Совість
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
(відмінності між версіями)
Grineva olga (Обговорення • внесок)
(Створена сторінка: Совість – це критична моральна оцінка своєї поведінки, яка супроводжується сильними поч...)
Наступне редагування →
(Створена сторінка: Совість – це критична моральна оцінка своєї поведінки, яка супроводжується сильними поч...)
Наступне редагування →
Версія за 19:32, 30 листопада 2012
Совість – це критична моральна оцінка своєї поведінки, яка супроводжується сильними почуттями. Це орган смислу і життя, і діяльності. Це загострене почуття особистісної відповідальності перед людьми і суспільством за свою поведінку, за свої вчинки. Совість виникає, коли свідомість констатує збіг або розходження вчинку і моральної норми. Як наслідок, з’являється оцінка свого вчинку. Якщо негативна – з’являється негативна мотивація щодо вчинку, незадоволення собою – муки совісті. Якщо позитивна оцінка – зростає самоцінність.