Заворотна О.І. Підготовка майбутнього вчителя до використання інтерактивних технологій на уроках природознавства у початковій школі

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Заворотна Ольга Ігорівна –студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті окреслено особливості інтерактивного навчання, обгрунтовано необхідність підготовки майбутніх вчителів до використання інтерактивних технологій на уроках природознавства в початковій школі, виділено рівні готовності майбутнього педагога до використання інтерактивних технологій.

Ключові слова: майбутні вчителі, учні, початкова школа, технологія інтерактивного навчання, природознавство.


В статье обозначены особенности интерактивного обучения, обоснована необходимость подготовки будущих учителей к использованию интерактивных технологий на уроках в начальной школе, выделены уровни готовности будущего педагога к использованию интерактивных технологий.

Ключевые слова: будущие учителя, ученики, начальная школа, технология интерактивного обучения, естествознание.


The article describes the features of interactive learning, the necessity of preparing future teachers to use interactive technology in the classroom in an elementary school of natural science, with emphasis on the level of preparedness of teachers to use interactive technologies.

Key words: future teachers, students, elementary school, interactive learning technology, natural science.


Зміст

Постановка проблеми

Прийнятий новий Державний стандарт освіти спонукає до оновлення змісту навчально-виховного процесу початкової школи. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін у світі – ці риси особистості стають найважливішими на сучасному етапі розвитку освіти. Їх формування вимагає використання інтерактивних технологій у процесі навчання на основі реалізації особистісно-зорієнтованого та компетентнісного підходів. Означена діяльність потребує ґрунтовної методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах вищого навчального закладу.


Дослідження останніх десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма спілкування вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової діяльності дає можливість розвивати не тільки мислення дитини, а й навчити її спілкуватися, оволодіти способами співпраці у процесі розв'язання навчальних завдань.


Аналіз досліджень

Аналіз праць учених з проблеми дослідження показав, що розробкою елементів інтерактивного навчання займалися Василь Сухомлинський, педагоги-новатори 70–80-х років Віктор Шаталов, Шалва Амонашвілі, Євген Ільїн. На їхніх творчих знахідках ґрунтується теорія і практика розвивального навчання.


Дослідженню інтерактивного навчання присвячені роботи С. Пометун та Л. Пироженко.


Не зважаючи на наявність численних досліджень у сфері інтерактивних технологій, інтерактивне навчання досі не набуло широкої популярності серед учителів початкової школи.


Складність розв’язання проблеми поглиблюється вкоріненою в системі шкільної освіти суперечністю між традиційним розумінням навчально-виховного процесу як інтегративної основи навчання школярів і створенням належних умов для її успішної реалізації (атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри та ін.). Наявність суперечностей між актуальністю і значущістю проблеми та об'єктивною необхідністю використання технології інтерактивного навчання визначили мету статті – розкрити необхідність підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання інтерактивних технологій на уроках природознавства, визначити рівні готовності майбутніх учителів до використання інтерактивних технологій.


Виклад основного матеріалу

Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність [4, 5].


Інтерактивні методи поділяються на: а) інформаційні — це способи діалогічної взаємодії з метою обміну матеріальними або духовними цінностями. б) пізнавальні - це способи пізнавальної взаємодії з метою отримання нових знань, їх систематизації, творчого вдосконалення професійних умінь та навичок. Сюди відносяться: ділові ігри, мозкова атака, синектичний метод.


Інтерактивне навчання складається із сукупності технологій, кожна з яких передбачає кооперативну, групову роботу учнів, починаючи з постановки проблеми для пошукової робота. [4, 9]


Методи інтерактивного навчання передбачають багатосторонню комунікацію. Комунікаційний зв’язок виникає не тільки між вчителем та учнями, але й між самими учнями. Взаємодія між учнями базується на принципі кооперативності. Колективна (кооперативна) форма навчальної діяльності учнів - це форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільної навчальною метою.


Інтерактивні методи потребують багато часу для підготовки. Тому рекомендується починати з поступового використання цих методів. Необхідно звикнути до них і отримати певний досвід їх використання. Спочатку слід використовувати прості інтерактивні методи - роботу в парах, малих групах, мозковий штурм тощо.


Ефективність впровадження інтерактивного навчання на уроках природознавства зростає за умови, що вчитель правильно і доцільно підбирає методи інтерактивного навчання, керуючись анатомо-фізіологічними, психологічними та особистісними рисами учнів, а також планує урок з урахуванням індивідуальних особливостей кожного з учнів, таких як темперамент, розвиток мислення та мовлення, пам'яті, уваги, уяви.


Проте, як показало проведене нами анкетування для вчителів, багатьом з них заважають використовувати інтерактивні методи наступні причини: часовий ліміт уроку, велика затрата часу при підготовці та половина опитуваних відповіли, що вони не використовують інтерактивні методи навчання через недостачу методичної літератури.


Отже, використання інтерактивних методів навчання на уроках природознавства є досить актуальними на сучасному етапі розвитку освіти, проте воно не є систематичним та ретельно продуманим. Саме тому виникає необхідність спеціальної підготовки майбутніх вчителів до застосування інтерактивних технологій своїй практичній діяльності.


Виділяють такі етапи підготовки до занять за груповою формою навчання:

  1. правильно обрати інтерактивний метод для конкретного заняття, що визначається метою уроку, особливостями матеріалу, який вивчається.
  2. правильно сформувати групу учнів.
  3. ретельно продумати структуру уроку з використанням групових форм навчальної діяльності.
  4. обрати проблему для розв'язання та намітити шляхи її вирішення.
  5. важливо продумати інтер'єр аудиторії. [5, 8-9]


Учні повинні мати умови для того, щоб достатньо вільно рухатися в аудиторії, об'єднуватися у групи. Тому потрібно з'ясувати, чи є можливість в аудиторії пересунути столи, стільці тощо.


Застосування інтерактивного навчання на уроках природознавства зможе в повній мірі реалізувати завдання, які поставлено новим Державним стандартом початкової освіти щодо вивчення освітньої галузі «Природознавство» [1], а саме:

  • виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;
  • формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;
  • розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;
  • забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю
  • засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;
  • оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.


Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов'язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи: вступний, комбінований, узагальнюючий, предметний, екскурсія.


Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню — методи за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (дослід, практична робота, спостереження), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обов'язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони - внутрішній. Наприклад, репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна, практична робота, дослідницька практична робота.


Головними критеріями вибору методів у кожній логічно завершеній частині змісту теми виступають власне педагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальні можливості школярів, тобто рівень їхньої підготовки. Крім того, враховуються матеріальні умови, час, що відведений для навчання, суб’єктивні можливості вчителя.


Якість уроків залежить не тільки від оптимального вибору методів, але й від ефективного використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.


Інтерактивне навчання в цьому контексті дозволяє застосувати більше методів навчання на уроці, підвищує рівень знань учнів з природознавства, створює в їхній свідомості чіткі уявлення, формує вміння узагальнювати свої знання в поняттях та навички «спілкування» з довкіллям, допомагає дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, розвиває комунікативну компетентність, формує практичні уміння і навички.


Як показало проведене нами дослідження серед учнів 4х класів, школи №17, використання інтерактивних методів навчання на уроках природознавства якісно та кількісно поліпшує рівень знань учнів, матеріал швидше засвоюється та запам'ятовується. Діяльність учнів вмотивована, викликає в учнів інтерес та позитивне ставлення до вивчення природознавства.


Впровадження інтерактивних форм та методів у практику на уроках природознавства у початкових класах потрібно починати з простих («Мозковий штурм», «Коло ідей») та поступово переходити до більш складних («Діалог», «Метод моделювання ситуації» та ін.)


Поєднання пасивних, активних та інтерактивних методів навчання робить навчальний процес ефективнішим та цікавішим, діти набагато швидше та якісніше засвоюють інформацію. Використання інтерактивних методів навчання на уроках природознавства в початковій школі активізує розумову діяльність молодших школярів, розвиває пам'ять, увагу, уяву, логічне мислення, зв'язне мовлення, вчить працювати в колективі, самостійно мислити, висловлювати власні думки; спонукає дітей до навчання, виховує прагнення до знань, вивчення конкретного предмету та оволодіння новими вміннями та навичками загалом.


Після проведення експерименту ми дійшли висновків, що використання інтерактивних методів навчання на уроках природознавства в четвертих класах підвищує рівень знань учнів, формує вміння та навички, розиває комунікативну компетентність


При використанні інтерактивних окрім зростання рівня знань, в учнів розвивається логічне мислення, зв'язне мовлення, пам'ять, увага, здатність до самостійного пошуку інформації, самоаналізу та аналізу думок інших, учні вчаться давати короткі, лаконічні відповіді, слухати інших, з повагою ставитися до думки однокласників, формується вміння спілкуватися в колективі, вміння товаришувати та допомагати, з'являється вмотивованість навчання, зацікавленість предметом.


Саме тому вважаємо необхідним оволодіння майбутніми вчителями знаннями про інтерактивні технології, методику їх використання у навчальній роботі, формування позиції щодо необхідності використання інтерактивних технологій забезпечить їх професійну компетентність та конкурентоздатність.


Ретельна підготовка майбутнього вчителя до уроку, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів робить урок з природознавства з використанням інтерактивних методів навчання цікавим та ефективним. Спираючись на дослідження вчених: І. Дичківської, К. Макагон І. Піскарьової [2; 3] щодо рівнів готовності до інноваційної діяльності, ми виділяємо чотири рівні готовності до інтерактивної діяльності: низький, середній, достатній, високий. Вчителі, яких відносять до першого (низького) рівня сформованості, характеризуються слабкою пізнавальною зацікавленістю інтерактивним технологіями. Відсутнє бажання досліджувати педагогічні проблеми на науковому рівні, низька спроможність до формування індивідуального стилю діяльності. Вчителі цього рівня практично не ознайомлені з сутністю та методами інтерактивного навчання.


Середній рівень готовності до інтерактивної діяльності характеризується нестійким пізнавальним інтересом до інтерактивних технологій. Вчителі цього рівня не мають постійної потреби в застосуванні та реалізації принципу кооперативності. Учителі, які відносяться до цього рівня, знають суть окремих інтерактивних методів, проте вони не в повній мірі реалізують їх протягом уроку.


Вчителі, які знаходяться на достатньому рівні сформованості готовності до використання інтерактивних технологій, характеризуються цілеспрямованістю, усвідомленістю необхідності запровадження та реалізації принципу кооперативності. Вони добре обізнані з відомими методами інтерактивного навчанняи, намагаючись втілити їх у власній роботі. Вчителі такого рівня більш відкриті для нового, прагнуть розвивати вміння учнів працювати в колективі.


Високий рівень готовності до застосування інтерактивних технологій характерний для вчителів, які мають високу сприйнятливість до нововведень, володіють змістовними знаннями про нові наукові та новаторські підходи до навчально-виховного процесу. Наявний високий рівень методологічних знань, щодо інтерактивних технологій. Активно та на високому рівні представлено застосування інтерактивних технологій на уроках.


Висновки

Аналіз наукових джерел засвідчив, що дослідження впровадження інтерактивних технологій в початковій школі не є новиною, проте як показало анкетування, багато вчителів не використовують інтерактивні технології в своїй практичній діяльності через недостачу методичної літератури.


В свою чергу, як показав експеримент, впровадження інтерактивних методів навчання на уроках природознавства в початковій школі поглиблюють знання учнів з теми, учні краще засвоюють поняття, розвиваються навички працювати в колективі, інтерактивне навчання розвиває пам'ять, увагу, уяву, логічне мислення, зв'язне мовлення, вміння відстоювати свою думку. Учні зацікавлені, активні та вмотивовані до навчання природознавству через що урок стає набагато продуктивнішим. Через це вважаємо необхідним опанування майбутніми вчителями знаннями про інтерактивні технології, методику їх використання у навчальній роботі, формування позиції щодо необхідності використання інтерактивних технологій. Готовність майбутніх вчителів до впровадження інтерактивних технологій у початковій школі включає знання: методологічних, психолого-педагогічних основ інтерективних технологій навчання; сучасних підходів до моделювання навчально-виховного процесу в початковій школі з використанням зазначених технологій. Виділяємо чотири рівні готовності до інтерактивної діяльності: низький, середній, достатній, високий. Досягення майбутнім вчителем високого рівня готовності до використання інтерактивних технологій в початковій школі обумовить його компетентність відповідно до прийнятого нового Державного стандарту освіти.


Список використаних джерел

  1. Державний стандарт початкової загальної освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. N 462) — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/462-2011-п
  2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник / Дичківська І.М. К.: Академвидав, 2004. - 352 с. - ISBN 966-8226-17-8.
  3. Пискарева И.Е. Формирование готовности студентов педагогического вуза к инновационной деятельности : автореф. дис. на получение науч степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 / И.Е. Пискарева. Кострома, 2000. 20 с.
  4. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання: Наукю-метод. посібн. / За ред. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
  5. Пометун О. Як вивчати новий матеріал на інтерактивному уроці / О. Пометун // Завуч (Шк. світ). - 2006. - №10. - С.8-11.




Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама