Ткачук Т.А. Психологічні особливості комунікативних копінг-ресурсів фахівців податкової міліції

Ткачук Таїсія Анатоліївна, канд. психол. наук, доцент кафедри соціології, психології та педагогіки Національного університету державної податкової служби, м. Ірпінь Київської області

Емпатія, афіліація та сенситивність до відчуження є професійно значущими комунікативними копінг-ресурсами, які здійснюють вплив на формування самооцінки, локусу контроля, вибір і реалізацію базисних копінг-стратегій у взаємодії з представниками різних систем соціально-підтримуючих зв’язків.

Емпатія є ключем до дійсного розуміння людини, компонентом спостережливості, умовою встановлення тісного контакту між людьми і щирого діалогічного спілкування, чинником, який сприяє емоційній інтеграції з світом, відновленню порушених зв’язків з оточуючими, необхідною умовою будь-якої творчості [1].

Емпатія нерозривно пов’язана з афіліацією, яка визначається як прагнення людини бути у товаристві інших людей. Це прагнення підсилюється у ситуаціях, які оцінюються індивідом як такі, що загрожують його благополуччю у стресових ситуаціях. Блокування афіліації викликає почуття самотності, відчуженості, породжує і поглиблює стрес [1].

Результати дослідження емпатійної, афіліативної тенденції та сенситивності до відчуження курсантів та офіцерів підрозділів податкової міліції представлені у табл. 1.

Таблиця 1

Результати дослідження

емпатійної, афіліативної тенденції і сензитивності до відчуження

курсантів та офіцерів податкової міліції

Тенденції	Контингент		Р
	Офіцери	Курсанти
Емпатійна	16,43 + 0,35	15,65 + 0,57	Р < 0.05
Афіліативна	11,9 + 0,34	12,42 + 0,43
Сензитивність до відчуження	11,23 + 0,35	10,54 + 0, 46

Як видно з табл. 1, найбільш високі показники за шкалою емпатичної тенденції набрані офіцерами (16,43+0,35 або 65,4% від максимально можливої вираженості ознаки) порівняно з курсантами факультету податкової міліції (15,65+0,57 або 58,9%) і відмічені достовірні відмінності Р <0.05 між показниками обстежуваних контингентів.

Найбільш виражена емпатійна тенденція в офіцерів (16,43+0,35) порівняно з курсантами (15,65+0,57) може свідчити про більший емпатійний досвід і більш розвинену в офіцерів чутливість до емоційних станів і проявів переживань у поведінці оточуючих людей.

Порівняння показників емпатійної тенденції свідчать про розвиток цього ресурсу у процесі здобуття досвіду комунікативної взаємодії з представниками різних систем соціально-підтримуючої мережі: сім’єю, батьками та іншими родичами, колегами, друзями та іншими особами у різних соціальних ситуаціях. Результати порівняння показників емпатійної тенденції курсантів та офіцерів податкової служби підтверджують гіпотезу Г.Вайланта про те, що протягом онтогенезу відбувається розвиток копінг-ресурсів, до яких відноситься і емпатійна тенденція [2].

Проте, наші спостереження показують, що у поведінці, пов’язаній з професійною діяльністю, в офіцерів податкової служби відмічається емпатійна некомпетентність у ставленні до суб’єктів оподаткування, яка проявляється в неуважному вислуховуванні їх аргументів, відволіканні від теми розмови, недоброзичливих коментарях і звинувачувальних висловлюваннях щодо господарської та фінансової діяльності.

За шкалою тенденції до афіліації в офіцерів (11,9+0,34 або 45,8 %) та у курсантів (12,42+0,43 або 48,6%) показники були практично різнозначними і достовірні відмінності між ними не помічені.

Порівняння співвідношення показників за шкалами афіліації у курсантів та офіцерів свідчать про те, що у спілкуванні офіцерів податкової міліції не у повній мірі реалізується потреба в афіліації. Це відбувається через обмеження репертуару копінг-поведінки офіцерів, який виражається в низькій прогностичній оцінці професійної діяльності, частій реалізації авторитарних методів керівництва, які ґрунтуються на підпорядкуванні суб’єктів оподаткування або використанні механізмів уникання, а не конструктивного розв’язання проблемних ситуацій. Ці фактори чинять перешкоди ефективному функціонуванню системи соціальних зв’язків. Взаємна недовіра в офіцерів до суб’єктів оподаткування в таких умовах сприяє розвитку чутливості до відчуження і зниженню потреби у міжособистісній взаємодії через відсутність емоційно-підтримуючих стосунків.

Більш низькі показники у курсантів за шкалою сенситивності до відчуження і вищі показники за шкалою тенденції до афіліації порівняно з офіцерами, хоча і за відсутності достовірних відмінностей, можуть свідчити про те, що курсанти рідше обмежують своє спілкування з іншими людьми і рідше прогнозують ситуацію відчуження. Потреба в афіліації у курсантів реалізовувалася у спілкуванні з батьками, друзями та іншими значущими особами. У процесі навчання у вузі у даного контингенту відбувається розвиток потреби у міжособистісному спілкуванні з ровесниками.

Література

1. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека /Пер с англ. – М.: Прогресс, Универс, 1994. – 480 с.
2. Vaillant G.E. Theoretical hierarchy of adaptive ego mechanism: a 30-year follow-up of 30 men selected for psychological health //Archives of General Psychiatry. — 1971. — Vol.24.—N2 — P.107-118.