Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Лабунець Ю.О. – студентка VI курсу факультету іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, напрям підготовки «Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно)», кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри іноземних мов і методик їх навчання Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка.

Анотація: В статті розглянуто феномен тролінгу як форму комунікативної інтернет-взаємодії, як характерну ознаку стрімкого розвитку інтернет-комунікацій і знак інтересу до певного роду мовних дій різних користувачів у лінгво-прагматичному аспекті. Даний вид іншомовної комунікативної інтернет-взаємодії, мережевої комунікації, укладається в такий оціночний ряд: провокація, підбурювання, обман, наклеп, агресія, знущання, образа, шельмування, але окрім того автор виділяє низку інших характеристик: спосіб пожвавлення дискусії, можливість підвищення відвідуваності сайту, інтелектуальна гра без провокаційних завдань, креативний тролінг. Специфіка інтернет-полілогу феномену «тролінгу» як різновиду інтернет-комунікації проявляється на різних рівнях і автор демонструє їх взаємодію. До його конститутивних особливостей відносяться: багатостороння форма спілкування; опосередкованість; дистанційність; віртуальність; глобальність; візуальність; можливість асинхронного спілкування; інтерактивність.

Ключові слова: тролінг; лінгво-прагматичний аспект; іншомовна комунікативна інтернет-взаємодія; дискурсивні особливості; віртуальність; глобальність

Аннотация: В статье рассмотрен феномен троллинга как форма коммуникативного интернет-взаимодействия, как характерный признак стремительного развития интернет-коммуникаций и знак интереса к определенного рода речевым действиям различных пользователей в лингво-прагматическом аспекте. Данный вид иноязычного коммуникативного интернет-взаимодействия, сетевой коммуникации, заключается в такой оценочный ряд: провокация, подстрекательство, обман, клевета, агрессия, издевательства, оскорбление, шельмование, но кроме того автор выделяет ряд других характеристик: способ оживления дискуссии, возможность повышения посещаемости сайтов, интеллектуальная игра без провокационных задач, креативный троллинг. Специфика интернет-полилога феномена «троллинга» как разновидности интернет-коммуникации проявляется на разных уровнях и автор демонстрирует их взаимодействие. В его конститутивных особенностей относятся: многосторонняя форма общения; опосредованность; дистанцированность; виртуальность; глобальность; визуальность; возможность асинхронного общения; интерактивность.

Ключевые слова: троллинг; лингво-прагматический аспект; иноязычное коммуникативное интернет-взаимодействие; дискурсивные особенности; виртуальность; глобальность.

Annotation: The article deals with the phenomenon of trolling as a form of communicative Internet interaction, as a characteristic feature of the rapid development of Internet communications and a sign of interest in certain types of speech actions of various users in the lingua-pragmatic aspect. This kind of interlanguage communicative Internet interaction, network communication, consists such estimation series: provocation, incitement, deception, slander, aggression, bullying, insult, restraint, but in addition, the author highlights a number of other characteristics: the way of animating the discussion, the possibility of increasing the attendance of sites, intellectual game without provocative tasks, creative trolling. The specificity of Internet phenomenon "trolling" as a variety of Internet communication manifests itself at different levels and the author demonstrates their interaction. Its constitutive features include: a multilateral form of communication; mediation; distancing; virtuality; globality; visuality; the possibility of asynchronous communication; interactivity.

Key words: trolling; linguistic-pragmatic aspect; foreign-language communicative Internet interaction; discursive features; virtuality; globality.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень 3 Постановка мети дослідження 4 Виклад основного матеріалу 5 Висновок 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Дедалі більшої актуальності набувають тенденції комунікативної інтернет-взаємодії, що зумовлює інтерес до умовної різноманітності світу, представників інших культурних та умовних уподобань, активізує розвиток мисле-мовленнєвих здібностей. На сучасному етапі динамічного та перманентного розвитку іншомовної комунікативної співпраці, кооперації та загалом комунікації однією з актуальних проблем, які потребують нових шляхів вирішення, є необхідність якісного поліпшення процесу інтернет комунікації на принципах толерантності та полікультурності. Ця проблема набуває особливої актуальності у зв'язку з спрямованістю максимального використання мережевої комунікації задля отримання максимальних переваг у різних сферах життя: освіта, торгівля, наука, туризм тощо.

Тролінг – невід'ємна частина мережевої комунікації сьогодні. Віялове розмноження в інтернеті будь-якої інформації природним чином сприяє збільшенню дискурсивного простору мережевого троллінгу, який не має обмежень присутності: тролі діють на форумах, в чатах, блогах і особливо в соціальних мережах. Зростає ланцюжок номінацій комунікативного феномена: троль-культура, тролінг-акт, троль-пост, тролінг-мейнстрім. Динаміка номінацій – це характерна ознака стрімкого розвитку інтернет-комунікацій і знак інтересу до певного роду мовних дій різних користувачів. Особливо активним є дієслово «тролити», що вийшло за кордон віртуальності і знайшло місце в усних публічних промовах і навіть в письмових ЗМІ, що відображає провокативність, безвідповідальність в оцінці комунікативних дій і неможливість застосування критеріїв верифікації правди і соціальної відповідальності у вимірі нашого часу.

Аналіз досліджень

Методологічну основу нашого дослідження склали праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області у контексті окресленої проблеми: Н. Г. Асмус, А. А. Атабекова, Н. Д. Арутюнова, Р. Віон, С. Іссерс, Ю. Н. Караулов, Дж. Лакофф, Дж. Ліч, К. Ф. Сєдов, Н . І. Формановская, Т. Є. Янко та ін. які здебільшого розглядали явище інтернет-полілогу у контексті аналізу дискурсу цього явища, прагмалінгвістики та складових формування мовної особистоті у даному аспекті також. Не зважаючи на наявність певної кількості публікацій присвячених цьому питанню, у вітчизняних дослідженнях та зарубіжних дослідженнях і публікаціях все ще існують проблемні аспекти.

Постановка мети дослідження

Важливість та актуальність досліджуваної проблеми полягає у тому, що обумовлена необхідністю всебічного вивчення специфічних особливостей феномена тролінгу у зв'язку зі зростанням частотності цієї форми комунікації питання до аналізу цієї форми комунікативної інтернет-взаємодії можна констатувати, що проблеми зазначеної вище форми міжсуб'єктного спілкування стосовно англійської мови не розроблені. Також доцільно зазначити, що предмет дослідження знаходиться у зоні дефіциту наукової рефлексії. Саме ці аспекти і зумовили вибір теми статті: «Тролінг» як новий вид іншомовної комунікативної інтернет взаємодії у лінгво-прагматичному аспекті: дискурсивні особливості ». Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідити проблему використання феномену тролінгу як форми комунікативної інтернет-взаємодії у англомовних соціальних мережах і визначенні його лінгво-прагматичної специфіки.

Виклад основного матеріалу

Складність і багатовимірність дискурсу троллінгу пояснюється багатьма факторами: участю в комунікації безлічі суб'єктів, що утворюють спільноту за правилами віртуального спілкування, що дозволяє анонімність, свободу інтерпретації події, теми, оцінки сказаного іншим і оцінку особистості іншого. Потреба в спілкуванні як одна з основних потреб людини в троллінгу проявлена максимально: надається можливість включитися в розмову в будь-якому місці, збудь-якими коментарями і в будь-якому вербальному оформленні. Дефіцит спілкування при необмеженій можливості входити в вже розпочату іншими комунікантами комунікацію– особлива психологічна установка і живильне середовище для троллінгової активності.

Термін «тролінг» виник не в науковій сфері, а закріпився серед учасників віртуального спілкування. У перекладі з англійської «тролінг» позначає «ловлю на блешню», і вибір саме цього терміна, можливо, пов'язаний з маніпулятивним підтекстом віртуальної провокаційної діяльності. Також, існує інший погляд на походження позначення досліджуваного феномена: тролі в слов'янській міфології – це злісні, неприємні, потворні істоти, істинно бажаючі заподіювати шкоду всім без винятку, а «тролі» віртуальні своєю діяльністю завдають учасникам кібер-комунікації шкоду. Завдяки співзвучності цих слів ці поняття стійко і надійно закріпилися, і хоча були спроби дати цьому феномену іншу назву [4; 5], підтримки вони не отримали.

Аналіз сучасних досліджень з проблеми троллінгу дозволив нам виділити наступні особливості цоього феномена: по-перше, тролінг завжди містить компонент спроби маніпуляції з боку агресора; по-друге, мета троллінгу – отримання відповідної, часто негативної реакції з боку об'єкта агресії, тобто жертви; по-третє – отримання задоволення від процесу троллінгу; по-четверте, ця форма агресивної поведінки може проявлятися виключно в віртуальному просторі, що має на увазі відсутність можливості фізичного і візуального контакту між агресором і жертвою.

Для нашого дослідження феномену «тролінгу» як виду сучасної інтернет-комунікації особливо актуальним є соціально-прагматичний підхід, оскільки ми ставимо перед собою завдання виявлення тих специфічних характеристик полілогічного спілкування англійською мовою, які проявляються в умовах інтернет-комунікації та залежать від ситуаційних компонентів інтеракції.

Оскільки в нашій роботі ми звертаємося до дослідження матеріалу, який доступний у вигляді тексту, розміщеного в Інтернеті, ми вважаємо необхідним зробити наступне уточнення: на нашу думку, відмінність між текстом і дискурсом полягає для дослідника насамперед у виборі підходу до аналізу матеріалу. Говорячи про текст, дослідники в першу чергу звертають увагу на композиційні, смислові, стилістичні та ін. Особливості даної мовної одиниці, в той час як поняття дискурсу апелює головним чином до феномену актуалізації даних особливостей з точки зору їх ситуаційної обумовленості.

Згідно Е.Н. Галічкіной, до конститутивних ознак інтернет-дискурсу відносяться: 1) електронний сигнал як канал спілкування; 2) віртуальність; 3) дистанційність (розділеність в просторі і в часі); 4) опосередкованість (так як комунікація здійснюється за допомогою технічного засобу); 5) високий ступінь занурення; 6) наявність гіпертексту; 7) креолізованность текстів; 8) переважно статусна рівноправність учасників; 9) передача емоцій, міміки, почуттів за допомогою "смайликів"; 10) комбінація різних типів дискурсу; 11) специфічна комп'ютерна етика [3].

Крім того, специфіка феномену «тролінгу» як форми інтернет-комунікації (дистанційність, опосередкованість, можливість асинхронного спілкування тощо) роблять можливим «стихійне» включення в полілог і вихід з нього учасників спілкування.

Подібний підхід дозволяє уникнути змішування різнорідних критеріїв, а також встановити взаємозалежність основних ознак інтернет-комунікації. Традиційно виділяються характеристики (дистантность, глобальність, візуалізація і ін.) Доповнені такими найважливішими ознаками, як уривчастість заповнення інформаційних лакун, добровільність контакту, неоднорідність тимчасового зазору між думкою і її вербалізацією [1; 2; 6].

Від вивчення конститутивних особливостей тролінгу, обумовлених особливими параметрами, які значно відрізняють віртуальне спілкування від реального, ми переходимо до питання функціонування в цьому феномені інтернет-спілкуванні найважливіших складових комунікативної ситуації.

Мовна поведінка троля - один з емоційних і оцінних типів впливу, який співвідноситься з областю міжособистісних суб'єктивно-емоційних відносин. Завдання троля «зачепити» співбесідника за допомогою своєрідних «мовних гачків». Це може бути:

- введення в оману;

- виклик сумнівів в існуючому стані справ;

- порушення комунікативних очікувань партнера;

- конфронтаційна думка;

- ігнорування думки співрозмовника;

- приниження і образу партнера по комунікації, а також його оточення.

Звернення до цього ракурсу аналізу інтернет-полілогу феномену «тролінгу» як форми комунікативної інтернет-взаємодії націлене на визначення сукупності інтеракції мовних одиниць, що утворюють виявлення відносин між ними, встановлення правил об'єднання простих і складних мовних єдностей. За основу в нашому дослідженні прийнята структурна модель комунікації, розроблена представниками Женевської лінгвістичної школи. Мінімальною монологічного одиницею спілкування в цій схемі визнається мовний акт, а основною одиницею міжсуб'єктного (перш за все ділогічного) спілкування – інтеракція.

Модель структурної організації комунікативної взаємодії виглядає наступним чином:

1. Interaction (інтеракція): одиниця, обмежена зустріччю і розставанням комуникантів.

2. Séquence, transaction (що з'явилися пізніше - мовленнєва подія, мовна трансакція): одиниця, обмежена обговоренням певної теми, блок обмінів, що виділяється на підставі семантичного і / або прагматичного зв'язку.

3. Echange (мовленнєва взаємодія, діалогічна єдність, проста інтеракція, мікродіалог) це мінімальна діалогічна одиниця;

4. Intervention (мовленнєвий хід, репліка, мовний крок - максимальна монологічна одиниця спілкування): складається з одного або декількох мовних актів.

5. Acte de langage (мовний акт) [6].

Виділення такої одиниці, як полілогічна єдність, являє собою, на наш погляд, важливий крок на шляху відокремлення полілогу від інших форм мови і одночасно означає визнання його структурно-інтеракційної специфіки. Термін полілогічна єдність вживається в нашій роботі поряд з термінами, запропонованими лінгвістами Женевської школи, і асоціюється з рівнем інтеракції. Крім того, стосовно інтернет-полілогу, складно говорити про інтеракції, як про єдність, обмежену зустріччю і розставанням коммунікантів, оскільки кількість і склад учасників комунікації постійно змінюються.

Висновок

Специфіка інтернет-полілогу феномену «тролінгу» як різновиду інтернет-комунікації проявляється на різних рівнях. До його конститутивних особливостей відносяться: багатостороння форма спілкування; опосередкованість; дистанційність; віртуальність; глобальність; візуальність; можливість асинхронного спілкування; інтерактивність.

Специфіка інтернет-комунікації обумовлює особливу систему функціонування компонентів полілогічної інтеракції: просторово-часові рамки значно розширюються порівняно з реальною комунікацією, а образ адресата / адресанта трансформується у віртуальну мовну особистість.

Перспективою подальшого наукового моніторингу передбачаємо розгляд використання повноцінної системи оптимізації використання переваг феномену тролінгу як нового виду іншомовної комунікативної інтернет-взаємодії у лінгво-прагматичному аспекті.

Список використаних джерел

1. Анипкина Л.Н. Оценочные высказывания в прагматическом аспекте / Л.Н. Анипкина // Филологические науки. – 2000. – № 2. – С. 58–65.
2. Семенов Д. И., Шушарина Г. А. Сетевой троллинг как вид коммуникативной деятельности / Г. А. Сетевой, Д. И. Шушарина // Международный журнал экспериментального образования: научный журнал. – М., 2011. – В. 8. – С. 135-146.
3. Фадєєва О.В. Стратегії й тактики конфліктного дискурсу (на матеріалі сучасної англійської мови) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / О.В. Фадєєва. – К., 2000. – 18 с.
4. Hardaker C. Trolling in asynchronous computer-mediated communication: From user discussions to academic definitions / C. Hardaker // Journal of Politeness Research. – Walter de Gruyter, – 2010. – № 6. – P. 215–242.
5. Herring S.C. Computer-mediated discourse analysis: An approach to researching online behaviour / S.C. Herring // Designing for virtual communities in the service of learning / [S.A. Barab, R. Kling, & J. H. Gray (Eds.)]. – Cambridge : Cambridge University Press, 2004. – P. 338–376.
6. Tsou A. A community of curious souls: An analysis of commenting behavior on TED talks videos. PloS ONE, 9(4), e93609 (2014) [Electronic resource] / [Tsou A., Thelwall M., Mongeon P., Sugimoto C.R]. – Retrieved July 23, 2015. – Access mode : http://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0093609.

---

---