Бондаренко О. Застосування тренінгу з ейдетики як засобу розвитку образної пам’яті у студентів

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Бондаренко Олена, студентка 4 курсу ПС Навчально-наукового інституту права та психології КНУВС


Розвиток пам’яті тісно пов'язаний з професійною діяльністю, спочатку з практичним засвоєнням знань та вмінь, в процесі професійного навчання, а потім фаховим зростанням, творчим розв’язанням питань, організацією та удосконаленням власної діяльності.

Розвиток пам’яті, насамперед, залежить від зацікавленого включення особистості в продуктивну діяльність, зокрема навчальну, спрямовану на самостійне пізнання світу або досягнення нових результатів діяльності. Чим вагоміші мотиви супроводжують діяльність суб’єкта, тим успішніші результати запам’ятовування. При цьому запам’ятовування є результативним незалежно від того, чи ставилася мета запам’ятати. Пам'ять потрібна для засвоєння нових знань, а набування їх сприяє вдосконаленню пам’яті. Тому цей процес не завершується і вдосконалення пам’яті триває постійно, завдяки навчанню та тренуванню пам’яті.

Все це обумовлює необхідність застосування засобів цілеспрямованого формування пізнавальних здібностей у студентів. Тому для представників психологічних спеціальностей особливого значення набуває формування образної пам’яті, вона найкраще допомагає засвоювати великий обсяг інформації, як в роботі практичного психолога так і при проведенні наукових досліджень.

Метою нашого дослідження було: теоретично вивчити та емпірично дослідити можливості впливу на процес формування образної пам’яті у студентів. Було використано такі методики: методика «Дослідження пам’яті на числа», методика «Дослідження пам’яті на образи», "Методика «дослідження пам’яті на слова, що не пов’язані логічно» та застосовувався тренінг з ейдетики.

У результаті проведеного теоретичного дослідження проблеми було з’ясовано сутність понять пам'яті та ейдетики. :Пам'ять – це сукупність процесів запам’ятовування, збереження та відтворення людиною свого досвіду. Ейдетика – це психічне явище, яке полягає в здатності відтворення яскравого зорового образу через довготривалий час після його впливу на органи відчуття людини. Ейдетизм – це особливий картинний характер пам’яті, в психології розуміється як відтворення у всіх деталях образів предметів, що не діють в даний момент на зоровий аналізатор. Характерним для ейдетизму є емоційне забарвлення образів.

Явище ейдетизму вперше було описано в психології в 1907 р. В. Урбанчічем. Ейдетика розроблялась протягом 20 - 40х рр.. ХХ ст.. В 1920 р. Е. Йеншем разом з його учнями були проведені фундаментальні дослідження ейдетизму як особливого виду образної пам’яті людини. Вченими з питань ейдетики були П. П. Блонський, Л. С. Виготський, А. Р. Лурія, Е. Йенш, В. Урбанчіч та ін.

На сьогодні ейдетика може являти собою науковий інтерес, а також мати практичне значення при описі та поясненні розвитку функціонування ейдетизму як специфічного виду пам’яті, пізнавальних здібностей та властивості особистості.

На експериментальному етапі ми досліджували студентів на запам’ятовування і відтворення обсягу та точності числової пам’яті, образної пам’яті та пам’яті на слова, що не пов’язані логічно. Було проведено попереднє тестування, перш ніж застосовувати тренінг з ейдетики і ретест. На цьому етапі здійснювався кількісний та якісний аналіз емпіричних даних. Таким чином, за основу був взятий тренінг з ейдетики.

Мета тренінгу: розвиток і формування пізнавальних здібностей у студентів.

Його завданнями були:

  1. формування навичок асоціативного сприйняття і запам’ятовування будь-якої інформації;
  2. розвиток уваги, уяви та мислення;
  3. оволодіння техніками запам’ятовування слів, чисел, образів.

У результаті проведеного дослідження було виявлено, що при попередньому відтворенні чисел, зовсім мало студентів має низький показник норми, 11 студентів мають середній показник, тобто правильно відтворених чисел (відповідей) та 8 студентів мають показник вище норми. А при ретесті низький показник залишився без змін, 10 студентів мали показник норми і 9 студентів – вище норми, тобто правильно відтворених чисел.

Так, при попередньому відтворенні образів, низький рівень був відсутній, а 18 студентів показали високий рівень запам’ятовування та зовсім мало студентів мали середній рівень. При проведенні ретесту студенти (19 чол.) підтвердили свій високий рівень запам’ятовування образів.

Таким чином, при попередньому відтворенні слів, що не пов’язані логічно, 13 студентів мали середній рівень запам’ятовування, і 5 низький, 2 студентів мали високий рівень запам’ятовування. А при ретесті низький рівень запам’ятовування мав 1 студент, а 8 студентів мали показник норми і 11 студентів вище норми, тобто правильно відтворених слів. Саме тут добре прослідковується динаміка в порівнянні попереднього тесту на відтворення слів, що не пов’язані логічно та ретесту.

Найкраще у студентів розвинута образна пам’ять та пам'ять на слова, що не пов’язані логічно, оскільки більшість показали високий рівень запам’ятовування і відтворення матеріалу, при попередньому тесті та ретесті. А пам’ять на числа при попередньому тестуванні та ретесті знаходиться на середньому рівні запам’ятовування та відтворення інформації.

Зіставлення результатів тесту та ретесту вказує на наявність певних позитивних зрушень у мнестичній сфері студентів, що дозволяє розглядати його як ефективний засіб .формування образної пам’яті та спонукає до подальших досліджень в цій галузі.



Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама