Страх В.В. Особливості англо-українського худ. перекладу авторських неологізмів(на матеріалі трилогії Д.Р.Р.Толкіна "Володар Перснів")

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Страх В.В. – студентка IV курсу Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького, «Мова і література (англійська)».

Анотація: Стаття присвячена дослідженню функціонування та особливостям англо-українського художнього перекладу авторських неологізмів. Надано визначення терміну «неологізм», з’ясовано засоби їх утворення. Визначено алгоритм англо-українського перекладу авторських неологізмів та особливості їх функціонування.

Ключові слова: неологізм, авторський неологізм, штучна мова, оказіоналізм, деривація, алюзія.


Аннотация: Статья посвящена исследованию функционирования и особенностям англо-украинского художественного перевода авторских неологизмов. Дано определение термина «неологизм», выяснено средства их образования. Определено алгоритм англо-украинского перевода авторских неологизмов и особенности их функционирования.

Ключевые слова: неологизм, авторский неологизм, штучный язык, окказионализм, деривация, аллюзия.


Annotation: The article investigates functioning and features of the English-Ukrainian literary translation of author’s neologisms. The definition of “neologism” is provided, the means of their formation are founded. The algorithm of English-Ukrainian translation of author’s neologisms and features of their functioning are defined.

Key words: neologism, author’s neologism, artificial language, occasionalism, derivation, allusion.


Зміст

Постановка проблеми

Джон Рональд Руел Толкін – відомий письменник ХХ століття. Найвідомішим з його творів є трилогія "Володар перснів". Професор Оксфордського університету, він створив у своїх книгах цілий світ зі своїми законами, неймовірною природою та незвичайними мешканцями: ельфи, гноми, орки, енти тощо. Творив він свої шедеври в першій половині століття, але відомі вони стали в другій половині та залишаються популярними і сьогодні.


Наша стаття присвячена дослідженню авторських неологізмів у романі Джона Р. Р. Толкіна "Володар перстнів", адже саме зараз користується популярністю жанр фентезі, в якому і писав Толкін, чим і зумовлена актуальність нашого дослідження.


Аналіз досліджень

Неологізмам Дж. Р. Р. Толкіна свої праці присвятили такі видатні науковці, як О. Фадєєва, В. Беренкова, В. Б’ялик, О. Новічков та інші. Багато науковців досліджували, досліджують і будуть досліджувати неологізми Джона Р. Р. Толкіна та особливості їх перекладу. Та все ж, незважаючи на велику кількість робіт, присвячених означеній проблемі, у дослідженнях не повністю охоплено усі особливості функціонування авторських неологізмів та їх перекладу.


Вибір теми статті «Особливості функціонування та англо-українського художнього перекладу авторських неологізмів (на матеріалі англо-українського перекладу трилогії Джона Р. Р. Толкіна «Володар перснів»)» зумовили важливість функціонування авторських неологізмів у романі, їх особливості та недостатня практична розробленість означеної проблеми.


Постановка мети дослідження

Метою нашої статті є дослідження особливостей перекладу авторських неологізмів у романі та засоби їх створення.


Виклад основного матеріалу

Джон Р. Р. Толкін був філологом англійської мови і літератури та чудово знався на міфології своєї країни, що також відобразилося на його творчості, адже він активно використовував різні міфологічні мотиви у своїй творчості. Автор створює не просто місто, а цілий довершений світ у своїх творах, і в такому разі не обходиться й без авторських неологізмів. Більше того, Толкін створив кілька штучних мов: квенья – мова вищих ельфів, синдарин – мова сірих ельфів, тощо. Толкін знав декілька десятків мов, створював нові мови, керуючись саме красою звучання. Сам він говорив: «Ніхто не вірить мені, коли я говорю, що моя довга книга – це спроба створити світ, в якому мова, що відповідає моїй особистій естетиці, який міг би стати природнім. Тим не менш, це правда».


Роман перекладено більше, ніж на 38 мов світу, і Джон Р. Р. Толкін часто сам перевіряв якість перекладу.


Неологізм (від грец. νέος — молодий, новий і λογισμός — судження, вислів) — новостворений термін, авторське слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до державної та загальновживаної мови [1].


Відомий філолог М. Б. Томашевський дав таке визначення: «Неологізми – це такі слова, котрі створює сам художник, поет, письменник не для того, щоб надати їм загальне розповсюдження, а для того, щоб читач відчував в процесі сприйняття художнього твору, як перед ним народжується нове слово. Неологізм повинен завжди сприйматись як певний винахід саме цього художника, він неповторний» [3, с. 288].


В широкому сенсі слова неологізм може бути лексичним, словоутворюючим. У вузькому сенсі неологізмом називають лексичне або семантичне новоутворення [2, с. 253].


Через те, що неологізми Толкіна в певній мірі є специфічними, то вони навряд чи ввійдуть в загальне використання та точно не будуть включені до державної і загальновживаної мови.


Авторські неологізми, як і всі інші, можуть створюватись у мові трьома способами:

• способом словотворчої деривації – створення нових слів із вже існуючих в мові морфем за відомими (зазвичай продуктивними) моделями. Найбільш розповсюджені такі способи створення неологізмів, як суфіксація, префіксація, префіксально-суфіксальний спосіб, поєднання основ, зворотна деривація (усічення основ), наприклад: Middle-earth - «Середзем’я»;

• способом семантичної деривації, тобто розвитку у вже існуючому слові нового, вторинного значення, наприклад: Pippin – ім’я хобіта в романі, первинно – назва маленьких яблук;

• шляхом використання іншомовних слів або слів з некодифікованих підсистем даної мови – з діалектів, просторіччя, жаргонів, тощо, наприклад: Valar – збірна назва богів, можливо походить від фінського vala (клятва, присяга), хоча у штучній мові квенья vala – сила, могутність, бог.


Найбільш складним під час перекладу неологізму є розуміння значення нового слова. Відповідно, переклад неологізму, значення якого вже відоме перекладачу, завдання порівняно більш просте, та вирішується воно шляхом використання способів, наведених нижче, в залежності від того до якого типу слів належить даний неологізм.


Якщо нове слово відсутнє в англо-українському словнику, то варто спробувати знайти його в англійському тлумачному словнику. У багатьох широко відомих словниках існує розділ «Нові слова» (New Words Section). При цьому рекомендується користуватись словниками найсвіжіших видань. Варто мати на увазі, що найбільш оперативно готуються та видаються словники малого і середнього об’єму, але через обмеженість вони не можуть задовільнити потреби професіоналів.


Аналізуючи визначення «авторський неологізм», можна припустити, що перекладач, вперше зіткнувшись із неологізмом, природньо не має уявлення про поняття, що він позначає. Тому частіше за все значення нового слова доводиться виясняти із контексту.


Процес перекладу неологізмів з англійської мови на українську проходить в два етапи:

• усвідомлення значення неологізму (перекладач або звертається до останніх видань англійських тлумачних словників, або усвідомлює значення нового слова, беручи до уваги його структуру та контекст);

• підбір найбільш вдалого відповідника в українській мові через один з видів трансформації – транскрипція, транслітерація, калькування, описовий переклад, функціональна заміна тощо.


При перекладі авторського неологізму перший етап відіграє вирішальну роль, а другий є лише чисто технічним питанням, хоча і його важливо вирішити методами, найбільш коректними для мови перекладу.


Таким чином, авторський неологізм повинен сприйматись як нормальне мовне явище, а відсутність слова у словнику не повинно бути перешкодою для його перекладу, адже саме перекладна практика робить найвагоміший внесок у поповнення лексичного складу мови перекладу новими словами, що приходять з інших мов. У будь-якому разі, коли відомо значення нового слова, є можливість передати його за допомогою розглянутих способів.


Неологізми Толкіна володіють багатьма специфічними рисами: яскравий лінгвокультурологічний компонент, прихована експресія, особливе співвідношення мовного знаку з позначеним денотатом, відсутнім в реальному світі, поєднання ознак оказіоналізмів та неологізмів.


Відповідно їхньому походженню можна виокремити такі новоутворення:

1) корінні англійські, наприклад: Will, Goldilocks;

2) наявність елементів древніх мов, наприклад: Archet, simbelmynë;

3) ті, що представляють собою поєднання сучасних та англійських афіксів, часто із зміненим початковим значенням, наприклад, сполучення кельтської і сучасної англійської (The Chetwood – Chet кельтське «ліс» + wood англ. «ліс», Breehill – кельтське «пагорб» + hill англ. «пагорб»), сполучення давньоісландської і сучасної англійської (Mirkwood – Mirk походить від давньоісландського «myrkvior» + wood – англ. «ліс»), сполучення давньоанглійської і сучасної англійської (The Gladden Fields – давньоанглійське «glaedene» означає «ірис» + сучасне англ. «field» означає «поле»);

4) міфологічні алюзії, наприклад: Mirkwood – Лихолісся, Moria – Морія [4].


Висновок

Отже, оказіоналізми Толкіна – специфічні, не мають аналогів у літературі наукової фантастики та фентезі. Називаючи реалії та явища віртуального світу, створеного Толкіним, вони одночасно виконують номінативну і креативну функції: представляють фрагменти віртуальної мовної картини світу, в якій імовірно зафіксована специфічна схема сприйняття дійсності.


В перспективі ми плануємо продовжити наше дослідження і з'ясувати особливості функціонування і перекладу неологізмів у публіцистичному жанрі.


Список використаних джерел

  1. Неологізм. Матеріал з uk.wikipedia.org Категорія: Лексика. Режим доступу. – URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Неологізм.
  2. Словарь-справочник лингвистических терминов / Розенталь Д.Э. Теленкова М. А. – Изд. 2-е. – М. : Просвещение, 1976. – 399 с.
  3. Томашевский Б. В. Стилистика / Б. В. Томашевский. – М. : Просвещение, 1983. – 184 с.
  4. Tolkien J. R. R. The Lord of the Rings / John Ronald Reuel Tolkien. – London : Harper Collins, 1995. – 1137 p.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама