Бодня О.В., Кононенко С.О. Інформаційно-комунікаційні технології у науково-методичній роботі школи

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Бодня О.В. - директор, Кононенко С.О. - заступник директора з НВР спеціалізованої школи № 188 з поглибленим вивченням російської мови, м. Київ

УДК 373.31

Статтю присвячено висвітленню питання про використання інформаційно-комунікаційних технологій у науково-методичній роботі загальноосвітньої школи, зокрема електронних презентацій на семінарах для вчителів та на уроках літературного читання у початковій школі.

Статья посвящена освещению вопроса об использовании информационно-коммуникационных технологий в научно-методической работе общеобразовательной школы, в частности электронных презентаций на семинарах для учителей и на уроках литературного чтения в начальной школе.

The article is dedicated coverage of the use of information and communication technologies in scientific and methodical work of secondary school, in particular electronic presentations at seminars for teachers and the lessons of literary reading in elementary school.


Зміст

Постановка проблеми

Система шкільної науково-методичної роботи відіграє важливу роль у розвитку загальної середньої освіти. Вона сприяє оновленню набутих педагогами знань та умінь, піднесенню наукового рівня викладання та вдосконаленню професійної майстерності вчителів. Однак як у змістовному, так й в організаційному планах науково-методична робота школи певною мірою не відповідає вимогам розвитку української освіти та техніко-технологічному рівню суспільства ХІ століття.

Традиційними для науково-методичної робота в школі є такі організацій форми, як педагогічна рада, методична рада, методичні об’єднання, творчі групи, науково-методичні семінари, відкриті уроки, науково-методичний експеримент та ін., у процесі реалізації яких використовуються різноманітні методи та технології. [6]. Оскільки кінець XX - початок XXI ст. позначений багатьма науковими пошуками, пов’язаними з проблемою запровадження інформа¬ційно-комунікаційних технології в освіту, значної актуальності набуло питання про цілеспрямоване використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі розв’язання педагогами окремих завдань науково-методичної роботи.

Мета статті

Метою статті є висвітленню питання про використання інформаційно-комунікаційних технологій у науково-методичній роботі загальноосвітньої школи.

Аналіз результатів дослідження

Вихідними поняттями термінологічного словосполучення «інформаційно-комунікаційні технології» є дефініції «інформація», «комунікація», зміст яких нині є загальновідомим [5], нагадаємо значення цих слів. Термін «інформація» (латин. Іnfоrmаtіо) використовується у такому сенсі: повідомлення про якісь події або відомості про навколишній світ та процеси, що в ньому відбуваються. Про значення здобуття об’єктивної інформації в галузі освіти свідчить, зокрема, наказ Міністерства освіти і науки України від 04 вересня 2014 року № 981 «Про затвердження Положення про забезпечення доступу до публічної інформації у Міністерстві освіти і науки України», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 вересня 2014 року за № 1154/25931. Запитувачі інформації можуть оперативно її получити використовуючи ресурси електронної пошти, що має таку адресу: informzapyt@mon.gov.ua

Дослідники зауважують, що інформація має мовну природу – інформація виражається за допомогою мови – знакової системи будь-якого походження, яка служить засобом спілкування, мислення, висловлювання думки. Мова може бути природною, а також штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, мова математичної символіки, інформаційно-пошукова, алгоритмічна та ін. мови). Інформація характеризується невідривністю від мови носія та дискретністю – одиницями інформації як засобами висловлювання є слова, речення, уривки тексту, а у плані змісту – поняття, висловлювання, описання фактів, гіпотези, теорії, методики, розробки уроків тощо.

Інформацію крім іншого розуміють як комунікацію та зв'язок, у процесі якого люди вирішують певні завдання, зокрема й педагогічні та ін. Отже, поняття «інформація» та «комунікація» розглядаються як взаємопов’язані процеси, для розгортання яких найчастіше використовується усне або писемне мовлення.

Зважаючи на те, що комунікативні процеси в контексті науково-методичної роботи школи вирізняються великою різноманітністю, їх класифікують за різними ознаками. Так, за способом взаємодії суб’єктів комунікації виділяють: пряме мовленнєве спілкування, яке передбачає безпосередній контакт його педагогів; опосередкований спосіб комунікації, котрий охоплює: передавання інформації засобами писемного мовлення на паперових носіях; спілкування за допомогою технічних засобів.

У зв’язку з тим, що обмін інформацією в суспільстві набуває такого характеру, який за динамічною ознакою не був властивим для попереднього періоду розвитку людської цивілізації, у сучасній науково-методичні роботі школи все ширше використовуються технічні засоби, а вони діють за певними технологіями. Поняття «технологія» (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. Τεχνη – майстерність, техніка; грец. λογος – (тут) передавати) розуміють як про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) розв'язання актуальних для людини задач, зокрема, щодо науково-методичної роботи, шляхом застосування технічних засобів (знарядь праці).

Поняття «технологія» міцно увійшло в обіг у другій половині XX століття і стало своєрідним орієнтиром сучасного педагогічного мислення. Технологія містить у собі методи, прийоми, режим роботи, послідовність операцій і процедур, вона тісно пов'язана з застосовуваними приладами та використовуваними матеріалами. Цілком очевидно, що на процесі науково-методичної роботи школи, обмінні між вчителями інформацією наукового або методичного характеру, опосередкованому технічними засобами, передусім позначається зміна технологій, яка відбувається швидше, ніж зміна людського покоління. Нині в освіті надзвичайно поширені технології, які здійснюють інформаційно-комунікаційну взаємодію людей за допомогою комп’ютера – техніко-технологічної системи, здатної виконувати чітко окреслену послідовність операцій з метою розв’язання поставленого людиною завдання. Додаткові можливості має інтернетзв'язок. Слово Інтернет можливо розглядати як складене з двох слів – Inter (скорочене – між) та net (мережа), що у сукупності являє сутність його розуміння – міжнародна інформаційно-комунікаційна мережа, яку за ступенем територіального розподілу відносять до типу глобальних комп'ютерних мереж.

Аналіз наведених нами понять дозволяє вважати цілком виправданим термінологічне словосполучення «інформаційно-комунікаційні технології» в контексті науково-методичної роботи школи розуміти як процес комунікативної діяльності педагогів науково-методичного характеру, що опосередковується технічним засобом – комп’ютером та характеризується такими ознаками: постановкою мети, спрямованої на досягнення конкретного педагогічного результату; виділенням у технологічному процесі навчально-методичної роботи логічно взаємопов'язаних етапів, які пов’язані з її планом; координованим і поетапним виконанням педагогами дій, спрямованих на реалізацію кожного з виділених етапів; реалізацією поставленої мети, отже досягненням запланованого у програмі навчально-методичної роботи результату. З метою реалізації різноманітних завдань науково-методичної роботи вчителю доцільно використовувати готові програмні продукти (енциклопедії, словники, навчальні програми та ін.), та текстовий редактор Word, котрий дозволяє йому власноруч підготувати якісний та привабливий для колег на учнів науково-методичний матеріал.

Великі можливості у проведення занять має пакет Microsoft Office, який дозволяє здійснювати науково-методичну роботу в формі електронної презентації, спілкування із застосуванням скайп-технології, вікі-технології, листування за допомогою електронної пошти тощо. [ 1; 4 ].

Так, програма Microsoft PowerPoint [1 ] має властивості, спільні з іншими програмами із пакета прикладних програм MS Office, і науково-методична робота з нею потребує від вчителя стандартних умінь та навичок роботи з об'єктами операційної системи Windows.

Електронна презентація, розроблена за програмою Microsoft PowerPoint – надзвичайно сучасний засіб для подання різноманітної науково-методичної інформації в режимі мультимедіа.

Електронні презентації складаються з комплексу слайдів, в яких пізнавальний текст може поєднуватися з графічними об'єктами, фотокартками, звуком, відео та мультиплікаційними об'єктами. Слайди варіативно містять, таблиці, діаграми, рисунки, відеокліпи, гіперпосилання на інші та документи.

Електронні презентації дають можливість вчителю з незначною витратою часу підготувати методично виправдану та яскраву наочність та використовувати її у науково-методичній роботі. Наприклад, в нашій школі в контексті проведення експериментальної роботи з вивчення ефективності методів і прийомів формування читацьких навичок на уроках літературного читання у початкових класах (дослідник – науковий співробітник лабораторії навчання української словесності в школах національних меншин України та діаспори Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України Т.Н. Кохно ) на уроці літературного читання у 3 класі під час вивчення казки Ірини Прокопенко «Як берізка листя роздарувала» як методичний прийом було використано електронну презентацію. Наведемо зміст деяких слайдів до цієї теми.


Вирізняють такі особливості казки як літературного жанру:

  • Вигадка, фантазія.
  • Традиційний зачин і кінцівка.
  • Використання магічних чисел – 3, 7, 9, 12.
  • Боротьба добра і зла, де добро перемагає зло.
  • Повчальність.
  • Особливість мови.

Слайд 1. Особливості казки як літературного жанру


Поділ казок за їх видами

Бодня-1.jpg

Слайд 2. Види казок


Слайд 3. Казки про тварин

У казках про тварин дійовими особами є звичайно тварини. Це котик, який може вчасно допомогти своєму господареві, лисичка-сестричка, що здебільшого хитрує та шкодить людині, вовки, яких називають і братиками, і сіроманцями.


Слайд 4. Чарівні казки Герої чарівних казок наділені надприродною силою, мають чудодійні предмети. Так, це Баба-Яга зі своєю ступою, Котигорошко, який може здолати змія, всім відомий Кощей Безсмертний та ін.


Слайд 5. Соціально-побутові казки

Соціально-побутові казки відтворюють звичайне життя. У них описуються щоденні клопоти людини, несправедливе ставлення багатіїв до бідних, розум та хитрість героїв (наприклад, казка "Мудра дівчина").

Бодня-2.jpg

Слайд 6. Поділ казок на види за способом творення

Бодня-3.jpg

Слайд 7. Завдання дітям: Визначте, це народні чи авторські казки?

Бодня-4.jpg

Слайд 8. Прочитай слова за стрілочкою – дізнаєшся автора і назву казки


Вчитель 2 класу С.М. Котова у процесі уроків української мови також використовує електронні презентації. Наводимо фрагмент презентації, що використано на уроці та тему «Моя Україна» під час опрацювання вірша Анатолія Камінчука «Батьківщина».

Вчитель читає вірш:

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина.

Степом котиться диво – луна.

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що як тато і мама одна.

Словникова робота супроводжується відповідними слайдами презентації.

Проводиться читання вірша учнями та бесіда за прочитаним.

Вчитель пропонує учням дібрати заголовок до вірша.

Заучування вірша здійснюється з використанням елементів ейдетики.

Учні разом з вчителем промовляють рядки вірша, при цьому демонструються відповідні слайди презентації.

Бодня-5.jpg

Слайд 9. Зацвітає калина,


Бодня-6.jpg

Слайд 10. Зеленіє ліщина,

Бодня-8.jpg

Бодня-7.jpg

Слайд 11. Степом котиться диво – луна,


Бодня-9.jpg

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що як тато і мама одна.

Слайд 4. Завершальний

Педагогічний досвід засвідчує, що візуалізація за допомогою електронної презентації віршованого тексту полегшує розумову роботу школярів та значно поліпшує заучування пропонованого вірша учнями.

Висновок

Використання інформаційно-комунікаційних технології є надзвичайно актуальною проблемою науково-методичної роботи школи. Продуктивною формою ознайомлення з педагогічним досвідом цього напряму є вивчення інформації з Інтернет. Нині значно поширеними у загальноосвітній школі є електронні презентації. У науково-методичній роботі школи доцільно їх використовувати у процесі семінарів та інших видах роботи з вчителями, а також на уроках.

Список використаних джерел

  1. Брыскина О.Ф. Среда Microsoft PowerPoint как инструментальное средство педагога. / О.Ф. Брыскина, О.А.Овчинникова // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.sipkro.ru/pedsovet2005/IT_Prezent.htm.
  2. Електронна школа. Електронный дневник. – [Электронный ресурс]. –Режим доступу: http://www.myshared.ru/slide/271878/.
  3. Зенина А. И. Принципы и правила создания учебных мультимедийных презентаций. / А. И. Зенина / Центр информатизации образования г. Ростова-на-Дону". [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&ved=0CCkQFjAA&url=http%3A%2F%2Fnauka.sfedu.ru%2Fdanui%2Ffiles%2FArticle_Zenina.
  4. Морзе Н.В. Общие критерии оценивания презентации. / Н.В. Морзе, В.Г. Вембер, О.Г. Кузминская – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://sites.google.com/site/nmkinformatika10/
  5. Нечволод Л.І. Сучасний словник іншомовних слів .¬/ Л.І. Нечволод –Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 768 с.
  6. Смичук Г. Традиційні та нетрадиційні форми методичної роботи / Г. Смичук // Директор школи (Перше вересня). – 2001. – №39. – С. 9-11.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама