Керівник

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 16:27, 18 квітня 2013; Bogdan (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Керівник — особа, яка очолює організацію, її структурно відокремлений виробничий або функціональний підрозділ і наділена повноваженнями приймати рішення щодо розпорядження виділеними йому матеріальними, фінансовими, трудовими ресурсами.

Керівникам, до яких зараховують і їх заступників, належить провідна роль в управлінні. Вони здійснюють добір та розстановку кадрів, безпосереднє управління процесом виробництва, організовують працю основного та допоміжного персоналу, координують роботу різних виконавців, Підрозділів, виконують виховні функції.

Зміст

Класифікація

Керівників класифікують, беручи за основу їх повноваження і коло обов'язків, а також рівень управління.

Відповідно до повноважень і кола обов'язків керівників поділяють на:

  • лінійних, які очолюють організацію чи її відокремлені виробничі підрозділи;
  • функціональних, які очолюють функціональні підрозділи управління, тобто організаційно об'єднані групи фахівців з певної функції чи групи функцій управ

Рівні управління формують у складних ієрархічних системах, коли один лінійний керівник не може управляти всією організацією. У такому разі відбувається вертикальний поділ праці між керівниками: найвищий керівник координує діяльність керівників нижчого рівня, а вони — діяльність керівників ще нижчого рівня і т. д., аж до низових, які безпосередньо керують працівниками, що фізично виробляють продукцію, надають послуги.


За рівнями управління виокремлюють певні категорії керівників.

  • Керівники низового рівня (керівники першого рівня, операційні керівники). Вони є первинними розпорядниками таких ресурсів, як люди, сировина й обладнання, здійснюють розстановку працівників на робочих місцях, за необхідності переміщують їх, дають їм виробничі завдання, мотивують їхню працю в межах прийнятої в організації системи мотивування, контролюють результати. Типовими посадами на цьому рівні є майстер, завідувач відділу тощо. Кількісно їх найбільше серед керівного складу організації. Робота цих керівників напружена і різноманітна, пов'язана з виконанням короткотермінових завдань.
  • Керівники середнього рівня. Очолюють великі автономні підрозділи організацій. їх завданнями є координування і контролювання роботи керівників низового рівня. Типові посади — начальник цеху, завідувач секції, завідувач філії, завідувач відділення тощо. У великих організаціях на середньому рівні управління можливі верхній середній рівень управління і низовий середній рівень управління. У такому разі в організації буде чотири рівні управління: низовий, низовий середній, верхній середній і верхній. Особливості роботи керівника середнього рівня залежать від завдань очолюваного підрозділу, а не завдань організації в цілому. Іноді це породжує сепаратизм виробничо-господарських відділів організацій.

Такі керівники є «буфером» між низовими і вищими рівнями управління. У межах своєї компетенції вони приймають управлінські рішення, готують інформацію для вищих керівників, деталізують і доводять до низових керівників рішення вищого керівництва. До їх обов'язків належать підбір, розстановка та переміщення керівників низового рівня, вирішення питань про їх стимулювання тощо. Останнім часом у високорозвинутих країнах функції керівників середнього рівня відчутно змінилися. Раніше від них залежало своєчасне і достовірне інформування керівників вищого рівня управління, а з інформатизацією виробничої та управлінської сфер інформація циркулює авто-«фільтрування» керівниками середнього рівня.

  • Керівники вищого рівня. Ця категорія найменша. Типовими посадами є президент, голова правління генеральний директор тощо. Вони відповідають за прийняття найважливіших рішень в організації, від них залежить її діяльність загалом. Праця перших керівників дуже складна і відповідальна надзвичайно обтяжлива. Обсяги роботи, яку йому доводиться виконувати або яку керівник вважає необхідним виконувати протягом робочого дня, — величезні, темп дуже напружений. І після закінчення робочого дня він не може абстрагуватися від своїх обов'язків, оскільки безперервно аналізує інформацію.

Це навантаження спричинене тим, що праця вищих керівників не має логічного завершення, а також функціонуванням організації у змінному навколишньому середовищі, що потребує постійного аналізу поведінки її та цього середовища.

Вимоги

Незалежно від рівня, на якому перебуває керівник, існують такі вимоги до його особи:

  • профільна повна вища освіта освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», а у деяких випадках — освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»;
  • на основі погодження з підлеглими керівниками і працівниками та розподіл їхньої участі у реалізації цих рішень;
  • наявність практичного досвіду і знань щодо аналізу економічної ситуації на основних ринках, їх сегментах, де працює або має намір працювати організація;
  • уміння аналізувати діяльність і дії конкурентів;
  • уміння передбачати тенденції розвитку господарської кон'юнктури, особливості попиту.

Найважливішою вимогою до керівника будь-якого рівня є вміння управляти людьми, що передбачає досконале знання підлеглих, їхніх здібностей і можливостей щодо виконання конкретної роботи.



Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама