Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Слободяник Наталія Володимирівна, канд. психол. наук., старший науковий співробітник лабораторії психології навчання ім. І.О. Синиці Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Символи слугують способами взаємного розуміння людей, відповідно, виявлення особливостей інтерпретації символів фахівцями гуманітарно-психологічного профілю сприяє вдосконаленню успішності їх діяльності. Розуміння у процесі спілкування людей має двояку спрямованість – з одного боку воно орієнтоване на осмислення предмету спілкування з іншого – на відтворення того, що повідомляється.

Символічні складова розуміння світу проявляється у тому, що люди не обмежуються безпосередніми враженнями про оточуюче середовище, вони здатні входити глибше у суть речей, ніж це дає безпосереднє сприйняття. Специфіка роботи фахівців гуманітарно-психологічного профілю свідчить про те, що символічний зміст вербального та невербального спілкування є головною складовою успішності діяльності спеціалістів гуманітарно-психологічного профілю.

Під терміном «символ» прийнято розуміти образ, який є представником інших образів. Символ з одного боку він є продуктом нашого усвідомлення, а з іншого – він проявляє незалежні від нас не доступні у всій повноті нашій свідомості принципи, ідеї, смисли.

Пізнаючи зміст символу людина з одного боку пізнає світ, а з іншого у символі вона приєднуємося до світу, його складових. Відповідно, символ відіграє одну з провідних ролей у становленні та розвитку людської особистості. В основі символу лежить чуттєве сприйняття речей їх властивостей і відношень. При цьому символи є репрезентацією не предметів і подій, а свідомих посилань, результатів свідомості і змістовності.

Знаки є зовнішнім вираження того чи іншого явища або предмету дійсності. Символи характеризують внутрішню суть знаків. Пізнаваність знаків пов’язана з тим, що вони як засіб без особистісні. Вони звільняють від особистісних смислів, полегшуючи соціально-діяльнісну взаємодію. Символи ж, навпаки, цілком особистісні, у тому сенсі, що вони складаються з елементів, які колись були абстраговані із людського досвіду і емоційних реакцій на цей досвід. Символи завжди є глибоко емоційними, здатними збудити психічний стан, з яким і повинні бути ототожнені. Знак прив’язаний до своєї зовнішньої оболонки, тоді, як символ багатогранний і його оболонка не є стриженою у процесі його інтерпретації.

Символ є невід’ємною частиною організованого соціального спілкування і поза ним не існує. Кожна професійна група має свої власні знаки, які несуть символічне навантаження, оскільки, у процес комунікації так чи інакше включені усі органи людського тіла.

Слово, як головний елемент мови є провідним символом. Саме слово означує речі та визначає ознаки, дії, відносини, слово об’єднує об’єкти у системи, інакше кажучи, кодує наш досвід.

Сприйняття символу відбувається засобами інтенціональних актів свідомості, які закріпляють у символі символічну функцію, та роблять її символом для тієї чи іншої людини.

---

---