Смоктій А.О. Соціально-психологічні особливості формування особистості студента юридичного ВНЗ

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Смоктій Анна Олександрівна, канд. філософських наук, доцент кафедри соціальних і філософських наук доцент кафедри психології і соціології Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка


Сучасний етап розвитку вітчизняної системи освіти визначається інтеграцією Української держави у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується створенням нової парадигми, орієнтованої на формування освіченої творчої особистості, забезпеченням умов для розкриття здібностей цієї особистості та спрямуванням її на використання свого суб’єктивного досвіду.

Підготовка фахівців з високим рівнем професійної компетентності й різнобічним особистісним розвитком, здатних до безперервного самовдосконалення, постійного поповнення й розширення спектра своїх знань і вмінь, тобто здатних навчатися впродовж усього життя, є одним із центральних завдань сучасної вищої освіти.

Отже, соціальне замовлення суспільства на сьогодні полягає у формуванні особистості, здатної самостійно виявляти, оцінювати та використовувати інформацію, досліджувати й аналізувати будь-які ситуації, явища тощо.

На успішність навчання курсантів та студентів у юридичних вищих навчальних закладах (ВНЗ) впливає багато чинників, зокрема: матеріальне становище, стан здоров’я, вік, родинний стан, рівень довузівської підготовки, володіння навичками самоорганізації, планування й контролю своєї діяльності (насамперед, навчальної), мотиви обрання ВНЗ, адекватність початкових уявлень про специфіку навчання у вищому навчальному закладі, організація навчального процесу у ВНЗ, матеріальна база ВНЗ, рівень кваліфікації викладачів, престижність вищого навчального закладу й, зрештою, індивідуальні психологічні особливості курсантів.

Студентський вік – це час піднесення фізичного й розумового розвитку людини. У цьому віці відбувається постійне зростання працездатності, динаміки активної діяльності та продуктивності. У студентів спостерігається розвиток вербального інтелекту, пам’яті, підвищується рівень спостережливості й загальна культура.

Студентському віку властиві максималізм, прагнення якнайшвидшого вияву себе у складних життєвих ситуаціях, іноді без досить ґрунтовної оцінки ймовірних наслідків здійснених учинків. У цей період психологи найчастіше спостерігають байдуже ставлення до досвіду інших людей, а поради, зауваження й вказівки дорослих можуть сприйматися як безпідставне втручання в особисте життя. Для зазначеного віку характерне прагнення незалежності, самостійності, захоплення новим, однак поряд із самовпевненістю нерідко виникає сумнів у своїх можливостях, що може виявитися в безсоромності, недбалості, негативізмі й навіть в агресивності.

Особливості розвитку пізнавальних процесів у студентів наступні: увага характеризується удосконаленням спостережливості, переважанням довільної уваги, швидкістю зосередження на предметі діяльності; пам’ять - довільністю, керованістю, збільшенням обсягу осмисленого запам’ятовування; мислення – здатністю до розуміння великого обсягу абстрактного матеріалу, наближенням до мислення дорослої людини. Таким чином, студентський вік характеризується активним формуванням самосвідомості, зростанням вольової регуляції, концентрації уваги, обсягу пам’яті, сформованістю абстрактно-логічного мислення, появою вміння самостійно розбиратись у складних питаннях, формуванням власного світогляду як цілісної системи поглядів, знань і переконань, прагненням до самоствердження своєї незалежності, оригінальності, прагненням набути професійні знання.

Чому одні студенти багато й залюбки працюють над оволодінням знаннями та професійною майстерністю, а виникаючі труднощі тільки збільшують їх енергію та бажання досягти поставленої мети, тимчасом як інші все роблять не дуже вже охоче, а будь-які значні перешкоди різко знижують їх активність аж до руйнування навчальної діяльності? Такі розбіжності можна побачити за тих самих зовнішніх умов навчальної діяльності (соціально-економічне становище, організація й методичне забезпечення навчального процесу, кваліфікація викладача тощо).

Під час пояснення цього феномену психологи й педагоги найчастіше апелюють до таких індивідуально-психологічних особливостей учнів, як рівень інтелекту (здібність до оволодіння знаннями, уміннями, навичками й успішного застосування їх для розв’язання завдань); креативність (здатність самостійно створювати нові знання); навчальна мотивація, що забезпечує глибокі позитивні емоції в процесі досягнення навчальних цілей; висока самооцінка, що сприяє формуванню високого рівня домагань тощо.

Найважливішими чинниками успішного навчання у ВНЗ є характер навчальної мотивації, її енергетичний рівень і структура. Деякі науковці поділяють мотивацію навчальної діяльності на недостатню і позитивну, зараховуючи до останньої пізнавальні, професійні й навіть моральні мотиви. У такій інтерпретації виникає прямолінійний і майже однозначний зв’язок позитивної мотивації з успішністю навчання.

Під час більш диференційованого аналізу мотивів навчальної діяльності виділяють спрямованість на здобуття знань, на оволодіння професією, на одержання диплома. Існує прямий кореляційний зв’язок між спрямованістю на здобуття знань та успішністю навчання. У двох інших видах спрямованості такого зв’язку не виявлено.

Студенти, які мають на меті здобуття знань, характеризуються високою регулярністю навчальної діяльності, цілеспрямованістю, сильною волею тощо. Студенти, спрямовані на оволодіння професією, часто виявляють виборність, поділяючи навчальні дисципліни на «потрібні» і «непотрібні» для їх професійного становлення, що може позначатися на академічній успішності. Настанова на одержання диплома формує у студента ще менше вимог до обрання засобів на зазначеному шляху.

Таким чином, формування особистості студента здійснюється під впливом навчально-виховного процесу ВНЗ, який передбачає організацію процесу соціалізації студента – засвоєння соціальної ролі студента, формування цінностей, національної свідомості, духовної культури особистості, соціальної активності та розвитку індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов їх самореалізації.



Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама