Бункевич О.В. Іноземна мова як засіб формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх менеджерів з туризму

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 18:39, 15 квітня 2015; Julia sabadash (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Бункевич Ольга В`ячеславівна – студентка Інституту розвитку дитини Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, спеціальність «Менеджмент соціокультурної діяльності та туризму».

Стаття присвячена дослідженню місця і ролі іншомовної комунікативної компетентності у професійному навчанні майбутніх менеджерів з туризму. У ній розглядаються специфічні особливості формування іншомовної комунікативної компетентності. Автор розкриває різні науково-дослідні підходи до визначення іншомовної комунікативної компетентності.

Ключові слова: компетентність, іншомовна комунікативна компетентність, іноземна мова, складові іншомовної комунікативної компетентності, менеджер з туризму.


Статья посвящена исследованию места и роли иноязычной коммуникативной компетентности в профессиональном обучении будущих менеджеров в сфере туризма. В ней рассматриваются специфические особенности формирования иноязычной коммуникативной компетентности. Автор раскрывает различные научно-исследовательские подходы к определению иноязычной коммуникативной компетентности.

Ключевые слова: компетентность, иноязычная коммуникативная компетентность, иностранный язык, составляющие иноязычной коммуникативной компетентности, менеджер по туризму.


The article is devoted to research of the place and role of foreign language communicative competence in professional studying of future tourism managers. It examines the peculiar features of foreign language communicative competence formation. The author reveals the variety of research views of defining foreign language communicative competence.

Key words: competence, foreign language communicative competence, foreign language, foreign language communicative competence components, tourism manager.


Зміст

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку українського суспільства, що характеризується розширенням міжнародної співпраці в рамках економічної і політичної глобалізації, бурхливим розвитком міжнародного туризму, важливого значення набуває іншомовна професійна компетентність спеціалістів, зокрема менеджерів з туризму. Відповідно до цієї тенденції сучасна концепція іншомовної освіти майбутніх спеціалістів індустрії туризму будується на інтегрованому вивченні мови й культури різних країн, що передбачає їх здатність до виконання професійної діяльності в умовах іншомовного середовища. Саме потреби суспільства визначають іноземні мови сьогодні як суспільну цінність. У зв’язку із інтенсивним розвитком міжнародних відносин України сучасний фахівець з туризму для успішної професійної діяльності повинен опанувати достатньо високий рівень іншомовної компетентності. Оскільки саме вона є вирішальним чинником у працевлаштуванні і кар’єрному рості.


Тож, формування високого рівня іншомовної комунікативної компетентності менеджерів з туризму слід розглядати як обов’язкову складову загальної професійної підготовки, оскільки сьогоднішнє суспільство відчуває потребу у фахівцях, які могли б швидко опановувати нові знання, чітко виконувати завдання та бути мобільними на світовому туристичному ринку. Загальні зміни в системі вищої освіти передбачають вдосконалення іншомовної підготовки фахівців з цієї галузі. Метою навчання іноземної мови майбутніх менеджерів з туризму є не просто оволодіння іноземною мовою як засобом комунікації, а й саме набуття професійно спрямованої іншомовної компетентності необхідної для успішного виконання професійної діяльності, для становлення майбутнього спеціаліста як компетентної і творчої особистості. Таким чином, у сучасних умовах іншомовна комунікативна компетентність виступає передумовою для особистих, культурних, професійних та економічних контактів.


Аналіз досліджень

Питанню «комунікативна компетентність» присвячені наукові роботи вітчизняних і російських дослідників: Н. Бутенко, І. Зимньої, Н. Кузьміної, М.Заброцького, Л. Мітіної, Л.Петровської, Ю. Ємельянова. Проблему формування іншомовної комунікативної компетентності в процесі вивчення іноземної мови досліджували Т. Аванесова, Л. Біркун, Л. Брахман, О.Григоренко, Р. Джонсон, О.Іскандарова, Г. Китайгородська, Е. Комарова, А.Самсонова, Т. Сірик, Д.Хаймс, Д. Шейлз та ін. Ряд науковців проводили дослідження, які висвітлюють проблеми формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх педагогів, екологів, фахівців морського флоту, зокрема фахівців індустрії туризму - О. Алілуйко, Л.Кістанова, Я. Окопна.


Тож, в останні роки питання формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів різного профілю стало предметом активного обговорення у педагогічній спільноті. Однак, реальна освітня практика значно відстає від науково-теоретичних розробок означеного питання. Особливо це стосується розробки питань іншомовної комунікативної компетентності саме менеджерів з туризму. На даний момент не всі аспекти проблеми формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх менеджерів з туризму ґрунтовно досліджені. Як наслідок, питання вивчення іноземної мови як засобу формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх менеджерів з туризму потребує подальшої розробки і дослідження.


Постановка мети дослідження

Метою статті є аналіз змісту поняття іншомовна комунікативна компетентність менеджерів з туризму як організованої, багатоаспектної системи, що формується в процесі навчання у вищому навчальному закладі та виступає засобом професійної діяльності майбутнього фахівця; вивчення основних характеристик її структурних компонентів.


Виклад основного матеріалу

У ході даного дослідження необхідно розглянути сутність терміна «іншомовна комунікативна компетентність». Але перш ніж перейти до розкриття змісту цього терміну визначимося з дефініціями поняття «компетентність», поширеними у педагогічній літературі.


Ще наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. було здійснено спробу визначення компетентності як певного освітнього результату.


Визначення компетентності через зв'язок між знанням і ситуацією ми знаходимо у ряді довідкових видань. У «Новому тлумачному словнику української мови» (2006) слово «компетентність» трактується як «добра обізнаність із будь-чим; коло повноважень будь-якої організації, установи особи» [5, с. 874]. У «Новейшем словаре иностранных слов» (2009) вказується, що «компетентність (латинське competere - домагатися, відповідати, підходити) - знання, досвід у тій чи іншій області» [4, с. 233].


У даний час існує ряд спроб визначити поняття «компетентність» з освітньої точки зору. Так, І.Г. Галяміна вважає, що «компетентність – це здатність і готовність застосовувати знання і уміння при розв’язанні професійних завдань в різноманітних областях – як у конкретній області знань, так і в областях, слабо прив’язаних до конкретних об’єктів, тобто це здатність і готовність проявляти гнучкість у мінливих умовах ринку праці» [1, с. 7].


Водночас ми погоджуємося з твердженням таких дослідників, як Н. Бібік, І. Єрмаков, О. Овчарук, які пропонують компетентність визначати як «загальну здатність, що грунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню» [3, с. 105].


Тож, аналіз визначень поняття компетентність, що зустрічається в педагогічній літературі дозволяє зробити висновок про те, що компетентність розглядається одночасно в трьох сенсах: 1) як коло питань, в яких особа повинна бути обізнана; 2) як досвід, інформаційний ресурс, знання в певній предметній галузі, якими володіє суб'єкт; 3) як соціально задана вимога до підготовки особи у певній сфері.


Тепер перейдемо до визначення основного поняття нашого дослідження, а саме «іншомовної комунікативної компетентності майбутніх менеджерів з туризму».


У більшості робіт присвячених проблемі професійної іншомовної комунікативної компетентності вона виступає, перш за все, як здатність людини здійснювати комунікативну мовленнєву поведінку згідно із завданнями конкретних ситуацій іншомовного спілкування.


Так, за В. Теніщевою [6], професійна іншомовна комунікативна компетентність фахівця є складним інтегративним цілим, яке забезпечує компетентне професійне спілкування мовою спеціальності в умовах міжкультурної комунікації.


Ми погоджуємося з дослідницею, що саме від рівня іншомовної комунікативної компетентності фахівців залежить успішність їх професійної діяльності.


Професійна компетенція, на думку С. Козак, поєднує такі типи знань, умінь та навичок, які: • забезпечують розуміння конкретних професійних проблем та адекватність формулювання висновків, об’єктивацію спеціальних термінів, виокремлення головної інформації, оцінення її значущості з позиції професійної діяльності; • допомагають подолати психологічні бар’єри під час спілкування за допомогою засобів іноземної мови; • активізують комунікативний потенціал особистості на основі усвідомлення нею власної потреби в такому спілкуванні [2, с. 11].


На основі аналізу з проблеми дослідження, ми вважаємо правомірним розглядати іншомовну комунікативну компетентність майбутніх менеджерів з туризму як складну інтегративну систему, загальну здатність і готовність фахівця індустрії туризму застосовувати вільно і адекватно здобуті знання і уміння при розв’язанні професійних завдань в умовах іншомовної комунікації.


До структури іншомовної комунікативної компетенції майбутніх менеджерів з туризму , на нашу думку, слід включити такі компоненти як мовні компетенції (лінгвокомунікативну і лінгвокраїнознавчу) і компетенції, що характеризують полікультурну мовну особистість, поліконцептуальну, полілінгвістичну і комунікативно-технологічну.


У сучасних умовах розширення міжнародної співпраці України у сфері туристичного бізнесу з багатьма країнами світу наявність іншомовної комунікативної компетентності ми вважаємо за необхідну умову для здійснення професійної діяльності майбутніх менеджерів з туризму. Саме формування цієї компетентності слід віднести до найбільш актуальних завдань професійної освіти у цій галузі. При цьому слід зазначити, що іншомовна комунікативна компетентність виступає не лише як засіб вільного професійного спілкування, навчання, кар’єрного становлення і росту, а й як засіб самоосвіти, саморозвитку і самовдосконалення.


Висновок

Іншомовна комунікативна компетентність у сучасних умовах активізації і розширення міжкультурної співпраці України з багатьма країнами світу, у тому числі у сфері туризму, є необхідною умовою для здійснення успішної конкурентоспроможної професійної діяльності фахівця цієї галузі. Під іншомовною комунікативною компетентністю майбутніх менеджерів з туризму ми пропонуємо розуміти складну інтегративну систему, загальну здатність і готовність фахівця індустрії туризму застосовувати вільно і адекватно здобуті знання і уміння при розв’язанні професійних завдань в умовах іншомовної комунікації. Формування іншомовної комунікативної компетентності є найбільш актуальним завданням професійної освіти у цій галузі.


Список використаних джерел

  1. Галямина И.Г. Проектирование государственных образовательных стандартов высшего профессионального образования нового поколения с использованием компетентностного подхода // Материалы к четвертому заседанию методологического семинара «Россия в Болонском процессе: проблемы, задачи, перспективы» [Электронный ресурс] / - М.: Издательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – Режим доступа: http://www.rc.edu.ru/rc/bologna/works
  2. Козак С. В. Формування іномовної комунікативної компетенції майбутніх фахівців морського флоту: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. / Козак С. В. - Одеса, 2001.- 44 с.
  3. Компетентнісна освіта: від теорії до практики / [Н. М. Бібік, І. Г. Єрмаков, О. В. Овчарук та ін.] – К. : Плеяди, 2005. – 120 с
  4. Новейший словарь иностранных слов: около 5000 слов и словосочетаний/ [под ред. Е.А. Окунцовой]. - М. : Айрис-пресс, 2009. - 510 c
  5. Новий тлумачний словник української мови (у трьох томах) / [укл.: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко]. – К.: Вид-во АКОНІТ,- 2006. – Том 1, А-К. - 926 с, с. 874
  6. Тенищева В. Ф. Интегративно-контекстная модель формирования профессиональной компетенции: автореф. д. пед. н. : 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / В. Ф. Тенищева. – М., 2008. – 44 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама