Мороз В.,Матійчак О. В.,Федоренко В. Особливості підготовки майбутнього вчителя до музичної діяльності у початковій школі

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Мороз В.В. – доцент КІСКЗ, кандидат педагогічних наук, Матійчак О. В. – викладач Богуславського гуманітарного коледжу ім. І. С. Нечуя- Левицького, Федоренко В. В. – викладач Богуславського гуманітарного коледжу ім. І. С. Нечуя- Левицького.


У статті розглянуто принципи, психологічні бар’єри і критерії визначення творчого мислення, структуру музичних здібностей, особливості підготовки майбутнього вчителя до музичної діяльності у початковій школі

Ключові слова: професійна підготовка, майбутній учитель, творче мислення, структура музичних здібностей.


В статье рассмотрены принципы, психологические барьеры и критерии определения творческого мышления, структуру музыкальных способностей, особенности подготовки будущего учителя к музыкальной деятельности в начальной школе.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, будущий учитель, творческое мышление, структура музыкальных способностей.


The article reviews the principles, psychological barriers and criteria for identifying creative thinking, the structure of musical abilities, especially the training of future teachers for musical activities in elementary school.

Key words: training, future teacher, creative thinking, the structure of musical ability.


Зміст

Постановка проблеми

У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті наголошується на забезпеченні державою підготовки кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій. Інтенсивно зростаюче підвищення попиту на вчителів, які спроможні виконувати свої професійні обов’язки на високому рівні, підходити нестандартно і в найбільш ефективний спосіб до вирішення завдань розвитку творчого потенціалу учнів значно актуалізує проблему дослідження.


Аналіз досліджень

Аналіз наукових досліджень показав, що вчені пишуть про необхідність теоретичного осмислення практики підготовки педагогічних кадрів з урахуванням нових вимог. При різних підходах вони одностайні в характеристиці педагогічної освіти. Вищі педагогічні навчальні заклади орієнтовані на підготовку вчителя-предметника, творчі здібності випускників сформовані недостатньо, хоча саме зараз, як ніколи потрібні педагоги з широким діапазоном емоційних реакцій, здатні творчо передати учням багатства людської культури, навчити використовувати знання для духовного і фізичного здоров’я. З огляду на це необхідно володіння сучасним учителем арттерапевтичною діяльністю. Вимогою часу є підготовка вчителя початкової школи до розвитку творчого потенціалу учнів.


Постановка мети дослідження

Мета статті – розглянути особливості та визначити педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до музичної діяльності у початковій школі.


Виклад основного матеріалу

У низці наукових праць знайшла відображення проблема професійної педагогічної культури, серед яких філософські дослідження (В. П. Андрущенко, Л. П. Буєва, П. С. Гуревич В. О. Огнев’юк та ін..), педагогічні (Н. В. Кузьміна, С. О. Сисоєва, В. О. Сластьонін та ін.), психологічні (Л. Г. Подоляк, Б. М. Теплов, В. І. Юрченко та ін.). Дослідниками було вивчено окремі сторони педагогічної культури: духовно-моральна (Б. З. Вульфов, Т. І. Люріна, О. М. Олексюк та ін.), гуманітарна (І. А. Зязюн, Н. Г. Ничкало, В. О. Сластьонін та ін.); методологічна ( В. В. Краєвський, Р. К. Серьожникова та ін.); комунікативна (В. А. Семиченко та ін.); етична (А. А. Болдова, Л. Л. Хоружа, І. І. Чернокозов та ін.)


На нашу думку, всі ці дослідження об’єднує те, що в них професіональна частина виступає як важлива складова загальної культури особистості. Причому професійно-педагогічна культура виступає складовою педагогічної культури як суспільного явища, вона більше обмежена за своїм обсягом, ніж педагогічна культура. І. Ф. Ісаєв пропонує компонентну модель професійно-педагогічної культури [2]. Перший компонент – аксіологічний – представлений сукупністю педагогічних цінностей, оволодіння якими створює основу професійно-педагогічної культури. В нього входять психолого-педагогічні знання, розвинуте педагогічне мислення, високий рівень педагогічної рефлексії, педагогічний такт, потреба у самовдосконаленні, задоволеність педагогічною працею, культура мови викладача. Другий компонент – технологічний – виступає як специфічний спосіб педагогічної діяльності і може бути прийнятий як конкретна одиниця аналізу педагогічної культури. Даючи відповідь на питання: як здійснюється педагогічна діяльність? Який механізм задоволеності професійних різноманітних потреб особистості?, технологічна характеристика розкриває сукупність способів і прийомів педагогічної взаємодії в навчальній і поза навчальній діяльності. Даний компонент складає педагогічна техніка викладача, технологія педагогічного спілкування, організації і проведення уроків, організації індивідуальної домашньої роботи учня, технологія педагогічної вимоги та ін. Третій компонент – особистісно-творчий – включає в себе діяльність викладача за нестандартним оригінальним вирішенням педагогічних задач і відповідає на питання, як викладач враховує специфічність педагогічної діяльності, суперечність, діалектичність особливості суб’єкта і об’єкта педагогічної діяльності. даний компонент забезпечує реалізацію сутнісних сил людини, під якими розуміється потреба, здібності, інтереси, соціальний і педагогічний досвід особистості, міра соціальної активності людини.


Такий підхід дозволяє розглядати професійно-педагогічну культуру як міру і спосіб творчої самореалізації особистості викладача в різноманітних видах педагогічної діяльності і спілкування, спрямованих на засвоєння, відтворення, створення і передачу педагогічних цінностей і технологій. Розкриваючи складність і багатогранність даної професії, що вимагає від учителя різнобічної підготовки, ми схильні до думки, що музичний педагог в загальноосвітній школі не повинен бути «спецом» в одній якійсь галузі музики. Він повинен бути і теоретиком, і регентом і в той же час, і музичним істориком, і музичним етнографом, і виконавцем, володіючим інструментом, щоб був завжди готовим направляти увагу в той чи інший бік [1].


Нагальною потребою сьогодення є підготовка учителя музики до розвитку творчого потенціалу учня. Вона повинна бути спрямована на забезпечення розвитку: внутрішніх передумов учня до творчості; додаткових творчих якостей його особистості, які сприяють успішній творчій діяльності людини. Існують як зовнішні, так і внутрішні передумови для творчої активності, що може проявити себе в різних видах творчої діяльності.


З позицій нашого дослідження, це може бути сценічна, хореографічна, музична діяльність та її зовнішня і внутрішня взаємодії, адже чим більшою кількістю креативних рис характеризується людина, тим більше вона становить творчу особистість . Узагальнено принципи, психологічні бар’єри й критерії визначення творчого мислення можна зобразити так (схема 1) [3]:


Стаття Мороз Схема1.jpg


Спрямованість на творчість, характерологічні особливості учнів, їх творчі уміння вчитель може спостерігати у процесі їх навчання. Індивідуальні особливості психічних процесів вчителю „побачити” і адекватно оцінити складніше. Разом з тим, останні потребують детального вивчення з боку вчителя і шкільних психологів, бо гальмування розвитку психічних процесів рано чи пізно призводить до спаду успішності навчання і розвитку творчого потенціалу учня.


Головна ознака музикальності – здатність емоційно відгукуватись на музику, співпереживання. Виразники певного змісту передусім є звуковисотні і ритмічні рухи, які емоційно впливають на слух. На основі єдності емоційної і слухової сторін музикальності Б. М. Теплов виділяє основні музичні здібності: здібність емоційного переживання і розрізнення ладових функцій – ладове чуття, здатність довільного користування слуховими уявленнями, які відображають рух мелодії (це вже елемент музичного слуху, високий рівень якого є основою музичної пам’яті і уяви), здатність активного (рухового) переживання музики, відчуття її емоційної виразності, ритму та його відтворення (ритмічне чуття) [5, 42].


Для розвитку здібностей активним фактором і важливим внутрішнім стимулом є наявність нахилу, інтересу і любові до відповідної діяльності, позитивного емоційно – вольового ставлення, адже ці якості мобілізують у певному напряму психологічні властивості людини в їх складному комплексі.


З огляду на викладене, можна зробити висновок, що розвиток музичних здібностей проходить у процесі навчання і виховання, а результативність їх формування залежить від забезпечення музичної творчої активності, котра належить до складного, багатогранного явища, що визначається об’єктивними (зовнішніми, соціальними) та внутрішніми (суб’єктивними) умовами. Вона має суто особистісну природу, виступаючи найвищим якісним рівнем самовтілення людини.


Раннє виявлення музичних здібностей дитини є показником її музичної обдарованості. Однак не слід вважати, що відсутність ранніх виявів є свідченням відсутності й музичних здібностей. Виявлення музичних здібностей залежить не тільки від уроджених задатків, а й від культурного середовища, музичного оточення, освітнього простору. У багатьох дітей музичні здібності вперше починають розвиватися лише в школі [3, 35].


Стаття Мороз Матийчак Федоренко.jpg


У різних дітей музикальність може характеризуватися різним поєднанням окремих здібностей. Зокрема, одні діти помітно виділяються емоційним відгуком на музику, другі – руховими реакціями на неї, треті – серйозно зацікавлені певною музичною діяльністю, водночас маючи нерозвинений звуковисотний слух, у четвертих означені здібності більш-менш органічно поєднуються тощо.


У залежності від здібностей учнів, які виступають на перший план, і є більш або менш розвинутими - має обиратися й методика музично-виховної роботи [4,28].


Висновки

Отже, з огляду на те, що сьогодні для здійснення музичної діяльності у початковій школі потрібні педагоги з широким діапазоном емоційних реакцій, здатні творчо передати учням багатства людської культури, навчити використовувати знання для духовного і фізичного здоров’я.


Ефективність підготовки майбутнього вчителя до музичної діяльності у початковій школі уможливлюється за таких педагогічних умов, як:: організація процесу підготовки майбутнього вчителя в умовах створення “єдиного простору” співтворчості студентів та викладачів в аудиторній та позааудиторній діяльності на основі особистісно зорієнтованого підходу та природи музичної діяльності; упровадження в навчальний процес вищого педагогічного навчального закладу науково обґрунтованої моделі підготовки майбутнього вчителя до музичної діяльності, що включає нові інтегративні методи роботи з творами мистецтва на основі єдності мотиваційно-ціннісного, інтелектуально-логічного, емоційно-почуттєвого та комунікативно-емпатійного компонентів; методичного забезпечення процесу підготовки майбутнього вчителя до музичної діяльності.


Список використаних джерел

  1. Асафьев Б. В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. – 2-е изд. / Б. В. Асафьев. – Л. : Музыка, 1973. – 144 с.
  2. Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя высшей школы: воспитательный аспект : учеб. пособие / И. Ф. Исаев. – М.– Белгород  : БГУ, 1993. – 102 с.
  3. Мороз В. В. Підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики : дис…канд. пед. наук зі спеціальності 13.00.04 –теорія і методика професійної освіти / Владислав Володимирович Мороз ; Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка. – К., 2009. – 258 с.
  4. Ростовський О. Методика викладання музики в початковій школі / Олександр Якович Ростовський.– Тернопіль: Навчальна книга, 2000. – 215 с.
  5. Теплов Б. М. Избранные труды: В 2-х т. / Борис Михайлович Теплов. – М.: Педагогика, 1985. – Т.1.– 328 с.




Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама