Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Берізко Марія Ігорівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті розглядаються особливості формування іншомовної комунікативної компетентності у студентів педагогічних спеціальностей. На основі проведеного опитування розкрито рівень оволодіння іноземною мовою як засобом комунікації у студентів різних курсів та напрямів підготовки «Початкова освіта» та «Дошкільна освіта».

Ключові слова: іншомовна комунікативна компетентність, студенти педагогічних спеціальностей, мовний бар’єр, професіоналізація.

В статье рассматриваются особенности формирования иноязычной коммуникативной компетентности у студентов педагогических специальностей. На основе проведеного опроса, раскрыто урoвень владения иностранным языком как средством коммуникации у студентов различных курсов направлений подготовки «Начальное образование» и «Дошкольное образование».

Ключевые слова: иноязычная коммуникативная компетентность, студенты педагогических специальностей, языковой барьер, профессионализация.

The article deals with the forming of the students’ foreign language communicative competence in pedagogical faculty. On the basis of the survey, the author analises the level of foreign language knowledge as a means of communication among students of various courses «Primary Education» and «Preschool Education» faculties.

Key words: language communicative competence, students of pedagogical faculty, language barrier, professionalism.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень 3 Постановка мети дослідження 4 Виклад основного матеріалу 5 Список використаних джерел

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку суспільства та в умовах інтеграції України до Європейського простору, зростають вимоги до майбутніх фахівців, які передбачають не лише високий рівень знань і вмінь за фахом, але й володіння іноземною мовою. Навчання іноземної мови стає невід'ємним компонентом освіти, а володіння англійською мовою – не лише показником високого культурного рівня особистості, а й запорукою її успішної професійної діяльності. З огляду на це, проблема формування іншомовної комунікативної компетентності студентів педагогічних спеціальностей набула особливої актуальності й стала предметом низки наукових досліджень.

Аналіз досліджень

У Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти визначено основні напрями професійної підготовки фахівців, що передбачають досягнення студентами немовного факультету достатнього рівня іншомовної комунікативної компетентності у професійній сфері спілкування [1; 273].

Проблему формування іншомовної комунікативної компетентності у студентів немовних спеціальностей висвітлено у працях A. Астадур’ян, Л. Борозенець, Н. Гавриленко, О. Григоренко, М. Євдокімова, B. Зикова, Е. Комарова, Н. Кучеренко, Т. Лучкіна, Ю. Маслова, О. Метьолкіної, О. Фадєйкіна та ін.; методику формування ІКК досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені-методисти, а саме: І. Баценко І. Берман, В. Борщовецька, В. Гнаткевич, О. Ізмайлова, Н. Катрич, Е. Мірошниченко, Ю. Пассов, Ю. Солодовнікова, О. Тарнопольський, В. Теніщева, О. Чиханцова, С. Шатілов, Р. Елліс (R. Ellis), І. Нейшн (I. Nation), Н. Шмітт (N. Schmitt), В. Віддовсон (W. Widdowson) та ін.

Постановка мети дослідження

У Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти визначено основні напрями професійної підготовки фахівців, що передбачають досягнення студентами немовного факультету достатнього рівня іншомовної комунікативної компетентності у професійній сфері спілкування [1; 273].

Проблему формування іншомовної комунікативної компетентності у студентів немовних спеціальностей висвітлено у працях A. Астадур’ян, Л. Борозенець, Н. Гавриленко, О. Григоренко, М. Євдокімова, B. Зикова, Е. Комарова, Н. Кучеренко, Т. Лучкіна, Ю. Маслова, О. Метьолкіної, О. Фадєйкіна та ін.; методику формування ІКК досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені-методисти, а саме: І. Баценко І. Берман, В. Борщовецька, В. Гнаткевич, О. Ізмайлова, Н. Катрич, Е. Мірошниченко, Ю. Пассов, Ю. Солодовнікова, О. Тарнопольський, В. Теніщева, О. Чиханцова, С. Шатілов, Р. Елліс (R. Ellis), І. Нейшн (I. Nation), Н. Шмітт (N. Schmitt), В. Віддовсон (W. Widdowson) та ін.

Мета статті – розкрити особливості формування іншомовної комунікативної компетентності студентів педагогічних спеціальностей на основі проведеного нами опитування. В ході нашого дослідження було поставлено такі завдання: 1) окреслити особливості формування іншомовної комунікативної компетентності; 2) на основі проведеного дослідження виявити найвагоміші проблеми у оволодінні іноземною мовою.

Виклад основного матеріалу

Оскільки іншомовна комунікативна компетентність є одним із центральних понять нашого науково-педагогічного дослідження, вважаємо за потрібне подати його визначення. Компетентність у вивченні іноземної мови часто ототожнюється з поняттям «комунікативна компетенція». На думку науковця А. Хуторського, потрібно розрізняти терміни «компетенція» і «компетентність», тому, що компетенція – це сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), а компетентність – це володіння людиною компетенцією, що містить її особисте ставлення до предмета діяльності, тобто це здатність не тільки володіти знаннями, але й потенційно бути готовим їх застосовувати у нових життєвих ситуаціях [14].

Так, Ю. Солоднікова, досліджуючи ІКК як умову вдосконалення професійної підготовки фахівця, стверджує, що вона є комплексним особистісним ресурсом, що забезпечує можливість ефективної взаємодії у процесі використання іноземної мови як засобу вирішення важливих професійних задач [11].

Дослідниця В. Теніщева, наголошує, що професійна іншомовна комунікативна компетентність фахівця є складним інтегративним цілим, яке забезпечує компетентне професійне спілкування іноземною мовою в умовах міжкультурної комунікації. При цьому зауважує, що спочатку потрібно навчити студента іншомовному спілкуванню, а потім інтегрувати його іншомовну комунікативну компетентність у систему виробничих зв'язків, тобто використання знань іноземної мови на практиці [13; с.44].

Отже, іншомовна комунікативна компетентність – це комплекс знань, умінь і навичок, які дозволяють успішно використовувати іноземну мову для спілкування у професійній діяльності та для самоосвіти і саморозвитку особистості [2]. Зазначимо, що іншомовна комунікативна компетентність є інтегральною характеристикою професійної діяльності фахівця, яка охоплює такі підструктури: - діяльнісну (уміння, знання, навички та способи здійснення професійної діяльності); - комунікативну (уміння, знання, навички та способи здійснення професійного спілкування).

Результатом сформованості іншомовної комунікативної компетентності виступає мовна особистість, що є універсальною, загальнопедагогічною категорією, яка характеризується такими якостями, як самостійність, здатність будувати взаємодію і взаєморозуміння з партнерами спілкування, включатися в сучасні світові процеси розвитку суспільства.

На нашу думку, існує суттєва різниця у формуванні іншомовної комунікативної компетентності студентів-філологів та студентів немовних спеціальностей (наприклад, вчителі початкової школи, вихователі ДНЗ, соціальні працівники, юристи, державні службовці та ін.). Так, в Загальноєвропейських рекомендаціях визначено рівні володіння іноземної мови, які покладено в основу Типових Програм з іноземної мови для університетів та інститутів, які готують філологів (вчителів іноземної мови і перекладачів) та студентів немовних спеціальностей. Відповідно до цих Рекомендацій щодо рівня володіння іноземної мови студент-філолог має «володіти уміннями вільно висловлюватися без суттєвої витрати часу на пошук адекватних мовних засобів у процесі досягнення ним соціальних, академічних і професійних цілей» [8, с.24], тобто володіти іноземною мовою на рівні досвідченого користувача (С1 та С2) [1; 273].

Для студентів немовних спеціальностей, враховуючи недостатню кількість годин, відведених програмою ВНЗ для вивчення іноземної мови, зміст навчання іноземної мови має бути оптимізований з точки зору рівня професіоналізації, тобто тематико-профорієнтаційним. Тенденція до професіоналізації викладання іноземної мови загалом реалізується у формуванні навичок спілкування за професійною тематикою, однак такий підхід, як свідчать дослідження та практика, не дозволяє вирішувати задачу формування умінь та навичок, необхідних студентові для здійснення завдань професійного змісту з використанням засобів іноземної мови. Тому формування іншомовної комунікативної компетентності, яке передбачає «накладання» іншомовних навичок на предметний зміст професії під час виконання професійних завдань, вбачається як підхід, у межах якого викладання дисципліни «Іноземна мова» у навчальному плані підготовки майбутнього фахівця, не формально, а змістовно буде спрямовано на досягнення цієї мети [4].

Нами було проведено опитування на тему: «Формування іншомовної комунікативної компетентності» серед студентів Київського університету імені Бориса Грінченка спеціальностей «Початкова освіта» та «Дошкільна освіта». В опитуванні взяли участь студенти 1-ого та 2-ого курсів ОКР «Бакалавр» та студенти ОКР «Магістр». Їм було запропоновано дати відповідь на такі запитання:

1) Що є найскладнішим у вивченні іноземної мови? А) Граматика; Б) Вивчення нових слів; В) Мовний бар’єр.

2) Як ви оцінюєте свій рівень знання іноземної мови? А) Низький; Б) Середній; В) Високий.

3) Що на вашу думку допомагає підвищити іншомовну комунікативну компетентність (ІКК) студентів немовних спеціальностей? А) накопичення нових слів; Б) виконання вправ з застосуванням граматики; В) безпосереднє спілкування іноземною мовою.

Пропонуємо вашій увазі результати опитування:

1. Що є найскладнішим у вивченні іноземної мови?

2. Як ви оцінюєте свій рівень знання іноземної мови?

Що на вашу думку допомагає підвищити іншомовну комунікативну компетентність (ІКК) студентів немовних спеціальностей?

Г) свій варіант 1) Спілкуватися з носіями іноземної мови; 2) Вправлятися в 4 видах мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письмо.

Г) свій варіант 1) Постійна практика; 2) Збільшення навчальних годин.

Отже, за результатами проведеного опитування можна зробити такий висновок. На питання «Що є найскладнішим у вивченні іноземної мови?» студенти перших курсів відповіли, що найважчим є використання граматики. Мовний бар’єр посідає друге місце за важкістю. Щодо вивчення нових слів, то студенти першого курсу вважають відсутність цієї потреби. Для студентів других курсів найважчим є також використання граматики, але уже в меншому відсотку, натомість 30% вбачає складність у мовному бар’єрі. А 20% вбачає складність у вивченні нових слів. Щодо студентів – магістрантів, то вивчення граматики і вивчення нових слів є найскладнішим і характеризується однаковими відсотковими даними, в той час як мовний бар’єр не складає суттєвих труднощів. На питання «Як ви оцінюєте свій рівень знань іноземної мови?» студенти перших курсів відповіли таким чином. 50% вважає, що їхній рівень знань іноземної мови знаходиться на середньому рівні, 40% переконані, що їхні знання характеризуються низьким рівнем, і лише 10% може похизуватись ґрунтовними знаннями з іноземної мови. Більшість студентів других курсів, а саме 60%, вважає, що їхній рівень знання іноземної мови є середнім, тобто можна простежити неабиякий прогрес у порівнянні з першим курсом. 30% переконані в тому що рівень їх знань з іноземної мови є низьким. І лише 10% може похвалитись хорошим результатом. Щодо магістрів, то більшість також обрала за оцінку власних знань з іноземної мови середній рівень, проте відсоток тих, хто має високий і низький рівень збігається. Це свідчить про те, що у процесі навчання студенти отримали необхідні знання для того, щоб підвищити свій рівень у вивченні мови. І на останнє питання нашого опитування «Що на вашу думку допомагає підвищити іншомовну комунікативну компетентність (ІКК) студентів немовних спеціальностей?» студенти перших курсів відзначили всі три категорії важливими, оскільки відсоткові дані мають різницю всього лише в 2-3 відсотка. Тобто за їхнім тлумаченням накопичення нових слів, виконання вправ з застосуванням граматики та безпосереднє спілкування іноземною мовою приведе до ефективного результату, а саме підвищення іншомовної комунікативної компетентності. 70% студентів других курсів вважають, що саме безпосереднє спілкування іноземною мовою приведе до бажаних результатів. 20 % переконані в тому, що накопичення нових слів допоможе побачити прогрес у підвищенні іншомовної комунікативної компетентності, і тільки 10% вважає, що виконання вправ з застосуванням граматики прокладе шлях до успіху. У студентів-магістрантів точка зору на це питання постала досить радикально, оскільки вони виключають взагалі потребу у накопиченні нових слів та використання вправ з застосуванням граматики, а на пріоритетне місце висувають безпосереднє спілкування іноземною мовою.

Список використаних джерел

1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / [наук. ред. укр. вид. : д-р пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва]. – К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.
2. Катрич Н. Д. Формування іншомовної компетентності студентів політехнічного колледжу [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://intkonf.org/katrich-nd-formuvannya-inshomovnoyi-kompetentnosti-studentiv-politehnichnogo-koledzhu/. – Заголовок з екрану.
3. Коваль Т. І. Інтерактивні технології навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах / Т. І. Коваль // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2011. – №6 (26).
4. Костенко Н. І. Особливості формування іншомовної комунікативної компетентності у студентів ВНЗ нефілологічних спеціальностей [Електронний ресурс] / Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Znpkhist/2012_5/12knizns.pdf . – Заголовок з екрану.
5. Кругленко О. С., Кучма М. Б. Використання активних методів навчання [Електронний ресурс] / Режим доступу:http://www.rusnauka.com/7_NMIW_2011/Philologia/1_80065.doc.htm . – Заголовок з екрану.
6. Ніколаєва Ж. В. Сучасні підходи до формування іншомовної компетенції майбутніх філологів у контексті євроінтеграції [Електронний ресурс] / Режим доступу:http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2006/50-37-24.pdf . – Заголовок з екрану.
7. Програма з англійської мови для професійного спілкування / [кол. авторів Г.Є.Бакаєва, О.А.Борисенко, І. І.Зуєнок, В.О.Іваніщева та ін.] - К.: Ленвіт, 2005. – 119 с.
8. Програма з англійської мови для університетів/інститутів (п'ятирічний курс навчання): Проект / Колектив авт.: С. Ю. Ніколаєва, М. І. Соловей, Ю. В. Головач та ін. – К.: Київ. держ. лінгв. ун-т, 1998.
9. Раицкая Л. К. Методы активного обучения язику профессии в магистратуре (на примере кейс стадиз) / Л. К. Раицкая // Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку и переводу в вузе: Материалы международной конференции. РУДН, 25-26 марта 2008 г. – М.: РУДН, 2008. – С. 239-243.
10. Сафроненко О. И. Программно-методическое, технологическое и кадровое обеспечение качества системы многоуровневой языковой підготовки студентов неязыковых вузов / О. И. Сафроненко. – Ростов н/Д: Изд-во ООО «ЦВВР», 2006. – С. 43.
11. Солодовникова Ю. Ю. Формирование иноязычной коммуникативной компетентности как условие совершенствования профессиональной підготовки специалиста социальной работы: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Ю. Ю. Солодовникова. – Курск, 2009. – 28 с.
12. Сумцова О. В. Формирование иноязычной коммуникативной компетенции студентов технических вузов при использовании активних методов обучения иностранному языку / О. В. Сумцова // Молодой ученый. – 2012. – №2. – С. 297 – 298.
13. Тенищева В. Ф. Интегративно-контекстная модель формирования профессиональной компетенции: автореф. дис. на соискание уч. степени д. пед. наук: 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / В.Ф. Тенищева. – М., 2008. – 44 с.
14. Чиханцова О. Роль іншомовної професійної комунікаційної компетенції під час оволодіння фахом у ВНЗ [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.social-science.com.ua/. – Заголовок з екрану.

---

---