Мерзлюк Л.В. Музично-естетичний розвиток майбутніх фахівців дошкільної освіти

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 16:53, 28 березня 2013; Grineva olga (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Мерзлюк Л.В. – старший викладач Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Т. Г. Шевченка


УДК 378: 001.89: 78

Музично-естетичний розвиток майбутніх фахівців дошкільної освіти як невід’ємний компонент у формуванні гуманістичного світогляду особистості


У статті актуалізується проблема музичного та естетичного розвитку особистості майбутніх вихователів у контексті гуманістичної концепції навчання спеціалістів дошкільної освіти, проаналізовано значення формування креативної, творчої особистості для реалізації принципів гуманістичної освіти у практичній діяльності. Акцент зроблено на процесі організації занять з музичного інструменту для музично-естетичного розвитку студентів.

Ключові слова: музично-естетеичний розвиток, гуманістична модель освіти, гуманістичний світогляд, реалізація особистісно-орієнтованого підходу до навчання, виховання та розвитку студентів.

В статье актуализируется проблема музыкального и эстетического развития личности будущих воспитателей в контексте гуманистической концепции обучения специалистов дошкольного образования, проанализировано значение формирования креативной, творческой личности для реализации принципов гуманистического образования в практической деятельности. Акцентировано внимание на процессе организации занятий из музыкального инструмента для музыкально-эстетического развития студентов.

Ключевые слова: музыкально-эстетическое развитие, гуманистическая модель образования, гуманистическое мировоззрение, реализация личностно-ориентированого подхода к образованию, воспитанию и развитию студентов.

The article is devoted to the problem of musical and esthetical development of the future preschool teachers’ personality in the context of humanistic concept of preschool specialists’ education, the importance of creative and active personality formation for practical humanistic education principle realization is analysed in the issue. The attention is focused on students’ music & esthetic development in the process of music lessons’ organisation at teachers’ colleges..

Key words: musical and esthetical development of the future preschool teachers’ personality, humanistic model of education, humanistic perception of the world, realisation of personally-oriented students’ education, upbringing and development.

Зміст

Постановка проблеми

У багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідженнях неодноразово наголошувалось про актуальність та необхідність побудови педагогічного процесу на засадах гуманістичної освіти, оскільки сучасне глобалізоване суспільство характеризується відкритістю, високим рівнем взаємоспівпраці та взаємовпливу. Так, С. Несай зазначає, що “реформа вищої педагогічної школи обумовлюється сучасним рівнем розвитку суспільства, умовами переходу до нових соціальних відносин і спрямована на розв’язання головного завдання – вдосконалення професійно-педагогічної підготовки майбутнього педагога. Це пов’язано з пошуком шляхів і методів модернізації змісту і технології фахівців з вищою педагогічною освітою, виховання педагогів нової формації – яскравих, творчих особистостей, здатних до створення в навчально-виховному процесі умов для повноцінного прояву і розвитку суб’єктів освітнього процесу. У цьому контексті особливої уваги заслуговує модернізація й удосконалення підготовки майбутніх вихователів, професійна діяльність яких спрямована на розвиток і виховання дітей дошкільного віку” [3].

Аналіз досліджень та публікацій

Проблема фахової підготовки студентів розглядалася у працях педагогів (Ю. Бабанського, І. Лернера, В.Паламарчука, Г. Троцко, Г. Шевченко та ін.), вчених з проблем дошкільного виховання (Л. Артемової, Г. Бєлєнької, М. Машовець, О. Кононко, Т. Слободянюк та ін.), фахівців музичного виховання (Л. Коваль, Г. Падалки, О. Ростовського, О. Рудницької, Т. Танько, Л. Хлєбнікової та ін.). Питання удосконалення естетичної культури педагога розглядалися у наукових працях М. Веселовського, В. Дряпіки, С. Мельничука, О. Олексюк та ін.; питання формування готовності майбутніх педагогів до естетико-виховної роботи розглянуто у дисертаційних дослідженнях В. Сергеєва, Т. Суслової, Н. Фатеєвої та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття

Незважаючи на наявність багатьох досліджень присвячених проблемі музичного та естетичного розвитку особистості майбутнього педагога, питання формування гуманістичного світогляду майбутніх вихователів за допомогою занять на музичному інструменті залишається не повністю дослідженим.

З огляду на зазначене метою статті є визначення значення музично-естетичного розвитку майбутніх спеціалістів дошкільної освіти для формування гуманістичного світогляду та реалізації принципів гуманістичної освіти у практичній діяльності. Мета статті обумовлює постановку та вирішення таких завдань: проаналізувати особливості музично-естетичного розвитку в процесі занять на музичному інструменті, а також визначити яким чином впливає музично-естетичний розвиток особистості на формування гуманістичного світосприйняття.

Виклад основного матеріалу дослідження

Існує безліч чинників, що впливають на якість підготовки молодого фахівця: кадровий склад педагогів, методичне забезпечення навчального процесу, матеріальна база та ін. Але разом з цим у світлі сучасних вимог до навчання важливим є те, щоб майбутній фахівець отримав базу знань та навичок не тільки з окремих предметів, які вивчаються. Навчання повинно формувати у студентів здатність творчо мислити, вміння зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати свою точку зору, здобувати знання у комплексі на основі творчого підходу до розв’язання професійних завдань. На вихователя, серед інших першочергових завдань, покладена відповідальна місія – увести дітей у світ музичної культури, створити необхідні умови для всебічного гармонійного розвитку дошкільників, забезпечити успішність складного процесу формування особистості в дошкільному віці, сприяти розкриттю музично-творчих нахилів і музичних здібностей наймолодших громадян. Для реалізації цього завдання майбутній педагог повинен бути не просто професіоналом, який на високому рівні організовує різні види музичної діяльності, але й насамперед сприймати освітній процес глобально, сприймати його виходячи з гуманістичної концепції організації навчання, яка на сучасному етапі покликана та забезпечує реалізацію особистісно орієнтованої освіти. Саме тому майбутній педагог має збагачувати власний культурно-естетичний досвід, виявляти активність у підвищенні естетичної культури, прагнути до музично-творчого самовираження. Отже, фахова підготовка в аспекті музично-естетичного виховання мусить сприяти творенню студентом самого себе. Науковий інтерес до проблеми музично-естетичного розвитку особистості в професійній підготовці майбутніх вихователів зумовлений необхідністю проаналізувати невикористані резерви щодо формування музично-естетичної культури студентів та формування їх гуманістичного світогляду.

Як зазначено в Енциклопедичному словнику, гуманізм (від лат. humanus – людяний) – це визначення цінності людини як особистості, її права на вільний розвиток і прояв своїх здібностей, утвердження блага людини як критерію оцінки суспільних відносин. Гуманізм бере початок ще зі стародавніх часів (Аристотель, Демокрит, Платон, Сократ та ін.). Але найбільшого розвитку гуманістичні ідеї набули в епоху Відродження, коли сформувалася прогресивна течія Західноєвропейської культури – Просвітництво (А. Дистверг, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, І. Песталоцці, Д. Локк та ін.) – спрямована на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей. В. Даль у своєму тлумачному словнику визначив гуманізм як "людяність, яка притаманна духовній, високоосвіченій особистості", підкреслюючи, таким чином, нерозривний зв’язок між гуманізмом та освітою, оскільки, на його думку, тільки освічена людина може розуміти й визнавати цінність іншої людини, поважати її гідність та право бути собою.

Визнаючи особистість і розвиток її сутнісних сил в якості провідної цінності, гуманістична педагогіка у своїх теоретичних побудовах і технологічні розробки спирається на її аксіологічні характеристики. У різноманітних діях і діяльностях особистості виявляються її специфічні оціночні ставлення до предметного і соціального миру, а також до самої себе. Завдяки оцінним відносин особистості відбувається створення нових цінностей чи розповсюдження раніше відкритих і визнаних (наприклад, соціальних норм, точок зору, думок, правил, заповідей і законів спільного життя та ін.) Для розрізнення визнаних (суб'єктивно-об'єктивних) і фактичних (об'єктивних) цінностей вживається категорія потреба. Саме потреби людини виступають основою його життєдіяльності. По суті, вся культура людства пов'язана з історією виникнення, розвитку і ускладнення потреб людей. Їх вивчення - своєрідний ключ до розуміння історії людської культури. Зміст потреб знаходиться в залежності від сукупності умов розвитку конкретного суспільства [5].

Гуманістичне виховання особистості як психолого-педагогічна проблема ґрунтується на філософському розумінні місця та значення людини в цьому світі. А оскільки на це питання немає однозначної відповіді, то з часом виокремились гуманістичні концепції, які спиралися на різні підходи до розуміння сутності людини [1].

Аналіз свідчить, що під гуманістичним світосприйняттям розуміється відношення людини до навколишньої дійсності і зокрема до способів взаємодії з іншими представниками суспільства. Із зазначеного можна сформулювати наступне твердження, що гуманістичне світосприйняття буде формуватись у майбутніх педагогів-вихователів через ефективний підбір засобів, методів та прийомів навчання. Зауважимо, що формування особистості – складний, багатозначний процес, який виступає в формі фізіологічного, психічного і соціального становлення людини і що визначається внутрішніми і зовнішніми природними і суспільними умовами.

До одних із найбільш ефективних зовнішніх умов формування особистості може виступати гра на музичному інструменті, яка сприяє не тільки загальному всебічному розвитку, але й чуття прекрасного.

Аналіз наукових праць із проблем музично-естетичного виховання переконує в тому, що питання якісного рівня музично-естетичної культури молоді, її ролі в житті суспільства привертають пильну увагу представників різних галузей знань. Так, філософсько-естетичні аспекти розглядаються в наукових працях Ю.Афанасьєва, М.Кагана, М. Казініка, М.Киященка.

У педагогічній науці поняття музично-естетичне виховання та розвитку трактується як розвиток здібностей сприймати, відчувати, розуміти прекрасне в житті та мистецтві; виховання прагнення самому брати участь у перетворенні оточуючого світу за законами краси; залучення дітей до музичноЇ діяльності; розвиток музично-творчих здібностей [4, с. 38]. Науковці підкреслюють, що музично-естетичний розвиток майбутніх вихователів спрямований на розкриття природних нахилів студентів, їх музично-творчих здібностей, на формування музично-творчої активності.

Реалізація такого розвитку в уманському гуманітарно-педагогічному коледжі відбувається на індивідуальних заняттях з музичного інструменту. Систематична робота формує у студентів сприйняття прекрасного, розвиває музично-естетичні почуттів та уявлень, відбувається формування основ музично-естетичного смаку. Під час занять студентів навчають не тільки грати та сприймати твори, але й ознайомлюють з різними методами, який майбутніх вихователь може використовувати у своїй практичній діяльності. Так, студентів ознайомлюють з методами, запропонованого С. Карташовим:

  1. Інформаційно-пошуковий, що передбачає створення художньо-естетичних і проблемних ситуацій. Саме по собі наявність художньо-естетичної ситуації ще не гарантує обов'язкове включення дітей у музичну діяльність. В основі методу створення проблемних ситуацій лежить протиріччя між наявними знаннями, вміннями, навичками, інтересами, потребами, здібностями і тим, що треба буде розв'язати. Проблемні ситуації слід розглядати як відправний момент для включення школярів у добровільну, поступово виходить за рамки обов'язковості музичну діяльність. Головне тут ні стільки придбання потрібних додаткових відомостей, а розвиток особистісного, емоційного ставлення дитини до самостійного добування інформації.
  2. Метод створення художнього контексту формує музично-естетичну культуру дитини через «виходи» за межі музики та інші види мистецтва (живопис, літературу), історію, природу, життєві ситуації. Тим самим створюються передумови для емоційного творчого сприйняття, яке вимагає від дитини «соціального діалогу», який передбачає активну взаємодію з усією навколишньою дійсністю.
  3. Метод «забігання вперед і повернення до пройденого», що сприяє розвитку більш глибокого усвідомленого сприйняття.
  4. Метод створення «композицій» - перш за все включає дітей у практичну музичну діяльність. Також «композиції можуть бути у вигляді ансамблів і солістів.
  5. Метод роздуми про музику в різних формах спілкування з нею - спирається не тільки на процес емоційно-естетичного переживання музики, а й на продуктивне мислення, яке дозволяє формувати музично-естетичну культуру на більш високому рівні.
  6. Метод «випереджальних» знань розглядається як можливість включення дітей у творчу музичну діяльність. Цей метод обумовлений самостійним прийняттям, вибором і виконанням творчих робіт. Головною умовою тут є добровільність. Прояв вольового тиску з боку вихователя або вчителя неприпустимо [2, 33].

Для правильної організації морального виховання засобами музики треба з самого початку ясно уявити собі цілі і можливості такого виховання. Музика виховує у студента, насамперед, дисципліну, прагнення до досконалості, досконалості, яке приносить велике емоційне задоволення. Другий важливий аспект – стимулювання розумового розвитку з допомогою науки. Третім аспектом є емоційне виховання, без якого не можна досягти повної зрілості. Для досягнення цих та ряду інших цілей виховання треба мати на увазі деякі додаткові міркування. Перш за все потрібно постійно піклуватися про інтереси студентів, прагнути до того, щоб кожен отримував повноцінні музичні знання в процесі занять. Як тільки студенти почнуть знаходити радість у заняттях музикою, вони захочуть більше про неї дізнатися: як вона записується, як прочитати нотні позначення, щоб перетворити їх на звуки, задумані композитором. Збагнувши радість музичних занять, студенти стануть охоче займатися музикою.

У зв’язку з вищевикладеним зазначимо , що від музично-педагогічних навчальних закладів вимагається підготовка фахівців із широким музичним кругозором, бездоганним музичним смаком, творчої ініціативою. Д.Б.Кабалевський, відомий композитор і педагог підкреслював:„Якщо ми ставимо завдання всебічного гармонійного розвитку учнів, то необхідно передусім піклуватись про всебічний гармонійний розвиток учителів”.

Формами, які забезпечують музично-естетичний розвиток студентів, і , які широко практикуються педагогічним колективом Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу є звітні концерти циклової комісії, концерти класів викладачів, тематичні лекції-концерти, музичні конкурси, концерти, які влаштовуються поза межами навчального закладу. Розмаїття форм і методів навчання і виховання, з нашого погляду, - необхідність підготовки майбутніх учителів музики і музичних керівників дошкільних закладів. Викладачами комісії спеціального фортепіано набуто цінний досвід в організації і проведенні творчих заходів, завданням яких є вихід за межі традиційного розвитку ініціативності, посилення елемента змагальності в навчанні, які сприятимуть удосконаленню практичної підготовки студентів.

Висновки

Таким чином, з усіх навчальних дисциплін гра на музичному інструменті по-справжньому виховує, так як вона розвиває не тільки розум, але розвиває і ушляхетнює почуття та формує витонченість у його світосприйняття, робить світосприйняття майбутнього педагога гуманним. В процесі навчання необхідно виховувати людину в цілому, тобто його тіло, мозок і душу. Результатом такої роботи повинна бути емоційна наповненість студентів, прагнення студентів поділитися своїми успіхами. Вихователь ХХІ століття має бути цілісною особистістю, володіти оптимально-значущими, професійними та особистісними якостями, перебувати в гармонії з духовною культурою. Це мусить бути гуманна й висококультурна людина, яка розуміє, сприймає та творчо інтерпретує навколишнє.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі вбачаємо у вивченні педагогічного досвіду зарубіжних країн з проблеми розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку засобами музики та ролі вихователя у процесі музично-естетичного виховання дошкільників.

Список використаних джерел

  1. Про підготовку майбутніх педагогів до музичного виховання дошкільників в умовах сучасної вищої освіти / Ольга Вдович //. – Електронний ресурс: режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vird/2011_17/Pdf/15.pdf
  2. Шиянов Є.М., Котова І. Б. Ідея гуманізації освіти в контексті вітчизняних теорій особистості. - Ростов-на-Дону, 1995
  3. Бобко Л.О. Гуманістичне виховання студентів вищих навчальних закладів фінансово-економічного профілю у позанавчальній діяльності: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. – Київ, 2004. – 20 с
  4. Художественное творчество и ребенок / Под ред. Н.А.Ветлугиной. – М., 1972. - 356с., с. 38.
  5. Карташов С.А. Формування музично-естетичної культури молодших школярів: методичні рекомендації / С.А. Карташов. - Вітебськ: УО «ВДУ ім. П.М. Машерова », 2008. – 43 с.




Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама