Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Дениско Світлана Миколаївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті розкрито особливості лексико-стилістичних зсувів у навчальних перекладах з англійської на українську мову на матеріалі студентських робіт. Представлено результи дослідження і можливі причини найбільш поширених видів лексико-стилістичних зсувів у студентських роботах з перекладу.

Ключові слова: лексико-стилістичні зсуви, навчальні переклади, плеоназм, дослівний переклад, еквівалентність.

В статье расскрыты особенности лексико-стилистических сбвигов в учебных переводах с английского на украинский на материале студенческих работ. Представлены результы исследования и возможные причины наиболее расспространенных видов лексико-стилистических сдвигов в студенческих работах по переводу.

Ключевые слова: лексико-стилистические сдвиги, учебные переводы, плеоназм, дословный перевод, эквивалентность.

Article reveals the features of lexical and stylistic shifts in training translations from English to Ukrainian on the basis of students’ works. It is presented the results of research and possible causes of the most widely spread types of lexical and stylistic shifts in student’s translations.

Key words: lexical and stylistic shifts, training translations, pleonasm, literal translation, equivalence.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень 3 Постановка мети дослідження 4 Виклад основного матеріалу 5 Висновок 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Відповідно до останніх змін у державній політиці України, що направлена на досягнення Європейських стандартів, в тому числі й в освіті, відбувається розширення міжнародних зв‘язків України, зростає кількість міжнародних нарад, симпозіумів, конференцій та семінарів як на державному, так і на галузевому рівні. У зв’язку з цим виникає особлива увага до підвищення якості вивчення іноземних мов, а отже постає проблема перегляду системи підготовки фахівців у галузі перекладу. Відповідно до освітніх програм професійної підготовки майбутніх перекладачів одним з важливих їх аспектів є озброєння студентів системою загальнотеоретичних знань і практичних умінь із сучасної лінгвістичної теорії перекладу.

Аналіз досліджень

Різні аспекти зсувів у перекладах розглядались у роботах багатьох науковців. Проблема перекладацьких трансформацій та зсувів при перекладі знайшло своє відображення у роботах Ю. Зайченко; взаємозумовленість ритміко-синтаксичного та семантичного типів зсуву розглядала Н. Шевельова-Гаркуша; стилістичні зсуви у перекладах досліджувались у роботах Д. Аль-Квиная; проблему побудови ресурсу для вивчення перекладацьких зсувів піднімала Ліа Сайрес. Хоча в даній галузі існує багато досліджень, проте такий аспект як лексико-стилістичні зсуви у навчальному перекладі з англійської мови на українську досліджено недостатньо.

Постановка мети дослідження

Мета статті – визначити та проаналізувати види лексико-стилістичних зсувів у навчальному перекладі з англійської мови на українську на матеріалі студентських робіт.

Виклад основного матеріалу

Головне завдання, що постає перед перекладачем, полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу. Паршин А. зазначає, що слід розрізняти потенційно досяжну еквівалентність, під якою розуміється максимальна спільність змісту двох різномовних текстів, що допускається відмінностями мов, на яких створені ці тексти, і перекладацьку еквівалентність - реальну змістову близькість текстів оригіналу і перекладу, що досягається перекладачем у процесі перекладу. Межею перекладацької еквівалентності є максимально можлива (лінгвістична) ступінь збереження змісту оригіналу при перекладі, але в кожному окремому перекладі смислова близькість до оригіналу в різному ступені і різними способами наближається до максимальної [4].

У процесі переходу від тексту оригіналу до тексту перекладу відбувається, як мінімум, два етапи: з'ясування перекладачем змісту оригіналу і вибір варіанту перекладу. Пошук перекладацької відповідності пов’язаний з різноманітними лексичними та граматичними перетвореннями, або трансформаціями. Враховуючи відмінності в сприйманні та конкретні сталі мовленнєві асоціації у представників різних країн, різних культур, невідповідності окремих елементів змісту в мові оригіналу та перекладу, стилістичні особливості мов, ми маємо справу з неможливістю повної відповідності між тестами оригіналу і перекладу. Процес перекладу часом вимагає адаптації тексту для досягнення комунікативної цілі конкретного тексту, а отже відбуваються певні перекладацькі втрати або зсуви [1; 2; 3; 4].

Термін «зсув» був введений Дж. Кетфордом у 1965, який вивчав формальні відповідності, які існують між вихідною та цільовою категорією, які займають приблизно те ж саме місце в своїх системах, і перекладним еквівалентом, який існує між двома варіантами текстів, які фактично є перекладами один одного [7]. Фактично зсуви відбуваються тоді, коли є "відхилення від офіційної відповідності" між текстом-оригіналом і текстом-перекладом, тобто якщо перекладацькі еквіваленти не є офіційними відповідниками. Принцип зсуву є засобом прихованого смислу, нашаровування додаткових оцінних, емоційних та експресивних відтінків, засобом створення певного відношення до об’єкту мовлення у читача [6].

Еквівалентність окремих слів в оригіналі і в перекладі передбачає максимально можливу близькість не тільки предметно-логічного, а й коннотативного значення співвіднесених слів, що відображає характер сприйняття мовцями інформації, що міститься в слові. Найбільшу роль у передачі коннотативного аспекту семантики слова оригіналу грають його емоційний, стилістичний і образний компоненти.

Отже, розглядаючи лексико-стилістичні зсуви, слід зазначити, що це невірне, неточне використання лексичних одиниць, підміна значень у процесі перекладу (неправильний вибір коннотату).

Жанр вихідного тексту визначає ступінь стилістичного зсуву. Так, наприклад, Д. Аль-Квинай зазначає, що реклама, субтитри і дитяча література схильні до стилістичних зсувів, так як в даному випадку акцент робиться на збереженні характеру і функцій оригінального тексту (в перевазі над збереження форми). В інших жанрах, таких як проза, поезія і релігійні тексти, де стиль передає естетичну функцію, можуть відбуватися зсуви у характеристиках оригіналу [7].

У контексті нашого дослідження нами було проведено аналіз навчальних перекладів з англійської мови на українську на предмет найбільш поширених лексико-семантичних зсувів. Студентам 3-го курсу навчання спеціальності філологія (переклад) Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка було запропоновано перекласти уривок відомого твору Jerome K. Jerome “Three Men in a Boat (To Say Nothing of the Dog)”, що відноситься до художнього стилю. У процесі аналізу нашого дослідження ми взяли за основу даний твір у перекладі Олекси Негребецького «Троє у човні (не кажучи про пса!)».

За визначенням Ю. Солодуба, художній текст (текст художнього твору) - це текст, основною функцією якого є естетична дія на читача або на слухача [5, с. 21]. В той же час В. Коптілова зазначає, що художній переклад - особливий вид перекладу, оскільки він є не точною передачею змісту, а відображенням думок і почуттів автора прозового або поетичного першотвору за допомогою іншої мови, перевтіленням його образів у матеріал іншої мови [3, с. 3]. За причини концентрації уваги перекладача на зовнішній формі тексту, стає важчим знайти конкретну одиницю, яка б максимально відповідала б і естетичній, і стилістичній, і комунікативній цілям тексту. Отже у процесі перекладу виникають певні труднощі і у вихідному тексті можуть з’являтися певні трансформації та зсуви.

Найпоширенішою проблемою у навчальних перекладах є помилковий вибір конотату. Розглянемо нищезазначений приклад.

Лексема «to call» має ряд семантичних значень, які вона отримує відповідно до контексту. Проте у даному випадку не було знайдено еквіваленту до лексеми «call», адже з контексту ми розуміємо, що автор мав на увазі, що героя ніхто «не розбудив», але ні в якому разі не інші представлені варіанти перекладів. Отже, ми спостерігаємо повний лексичний зсув. Водночас добре помітні спроби студентів використати «приблизний аналогічний переклад» (термін, запропонований І. Корунцем) при відтворенні вторинного вигуку у вигляді фрази. Варіанти «О, що за напасть!» і «О, який жах!» видаються цілком прийнятними у цій ситуації.

Наступним лексико-стилістичним зсувом є буквалізм у перекладі. Дослівний переклад – це спосіб перекладу, при якому синтаксична структура оригіналу перетворюється в аналогічну структуру тексту-перекладу. Цей тип "нульовий" трансформації застосовується в тих випадках, коли в мові оригіналу і перекладу існують паралельні синтаксичні структури. Проте зважаючи на різницю у використанні тих чи інших лексичних одиниць у конкретному контексті мови оригіналу і мови, на яку перекладають текст, виникають лексико – стилістичні зсуви. В. Комісаров наголошував, що художній твір повинен перекладатися «не від звуку до звуку, не від слова до слова, не від фрази до фрази, а від ланки ідейно-образної структури оригіналу до відповідної ланки перекладу» [2, с. 260]. Недоцільність використання буквального перекладу ми можемо побачити на наступному прикладі.

Спосіб висловлення 18 months є природним для носіїв англійської мови, тобто є певною реалією. Таким самим природнім способом для носіїв української мови є використання числівника «півтора». Вважаємо доцільним саме такий переклад за допомогою підстановки.

Інший аспект лексико-стилістичного зсуву, пов’язаного з дослівним перекладом вбачаємо в вищезазначеному прикладі. В цьому випадку ми спостерігаємо буквалізми на лексичному та граматичному рівні, коли студент намагався відтворити граматичну структуру англійського речення українською мовою. Більш точно і стилістично вірно було б перекласти «Одного вечора його годинник зіпсувався й зупинився о чверть на дев’яту» (О. Негребецький).

Ще один поширеним лексико-стилістичним зсувом може виступати плеоназм – мовленнєва надмірність, вкраплення слів, непотрібних зі смислової точки зору.

У межах даного речення перекладацькою помилкою є семантичне перевантаження у перекладі «…орендував тимчасове житло…». Ми без уточнення зрозуміло, що орендується житло тимчасово. Жодного уточнення в даному випадку не було у тексті оригіналу, а отже ми можемо вважати це перенавантаженням. У другому випадку ми зустрічаємо плеоназм тоді, коли за контекстом стає зрозуміло, що персонаж орендував не цілий будинок, а житло у ньому, тобто кімнату. До того ж ми бачимо ще одну перекладацьку помилку - невірний підбір лексичної одиниці з перекладного словника himself – «був сам».

Найбільше труднощів у студентів виникло під час перекладу фразеологізмів та аксіом. Фраза героя твору «Angels and ministers of grace defend us!” зазнала хибних трансформацій.

У вищезазначеному прикладі є численні спроби виконати переклад за допомогою аналогії або еквіваленту «О, Пресвята Богородице!», «Боже милостивий!» «Дякую тобі, мій ангел!», що свідчить про певне відчуття студентами стилю тексту і здійснення спроби для його збереження при перекладі. Проте, варіанти «Боронь Боже!» «Господи Боже мій! Це капець!» хоч і мають в собі фразеологізми, але спостерігається очевидний семантико-стилістичний зсув, оскільки у першому випадку «Боронь Боже!» змінюється конотативне значення, а у другому «Це капець!» з’являється додаткове стилістичне маркування, якого не було у тексті оригіналу.

Висновок

Отже, у контексті нашого дослідження ми могли спостерігати прагнення студентів до пошуку адекватного перекладу тексту, відчуття стилістичних особливостей тексту оригіналу і усвідомлювали потребу у виконанні еквівалентного перекладу. Аналіз помилок свідчить про потребу звертання додаткової уваги на способи відтворення при перекладі реалій, фразеологізмів, стилістично маркованої лексики.

Список використаних джерел

1. Джером К. Джером. Троє у човні (не кажучи про пса!) / Джером К. Джером ; пер. з англ. Олекси Негребецького. – К. : Знання, 2014. – 238 с.
2. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. / Владлен Наумович Комиссаров. - М.: Высш. шк., 1990. - 253 с., с. 260
3. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода / Р.К. Миньяр-Белоручев. - М.: Московский лицей, 1996. - 208 с.
4. Паршин, А. Теория и практика перевода [Текст] / А. Паршин. – М.: Высш. шк., 2008. – 422 с.
5. Тимченко Є. П. Порівняльна стилістика німецької та української мов: навч. посібник / Є. П. Тимченко. - Вінниця: Нова Книга, 2006. - 240 с.
6. Шевельова-Гаркуша Н. Взаємозумовленість ритміко-синтаксичного та семантичного типів зсуву у текстах американської поезії хх століття / Н. Шевельова-Гаркуша. ekhsuir.kspu.edu/bitstream/123456789/465/1/Взаємозумовленість%20ритм-синт.%20та%20сем.%20типів%20зсуву.pdf
7. Al-Qinai J. Style shift in translation. Journal of Pan-Pacific Association of Applied Linguistics /J Al-Qinai. - Retrieved 13(2). – 2009. http://paal.kr/download/13_2_02_Jamal%20Al-Qinai.pdf.

---

---