Перегляд

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з таких причин:

• Дія, яку Ви хотіли зробити, дозволена лише користувачам із групи: Користувачі.
• Ви повинні підтвердити вашу адресу електронної пошти перед редагуванням сторінок. Будь-ласка зазначте і підтвердіть вашу електронну адресу на сторінці налаштувань.

Ви можете переглянути та скопіювати початковий текст цієї сторінки:

'''[[Мешко Галина Михайлівна]]''', канд. пед. наук, доцент кафедри педагогіки [[ТНПУ імені Володимира Гнатюка|Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка]] Сучасна школа потребує вчителя, який здатний конструктивно і творчо підходити до вирішення складних завдань педагогічної діяльності, бажає і вміє зберігати «професійну форму», долати професійні труднощі з найменшими втратами для здоров’я. Професійні утруднення в діяльності учителів (бар’єри, перешкоди, конфлікти) сприяють посиленню негативних переживань і виникненню негативних емоцій, таких явищ як страх, тривога, фрустрація, що можуть спричинити неблагополуччя психічного здоров’я, деструкції і деформації особистості, появу синдрому емоційного вигорання, професійних криз, загалом дисгармонізувати особистість. Деякі дослідники (Н.А. Амінов, В.А. Бодров) звертають увагу на те, що відсутність загальних професійних здібностей, активності, саморегуляції, перешкодостійкості призводять до більш швидкого професійного старіння. Педагог повинен долати значні професійні труднощі, не впадаючи у стан фрустрації. Упорядковану й організовану поведінку, адекватність реагування в складних ситуаціях у науковій літературі розглядають як фрустраційну толерантність (емоційну стійкість). В основі фрустраційної толерантності як здатності протидіяти різним життєвим і професійним труднощам без втрати психологічної адаптації лежить здатність адекватно оцінювати реальну ситуацію , з одного боку, і можливість передбачати вихід із ситуації, з іншого. Тому характер професійного мислення педагога — це причина успіхів чи постійних невдач у житті і професійній діяльності, причина його внутрішнього комфорту чи дискомфорту, професійного здоров’я чи нездоров’я. Формування готовності майбутніх учителів до подолання професійних труднощів передбачає насамперед розвиток професійного педагогічного мислення, розвиток навичок аналізу та розв’язання проблемних педагогічних завдань і ситуацій. Перспективною (ідеальною), на наш погляд, є така модель професійного педагогічного мислення, в основі якої реалістичне сприйняття педагогічної дійсності (прийняття педагогічної дійсності такою, якою вона є з усією гамою позитивних і негативних проявів), оптимістичне ставлення до себе та інших учасників освітнього процесу, переважання позитивних емоцій, пошук ефективних шляхів педагогічної взаємодії. Майбутні учителі повинні вміти свідомо саморегулювати своє мислення, управляти ним, тобто робити його більш організованим, більш конструктивним у вирішенні завдань педагогічної діяльності, повинні виробляти продуктивну стратегію подолання професійних труднощів. Для того, щоб протистояти професійним труднощам, майбутнім вчителям необхідно замінити негативне мислення на позитивне через пізнання себе шляхом самоспостереження, створення глибокого спокою, зосередженості і концентрацію уваги на об’єктах роздуму, потрібно виробляти навички асертивної (впевненої) поведінки. Позитивне мислення допоможе робити складні, проблемні, конфліктні ситуації керованими і витрачати зусилля саме на їх розв’язання. Щоб позитивне мислення стало стилем життя і діяльності, потрібно вивчити принципи позитивного мислення і постійно дотримуватися їх, змінити своє світосприйняття, світобачення у напрямку до оптимістичного. Зростання таких особистісних утворень як інтелект, рефлексія, самоставлення, мотивація досягнень успіху, самоефективність сприятиме досягненню високого рівня сформованості позитивного мислення майбутніх учителів. Розвиток позитивного мислення майбутніх учителів передбачає формування творчого ставлення до професійної діяльності, вміння знаходити радість у досягнутому, незначних успіхах і звершеннях, свідомий контроль власних думок та емоцій, зміцнення віри у власні сили, можливості, успіх, формування вміння бути оптимістом в життєвих і професійних ситуаціях, навіть складних та екстремальних. Робота, спрямована на формування позитивного мислення майбутніх учителів, проводиться нами на заняттях з курсів педагогіки, вступу до педагогічної професії, розробленого нами курсу «Професійне здоров’я педагога», семінару-тренінгу «Конструктивне подолання професійних труднощів», а також на заняттях студентської проблемної групи. Варто зазначити, що при цьому важливе значення має і наявність рис позитивного мислення у викладача, який працює зі студентами. При розв’язанні педагогічних задач, програванні педагогічних ситуацій, мікровикладанні на заняттях з педагогіки наша діяльність спрямовується на формування педагогічних поглядів і соціально цінних установок особистості, на формування позитивного ставлення до діяльності, вихованців, самого себе, на допомогу у пізнанні студентами властивостей власної індивідуальності, на формування уявлень майбутніх учителів про можливі перешкоди ефективного виконання професійної діяльності. Курс «Професійне здоров’я педагога», семінар-тренінг «Конструктивне подолання професійних труднощів» спрямовані на оволодіння студентами системою знань з проблем психологічних труднощів в педагогічній діяльності, їх проявів в поведінці і професійній діяльності вчителів, вироблення умінь діагностувати різні види психологічних труднощів і підготовку майбутніх вчителів до конструктивного подолання професійних труднощів. Семінар-тренінг передбачав детальне ознайомлення майбутніх учителів з основними професійними труднощами, спрямовувався на розуміння і знання майбутніми учителями самого себе, на корекцію особистісних рис, що заважатимуть ефективному виконанню професійних завдань, розвиток особистісних ресурсів, що сприятимуть особистісно-професійному зростанню, формуванню позитивної «Я-концепції», продуктивних стратегій розв’язання складних, конфліктних ситуацій, навичок впевненої поведінки. Запропонований нами підхід до підготовки майбутніх учителів сприяє виробленню способів конструктивного подолання можливих професійних труднощів з метою профілактики професійних деструкцій, деформацій, емоційного вигорання, збереження професійного здоров’я фахівців. Необхідною передумовою цього аспекту роботи є розвиток позитивного мислення студентів як ефективного засобу формування продуктивних копінг-стратегій, вирішення складних педагогічних ситуацій, гармонізації внутрішнього світу педагога. [[Категорія:Наукові праці]] [[Категорія:Наукові праці Мешко Г.М.]] [[Категорія:Матеріали конференції "Актуальні питання психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах"]] [[Категорія:Навчально-науковий інститут права та психології КНУВС]] [[Категорія:Наукова лабораторія психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у ВНЗ]] [[Категорія:Статті з психології]] [[Категорія:Статті з педагогіки]] [[Категорія:Для аспірантів]] [[Категорія:Для магістрантів]] [[Категорія:Для науковців]] [[Категорія:Для студентів]]

Повернення до сторінки «Мешко Г.М. Підготовка майбутніх учителів до подолання професійних труднощів як умова збереження їх здоров'я».