Психологія
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Yrvi (Обговорення • внесок) (Створена сторінка: Психологія (від гр. psyhē – душа+ гр. logos – слово, поняття, вчення) – наука про закономірност...) |
Yrvi (Обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Психологія (від гр. psyhē – душа+ гр. logos – слово, поняття, вчення) – наука про закономірності виникнення і діяльності психіки людини і вищих тварин, про психічні процеси, які є складовими компонентами діяльності та спілкування людей, поведінки тварин. Отже, предметом вивчення психології є психіка людини і вищих тварин. Історія психології налічує більше двох тисяч років свого існування, протягом яких вона розвивалась у надрах філософії і природознавства. Лише поступово, наприкінці Х1Х ст. вона виокремилась у самостійну науку. Психологія вивчає три групи психічних явищ: психічні процеси ([[відчуття]], [[сприймання]], [[пам’ять]], [[мислення]], [[уява]], [[почуття]]); психічні стани (спокій, схвильованість, зацікавленість, піднесеність, пригніченість, байдужість тощо); психічні властивості (чутливість, спостережливість, пам’ятливість, інтереси, знання, вміння, переконання, здібності, риси темпераменту і характеру, розумові, емоційні та вольові якості). Всю сукупність психічних явищ у їх зв’язку і динаміці прийнято називати психічним життям людини. | + | '''Психологія''' (від гр. psyhē – душа+ гр. logos – слово, поняття, вчення) – наука про закономірності виникнення і діяльності психіки людини і вищих тварин, про психічні процеси, які є складовими компонентами діяльності та спілкування людей, поведінки тварин. Отже, предметом вивчення психології є психіка людини і вищих тварин. Історія психології налічує більше двох тисяч років свого існування, протягом яких вона розвивалась у надрах філософії і природознавства. Лише поступово, наприкінці Х1Х ст. вона виокремилась у самостійну науку. Психологія вивчає три групи психічних явищ: психічні процеси ([[відчуття]], [[сприймання]], [[пам’ять]], [[мислення]], [[уява]], [[почуття]]); психічні стани (спокій, схвильованість, зацікавленість, піднесеність, пригніченість, байдужість тощо); психічні властивості (чутливість, спостережливість, пам’ятливість, інтереси, знання, вміння, переконання, здібності, риси темпераменту і характеру, розумові, емоційні та вольові якості). Всю сукупність психічних явищ у їх зв’язку і динаміці прийнято називати психічним життям людини. |
[[Категорія: Психологічні терміни]] | [[Категорія: Психологічні терміни]] | ||
[[Категорія: Приходько Ю.О., Юрченко В.І.Психологічний словник-довідник]] | [[Категорія: Приходько Ю.О., Юрченко В.І.Психологічний словник-довідник]] | ||
Версія за 10:42, 28 листопада 2011
Психологія (від гр. psyhē – душа+ гр. logos – слово, поняття, вчення) – наука про закономірності виникнення і діяльності психіки людини і вищих тварин, про психічні процеси, які є складовими компонентами діяльності та спілкування людей, поведінки тварин. Отже, предметом вивчення психології є психіка людини і вищих тварин. Історія психології налічує більше двох тисяч років свого існування, протягом яких вона розвивалась у надрах філософії і природознавства. Лише поступово, наприкінці Х1Х ст. вона виокремилась у самостійну науку. Психологія вивчає три групи психічних явищ: психічні процеси (відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява, почуття); психічні стани (спокій, схвильованість, зацікавленість, піднесеність, пригніченість, байдужість тощо); психічні властивості (чутливість, спостережливість, пам’ятливість, інтереси, знання, вміння, переконання, здібності, риси темпераменту і характеру, розумові, емоційні та вольові якості). Всю сукупність психічних явищ у їх зв’язку і динаміці прийнято називати психічним життям людини.