Лабунець Ю. О. Підготовка майб.вчителя до використання вітагенного навч.з голографічним підходом на уроках природознавства у поч.школі
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Лабунець Юлія Олегівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка
У статті розглядається проблема застосування у початковій школі вітагенного навчання з голографічним підходом як реального шляху до істинної співпраці вчителів та учнів, злиття освіти і самоосвіти, перетворення суб’єкт-об’єктних стосунків в суб’єкт-суб’єктні, що уможливлює актуалізацію життєвого досвіду особистості, її інтелектуально-психологічного потенціалу в освітніх цілях. Також в статті надаються рекомендації по підготовці майбутнього вчителя до використання віта генного навчання з голографічним підходом.
Ключові слова: початкова школа, вітагенне навчання, технології голографічного методу, навчально-виховний процес.
В статье рассматривается проблема применения в начальной школе витагенного обучения с голографическим подходом как реального пути к истинному сотрудничеству учителей и учеников, слияния образования и самообразования, преобразования субъект-объектных отношений в субъект-субъектные, что делает возможным актуализацию жизненного опыта личности, ее интеллектуально-психологического потенциала в образовательных целях.
Ключевые слова: начальная школа, витагенное обучение, технологии голографического метода, учебно-воспитательный процесс.
In the article the problem of application is examined at initial school of the vitagen educating with holographic approach as the real way to the veritable collaboration of teachers and students, confluence of education and self-education, transformations of subject-to-object relations to subject-to-subject, that does possible actualization of vital experience of personality, her intellectually - psychological potential in educational aims.
Key words: initial school, vitagen educating, technologies of holographic method, educational process.
Зміст |
Постановка проблеми
Актуальність дослідження зумовлена невпинною динамікою розвитку інноваційних процесів на кожному з етапів навчання у контексті сучасної парадигми освіти в України, зокрема: інтенсифікацією розвитку інформаційних технологій у всіх сферах людського буття; оновленням змісту філософії сучасної освіти; гуманістично-орієнтованим характером взаємодії учасників навчально-виховного процесу; необхідністю підвищення рівня активності та відповідальності педагога за власну професійну діяльність, спрямовану на формування творчої особистості вихованця, готовності до сприйняття та активної діяльності в нових соціально-економічних умовах.
Аналіз досліджень
Аналіз наукових праць з проблеми дослідження показав, що школярі погано володіють методологічними та еко¬номічними знаннями, недостатня сформованість у всіх учнів системи загальнолюдських компетенцій, які б дозволили їм стати ефективними та активними учасниками соціуму.
Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями, як-от: гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях; самостійно та критично мислити; уміти бачити та формувати проблему, знаходити шляхи раціонального її вирішення; усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності; бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити; грамотно працювати з інформацією (вміти збирати, потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з ана¬логічними або альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргу¬ментовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем); бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій; вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня [1, с. 15].
Постановка мети дослідження
Мета статті полягає у розгляді проблеми застосування у початковій школі вітагенного навчання з голографічним підходом як реального шляху до істинної співпраці вчителів та учнів, злиття освіти і самоосвіти, перетворення суб’єкт-об’єктних стосунків в суб’єкт-суб’єктні, що уможливлює актуалізацію життєвого досвіду особистості, її інтелектуально-психологічного потенціалу в освітніх цілях.
Виклад основного матеріалу
Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його перебуває той, хто вчиться. Реформування загальної освіти супроводжується введенням нових спеціальних форм організації пізнавальної діяльності, які мають конкретну мету – створити такі умови навчання, за яких кожний би учень успішно навчався, розвивав свій інтелект і був готовим до творчої самореалізації. Формування особистості та її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов: створення позитивного настрою для навчання; формування відчуття рівного серед рівних; забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей; усвідомлення особистістю цінності коллективно зроблених умовиводів; надання можливості висловити свою думку і вислухати свого товариша; вчитель не є уособленням похвали і покарання, а виступає у ролі друга, порадника, старшого товариша.
Усім цим вимогам відповідають інноваційні технології, сутність яких найбільш повно розкрито у визначенні Асоціації з педагогічних комунікацій і технологій (США) [3, с. 23]. Використання інноваційних технологій, дозволяє пертворити процес навчання у цікаву дослідницьку діяльність, під час якої розкривається і формується творча учнівська особистість [2, с. 8].
Таким чином, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, уживаних у навчанні, і як реальний процес навчання [4, с. 6].
В основу системи інноваційних технологій, які вчитель початкових класів використовує на уроках природознавства, пропонуємо покласти вітагенне навчання з голографічним підходом.
Вітагенне навчання – реальний шлях до істинної співпраці вчителів та учнів, вихователів і виховуваних, реальний шлях злиття освіти і самоосвіти, перетворення суб’єкт-об’єктних стосунків в суб’єкт-суб’єктні. Голографічний підхід – це об’ємне оволодіння знаннями, що забезпечує реалізацію вітагенної освіти у процесі співпраці.
Вітагенне навчання – навчання, засноване на актуалізації (затребуванні) життєвого досвіду особи, її інтелектуально-психологічного потенціалу в освітніх цілях. Перехід вітагенної інформації в життєвий досвід відбувається через декілька стадій: 1-а стадія. Первинне сприйняття вітагенної інформації, недиференційоване. 2-а стадія – оцінно-фільтрувальна. Особа визначає значущість отриманої інформації у філогенезі (із загальнолюдських, групових, гностичних позицій), потім – в онтогенезі, тобто з позицій особистої значущості. 3-а стадія – настановча. Особа стихійно або осмислено створює установку на запам’ятовування інформації на конкретний період.
У педагогічній взаємодії дуже важлива співпраця. Чим вище рівень його організації, тим успішніше йде педагогічний процес. Під співпрацею розуміється спільна діяльність учасників навчального процесу, спрямована на досягнення єдиних цілей. Вона передбачає три обов’язкові компоненти: чітке усвідомлення єдності цілей; чітке розмежування функцій співпрацюючих сторін; взаємна допомога в реалізації завдань, які сприяють досягненню поставленої мети, а головне – взаємне делегування повноважень. Учителі можуть делегувати повноваження в тих випадках, коли слід спиратися на потенціал учнів, коли діти звертаються до вчителя як до арбітра, посередника, “сповідника”. Співпраця народжується не водночас, не одномоментно і далеко не на всіх стадіях вікового розвитку дітей. У молодшому шкільному віці умовно можна виділити такі стадії (за А. Бєлкіним): наставництво – вирішальна роль дорослих при зростаючій ролі дітей у наданні допомоги вчителеві, поступове осмислення ними єдності цілей; партнерство. Роль дорослих домінуюча. Недостатня рівність в усвідомленні цілей. Успіх діяльності забезпечується при відносній рівності спільних зусиль; співпраця – керівна роль дорослих [4, с. 119].
Інформація, що йде від будь-якого додаткового джерела (вітагенний досвід інших, книга, сфери масової інформації, наукові дані, зустрічі зі спеціалістами різних галузей науки, мистецтва та ін.) може становити голографічну проекцію. Голографічний метод існує не лише у процесі викладання, але й навчання. Проекції в таких випадках також спрямовані на знання, але вектори дещо інші. Перша проекція (вітагенна) залишається постійною; друга (стереопроекція) – знання отримані з різних джерел; голографічна проекція – уявне моделювання знання, де джерело його отримання – незнання, інтелектуальні потенції самої особи [4, с. 124]. Найбільш вживаними є такі технології голографічного методу у викладанні:
- Прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду з розкриттям його зв’язків в освітньому процесі. Застосовується в тих випадках, коли необхідно використовувати аналітичні можливості й уміння учнів співвідносити ціннісну освітню інформацію із запасом вітагенної інформації і робити необхідні в освітніх полях висновки. Завдання педагога полягає в умінні діагностувати рівень неспівпадання, протиріччя неприйняття між вітагенними й освітніми знаннями і, спираючись на систему наукових доведень, розкрити освітню цінність життєвого досвіду учнів.
- Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду учнів полягає в тому, що необхідно з’ясувати, який запас знань на рівні буденної свідомості мають учні, перш ніж вони отримають необхідний запас освітніх (наукових) знань. Діагностика дає можливість визначити інтелектуальний потенціал як окремих учнів, так і класного коллективу в цілому, створити психологічну установку на отримання нової інформації, використовувати отриману інформацію для створення проблемної ситуації. Типове питання: “Що ви знаєте про ...?”. Ефективність такого прийому забезпечується трьома основними умовами: відповідністю поставлених завдань на актуалізацію життєвого досвіду віковим можливостям учнів; форма актуалізації також повинна відповідати віковим можливостям учнів; будь-яка форма актуалізації вітагенного досвіду учнів має супроводжуватися ситуацією успіху [4, с. 125].
- Прийом випереджувальної проекції викладання потребує підвищених вимог до інструментовки. Сенс інструментовки знаходиться в тому, щоб освітню проекцію накласти на вітагенну.
- Прийом додаткового конструювання незавершеної освітньої моделі ефективний особливо в тих випадках, коли необхідно актуалізувати не стільки вітагенні знання, скільки творчий потенціал особистості, її потребу в самореалізації за формулою: учитель пропонує ідею, незавершений твір, а учні доповнюють, насичують змістом, спираючись на свій життєвий досвід.
- Прийом часової, просторової, змістовної синхронізації освітніх проекцій полягає в тому, що дидактичний матеріал викладається з розкриттям тимчасових просторових, змістовних зв’язків між фактами, подіями, явищами, процесами. Синхронічні таблиці по історії, просторові проекції в математиці; взаємообумовленість хімічних, фізичних, фізіологічних процесів; картографічні проекції, психофізіологічні, психологічні процеси тощо. Вітагенний компонент тут проявляється не в засвоєнні знань, виробленні умінь, а в об’ємному характері сприйняття освітнього предмета; відповідно до “правди життя”. Формула цього прийому : “Життя багатовимірне, і навчальний матеріал необхідно сприймати багатовимірно, тоді він буде потрібний для життя”. Зрештою він виховує ціннісне ставлення до знання.
- Прийом вітагенних аналогій в освітніх проекціях має формулу: “В житті немає нічого такого, чого б ще не було”.
- Прийом вітагенного одухотворення об’єктів живої і неживої природи. Суть його в тому, щоб “олюднити” об’єкти живої і неживої природи, приписуючи їм людські якості, мотиви дії, розкрити тим самим глибинний сенс освітніх зв’язків, процесів. Технологічне значення прийому полягає в тому, що учень сам створює три проекції, що забезпечують голографічний погляд: вітагенну (від учня), стереопроекцію (вектор від учителя), голографічну (вектор з боку).
- Технологія творчого синтезу освітніх проекцій. Сенс цього прийому полягає в тому, щоб освітній об’єкт знання був представлений у проекціях голографії творчо перетвореним, інтегрованим.
- Технологію творчого моделювання ідеальних освітніх об’єктів можна образно порівняти з газетною рубрикою “Якби я був Президентом Асоціації захисту довкілля”. Сенс прийому знаходиться в тому, щоб дати учням можливість побудувати у своїй уяві ідеальную модель освітнього об’єкту, матеріалами для якої послужили б, передусім, вітагенний досвід та інформація, отримана у процесі навчання. Голографічна проекція представляється творчою уявою учнів, яка синтезує перші дві проекції. Термін “ідеальна” означає не досконалість, відсутність недоліків, а лише умоглядний, відключений від реалій життя проект, що ілюструє головну ідею автора [4, с. 127].
Висновки
Отже, сучасний учитель початкової школи повинен володіти інноваційними педагогічними технологіями та вміти впроваджувати їх у навчальний процес для його подальшого вдосконалення. Продуктивним в навчанні учнів є застосування нового напряму в технології освітнього процесу – вітагенного навчання з голографічним підходом як реального шляху до істинної співпраці вчителів та учнів, злиття освіти і самоосвіти, перетворення суб’єкт-об’єктних стосунків в суб’єкт-суб’єктні, що уможливлює актуалізацію життєвого досвіду особистості, її інтелектуально-психологічного потенціалу в освітніх цілях.
Список використаних джерел
- Ангеловськи К. Учителя и инновации : кн. для учителя. / К. Ангеловськи – М.: Просвещение, 1991. – 158 с.
- Зерна педагогічної інновації : [хрестоматія] / уклад. : Л. В. Буркова, Н. Ф. Федорова. – К. : ВАТ “Вид-во “Київська правда”, 2002. – 120 с.
- Лігоцький А. О. Принципи проектування новітніх освітніх систем : метод. реком. / А. О. Лігоцький. – К. : ІЗМН, 1994. – 35 с.
- Педагогические технологии : учебное пособие [для студентов педагогических специальностей] / под общ. ред. В. С. Кукушина. – изд. 4-е, перераб. и доп. – Ростов н/Д : Издательский центр “МарТ”, 2010. – 333 с.