через дійсність, а в чужомовному - навпаки: дійсність засвоюється через мову [4].
Вторинна мовна особистість це сукупність здібностей людини до іншомовного спілкування на міжкультурному рівні, яка передбачає адекватну взаємодію з представниками інших культур. Вона складається з оволодіння вербально-семантичним кодом мови, що вивчається, тобто "мовною картиною світу" носіїв цієї мови та "глобальною" (концептуальною) картиною світу, що дозволяє людині зрозуміти нову для нього соціальну дійсність. Розвиток рис вторинної мовної особистості дає можливість людині бути ефективним учасником міжкультурної комунікації, це і є власне стратегічна мета навчання іноземної мови. Вторинна мовна особистість у людини, що володіє іноземною мовою, формується під впливом первинної мовної особистості, сформованої рідною мовою людини. Але даний процесс становлення вторинної мовної особистості не є завершеним, а потребує подальшого удосконалення через самоосвітню діяльність, що зумовлено особливістю мовної матерії – змінами в автентичній мові, потребі в удосконалені практичних навичок та компетенцій.
Компонентами формування мовної особистості (за О.М. Щукіним) є вироблення:
лінгвістичної компетенції (теоретичні знання про мову);
мовної (практичне оволодіння мовою);
комунікативної (використання мови відповідно до ситуації спілкування, навички правильної мовної поведінки);
культурологічної (входження в культуру мови, що вивчається, подолання культурного бар'єру в спілкуванні).
Формування даних компетентностей передбачено в освітніх навчальних планах та программах з професійної підготовки студентів спеціальності «Музичне мистецтво», але значна частина в професійному становленні, зокрема як вторинної мовної особистості залежить від самого студента. Так грунтовне навчання в ВНЗ при не сформованості зазначених нами вище особистих характеристик можуть привести до того, що професійні надбання майбутнього вчителя іноземної мови можуть мати суто формальний характер. В такому випадку професіоналізація може закінчитись з отриманням диплому.
Висновок
Підсумовуючи сказане вище, ми дійшли висновку, що пошук і вивчення іншомовної літератури за визначеною темою дослідження і подальше використання студентами її на практиці, сприяє діалогу рідної та іноземної культур, відбувається самоосвіта і саморозвиток особистості студента як суб’єкта навчальної діяльності, що має велике значення для становлення вторинної мовної особистості студентів спеціальності «Музичне мистецтво».
Важливе місце у зазначеному вище посідає самоосвітня діяльність вчителя іноземної мови до/упродовж/та після отримання кваліфікації, освіта упродовж життя.
Перспективою подальшого наукового моніторингу передбачаємо розгляд поетапного становлення вторинної мовної особистості студентів музично-педагогічних спеціальностей та формування іншомовної комунікативної компетентності у різних видах мовленнєвої діяльності у зазначеному вище контексті.
Список використаних джерел
- Висоцька А. І. Індивідуально-психологічні характеристики мовної особистості в іншомовному просторі / А. І. Висоцька // Вісник психології і педагогіки [Електронний ресурс] : зб. наук. пр. / Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інституту психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. – Випуск 7. – К., 2012. – Режим доступу. – http://www.psyh.kiev.ua
- Игнатова И. Б. Структура языковой личности в лингводидактическом аспекте / И.Б. Игнатова // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі: Міжпредметні зв’язки. – 2008. – 13. – С. 54-59.
- Коростіль Л. А. Самоосвіта особистості як соціальне та педагогічне явище / Л. А. Коростіль // Педагогічні науки: зб. наук. праць. – Суми: Видавництво СумДПУ. – 2009. – №. 1. – С. 138-145.
- Котенко О.В. Формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя іноземної мови / О. В. Котенко // Вісник психології і педагогіки [Електронний ресурс] : зб. наук. пр. / Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інституту психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. – Випуск 6. – К., 2012. – Режим доступу. – http://www.psyh.kiev.ua
- Лабунець Ю.О. Самоосвіта в контексті становлення вторинної мовної особистості майбутнього вчителя іноземної мови/ Ю.О. Лабунець // Вісник психології і педагогіки [Електронний ресурс] : зб. наук. пр. / Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. – Випуск 11. – К., 2013. – Режим доступу. – http://www.psyh.kiev.ua. – Заголовок з крану.