Перегляд

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з таких причин:

• Дія, яку Ви хотіли зробити, дозволена лише користувачам із групи: Користувачі.
• Ви повинні підтвердити вашу адресу електронної пошти перед редагуванням сторінок. Будь-ласка зазначте і підтвердіть вашу електронну адресу на сторінці налаштувань.

Ви можете переглянути та скопіювати початковий текст цієї сторінки:

[[Проскурко А.Г.]] – студентка [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], спеціальність «[[Початкова освіта]]», кафедра [[Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка | іноземних мов і методик їх навчання]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]] ''Анотація'': '''У статті розглядається таксономія Бенджаміна Блума як технологія формування в учнів початкової школи навичок мислення високого рівня; її застосування у процесі навчання іноземної мови молодших школярів. Обґрунтовується необхідність розвитку мислення учнів в умовах потреб сучасного суспільства.''' ''Ключові слова'': '''таксономія, рівні мислення, навички мислення, навчання іноземної мови молодших школярів, сучасний учень.''' ''Аннотация'': '''В статье рассматривается таксономия Бенджамина Блума как технология формирования у учащихся начальной школы навыков мышления высокого уровня, ее применение в процессе обучения иностранному языку младших школьников. Обосновывается необходимость развития мышления учащихся в условиях потребностей современного общества.''' ''Ключевые слова'': '''таксономия, уровни мышления, навыки мышления, обучение иностранному языку младших школьников, современный ученик.''' ''Annotation'': '''The article considers the taxonomy of Benjamin Bloom as a technology of primary school pupils` forming critical thinking skills. The scientific research points out the application of technology in learning a foreign language by primary school pupils. The necessity of students’ thinking is substantiated in terms of modern society's needs.''' ''Key words'': '''taxonomy, levels of thinking, thinking skills, foreign language teaching of younger students, the modern students.''' == Постановка проблеми == Сьогодення української освіти характеризується тим, що відбувається модернізація освітньої діяльності, що вимагає дослідження нових освітніх технологій, актуальних ідей, форм організації навчання, що створюють умови для критичного самостійного осмислення матеріалу учнями, орієнтування у способах отримання інформації, її обробки та застосування у вигідних для себе умовах. Головною метою розвитку освіти в Україні сьогодні є створення умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України [6]. Сучасна дитина повинна вміти швидко мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагнути змінити на краще своє життя і життя своєї країни [5]. Тобто, актуальним є питання не тільки передачі знань від педагога до учня, а й формування мотивів особистості, здатної до самоактуалізації, самонавчання та критичного мислення. Проаналізувавши поставлені завдання сучасної системи освіти, можна визначити, що процес мислення учнів відіграє одну з найважливіших ролей у становленні повноцінної сучасної особистості. У зв’язку з цим, проблема формування та розвитку навичок мислення молодших школярів, зокрема на уроках іноземної мови, є актуальним питанням навчання. Не менш важливим є питання вибору ефективних технологій формування процесу мислення учнів під час вивчення англійської мови. == Аналіз досліджень == Науково-педагогічні напрацювання вітчизняних вчених: Г. Балла, Л. Виготського, Ю. Гільбуха, В. Давидова, О. Дусавицького, Д. Ельконіна, Г. Костюка, С. Максименка, В. Моляко, С. Рубінштейна, О. Скрипченка, Ю. Швалба виокремлюють розвиток мислення учнів як одине з основних завдань навчального процесу. Враховуючи те, що саме навчання є провідною діяльністю у початковій школі, молодший шкільний вік має великі резерви формування мислення учнів. Серед зарубіжних науковців, які досліджують проблему розвитку критичного мислення закордоном, можна зазначити Д. Брунера, Дж. Гілфорда, В. Джеймса, Д. Дьюі, М. Ліпмана, К. Меридит, Д. Спіро, Д. Халперн, П. Фрейре. Серед вітчизняних вчених, які досліджують технології розвитку мислення, можна назвати К.Баханова, Т. Воропай, Д. Десятова, О. Матюшкіна, С. Мірошник, Х. Тамбовську, С. Векслера, І. Загашева, А.Ліпкіну, О.Марченко І. Мороченкову, О. Пометун та інших. Бенджаміна Блум розробив першу частину «Таксономії» у 1956 році, де описав цілі когнітивної області. Б. Блум окреслив рівні освітніх цілей, які використовуються для визначення розвитку в учнів навичок мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання) [3]. Рівень «Створення» (Сreating) представлено вже в подальших класифікаціях, наприклад, таксономії Андерсона і Красволла [8]. == Постановка мети дослідження == Мета статті – обґрунтувати доцільність та ефективність застосування таксономії Бенджаміна Блума на уроках іноземної мови в початковій школі. == Виклад основного матеріалу == Протягом багатьох років фахівці в галузі освіти намагалися розробити наочну і доступну теорію, яка допомогла б вчителям ефективно та систематично розвивати навички мислення учнів. Однією з найвідоміших моделей, що описують процес становлення цього психічного процесу, є Таксономія Бенджаміна Блума [4]. Таксономія (від грец. taxis – розташування – лад , порядок і nomos – закон), теорія класифікації і систематизації складноорганізованих областей дійсності, що мають зазвичай ієрархічну будову (органічний світ, об'єкти географії, геології, мовознавства, етнографії і т д.) [1]. Таксономія Блума має шість рівнів мислення, структурованих від найпростішого до найскладнішого [4] (рис.1). [[Файл:Proskurko 17 1.jpg]] Поняття «таксономія» означає таку класифікацію і систематизацію об'єктів, яка побудована на базі їх природного взаємозв'язку і використовується для опису категорій, розташованих послідовно, за наростаючою складністю. Одним з головних принципів таксономії є те, що вона буде ефективним засобом для вчителя як під час постановки завдань і розв’язання проблем учнями, так і під час оцінювання діяльності школярів [4]. Бенджамін Блум пропонує наступні 6 рівнів формування навичок мислення високого рівня [7]: − рівень знань (Knowledge Level); − рівень розуміння (Comprehension Level); − рівень застосування отриманих знань (Application Level); − рівень аналізу інформації (Analysis Level); − рівень синтезу (Synthesis Level); − рівень оцінки отриманих знань (Evaluation Level). Більш детальне пояснення класифікації та її практичне застосування під час навчання молодших школярів іноземної мови, ми представимо на прикладі фрагментів уроку у 2 класі на тему: “Colors”. На першому, найнижчому рівні, рівні знань (Knowledge Level), учень пригадує та запам’ятовує інформацію. Ключові слова: who, what, why, when, where, which, choose, find, how, show, spell, name, order, recognize, repeat. Наприклад: – Look at the blackboard. (Вчитель показує колір на зображенні гусениці) – Say after me. (Учні повторюють за вчителем назви кольорів) – Repeat the colors, what you remember. (Учні називають кольори, які вони запам’ятали) [[Файл:Proskurko 17 2.jpg]] Другий рівень, рівень розуміння (Comprehension Level), полягає в розумінні значення понять, що вивчаються та вмінні перефразувати головну думку. Ключові слова: compare, explain, illustrate, translate, show, classify. Наприклад: (використовується малюнок попереднього завдання) – Show me a pink (blue, white, green…) color. – What color is this? (вчитель вказує на колір та запитує учнів) Третій рівень – це застосування отриманих знань (Application Level), передбачає вміння учня використовувати знання в новій ситуації. Ключові слова: apply, choose, interview, organize, plan, select, demonstrate, illustrate, practice, use, write. Наприклад, вчитель демонструє учням зображення тварин і пропонує наступне: – Imagine, that you are two friends: the elephant and the giraffe. Ask each other about colors of these birds. Рівень аналізу інформації (Analysis Level) формує навички мислення високого рівня за допомогою таких завдань: порівняти, протиставити, розбити, виділити, відібрати, розмежувати. Ключові слова:analyze, compare, divide, examine, list, take part in, test. Наприклад: – Listen to the text about а schoolgirl (Завдання: Розпізнай, предмети яких кольорів дівчинка має в портфелі. Назви їх. Проаналізуй, предметів яких кольорів дівчинка не має). My name is Vika. I have a bag. I have many things in it: a blue pencil box, a white pen, a black pencil, a yellow rubber and a brown book. I like my bag! Рівень синтезу (Synthesis Level), спрямований на формування навичок узагальнення, компонування ідей для створення чогось нового, групувати, узагальнювати. Ключові слова: create, plan, construct, imagine, propose, collect, construct, develop, organize, prepare. – Create your own story about things in your schoolbag. Use the colors which you know. (Учні створюють розповіді про речі з власного портфелі, використовуючи кольори, які вони вивчили) Рівень оцінки отриманих знань (Evaluation Level) формує навички мислення, які допомагають учню, оцінити цінність засвоєної інформації. Ключові слова: select, choose, decide, debate, chek, recommend, compare. Наприклад: – Обери твердження, які на твою думку містять помилки та підкресли їх. Заміни підкреслені слова правильними. Purple apple, brown bear, green sun, yellow sky, white bird, pink pig, black cat. Щоб сформувати в учнів навички мислення високого рівня на уроках англійської мови в початковій школі, ми радимо вчителю дотримуватись наступних порад та рекомендацій: перш за все визначити заздалегідь, якими розумовими вміннями діти мають оволодіти, структурувати матеріал у відповідності з рівнями мислення. Також необхідно враховувати вікові особливості учнів, завдання не мають бути надважкими, вчитель має чітко інструктувати учнів, перевіряти розуміння поданої інструкції, забезпечувати самостійність виконання завдань. == Висновок == Таксономія Бенджаміна Блума спрямована на те, щоб допомогти сучасному вчителю початкової школи організувати навчальний процес використовуючи систему вправ та завдань за рівнями наростання складності. Вчитель має навчити учнів не просто розуміти та усвідомлювати матеріал, а й оперувати ним (аналізувати, порівнювати, знаходити помилки, доводити власну думку, оцінювати, застосовувати у нових ситуаціях). Кожен із описаних рівнів мисленнєвої діяльності містить специфічні слова, запитання, які допоможуть орієнтуватися вчителю під час застосування таксономії на уроці. Формування навичок мислення високого рівня під час вивчення англійської мови, складає подвійну користь для учня, адже формує конкурентоспроможну особистість, яка вміє критично мислити іноземною мовою. Можна стверджувати, що застосування Таксономії Блума у процесі навчання молодших школярів є актуальним питанням сьогодення, адже використання стійкої системи формування умінь та навчичок мислення високого рівня є запорукою успішного навчання та майбутнього життя сучасних школярів. == Список використаних джерел == # Большой энциклопедический словарь : А-Я [гл. ред.А.М. Прохоров] – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва; Санкт-Петербург : БСЭ, 2000. – 1452 с. # Гладка О. Використання таксономії Блума на заняттях з іноземної мови для розвитку критичного мислення студентів / О. Гладка // Наукові записки. – 2016. – №144 . – С. 318-322. # Дементієвська Н. П. , Морзе Н. В. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів / Н.П. Дементієвська, Н.В. Морзе // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. –К.: Атіка, 2005. – 272 с. # Когнитивные технологии: логическое и образное: материалы Шестой науч.-практ. конф. Ассоц. нижегор. гимназий, (Н.Новгород, 22 окт. 2012 г.) / ГБОУ ДПО "Нижегор. ин-т развития образования", Администрация г. Нижнего Новгорода, Департамент образования и соц.-правовой защиты детства, Ассоц. нижегор. гимназий ; [сост. и отв. ред. М. Ю. Борщевская]. – Н. Новгород : [б. и.], 2013. – С. 155-161 # Лабенко О. Розвиток критичного мислення в середніх загальноосвітніх закладах / О. Лабенко // Рідна школа. – 2001. – № 4 – С. 68–70. # Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті : Проект / Міністерство освіти і науки України ; Академія педагогічних наук України // Освіта України. – 2001. – № 29. – С. 4–6 # Taxonomy of educational objectives: The classification of educational goals. Handbook I:Cognitive domain / [B. S. Bloom, M. D. Engelhart, E. J Furst, W. H Hill, D. R Krathwohl] – New York: David McKay Company, 1956. – 207 с. [[Категорія:Наукові праці]] [[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]] [[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]] [[Категорія:Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка]] [[Категорія:Наукові праці студентів Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка]] [[Категорія: Наукові праці Проскурко А.Г.]] [[Категорія:Конференція «Сучасна іншомовна освіта очима студентів»]] [[Категорія:Статті з педагогіки]] [[Категорія:Для аспірантів]] [[Категорія:Для магістрантів]] [[Категорія:Для науковців]] [[Категорія:Для студентів]]

Повернення до сторінки «Проскурко А.Г. Застосування таксономії Б. Блума у процесі навчання іноземної мови молодших школярів».