Бойко Петро Карпович
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Yrvi (Обговорення • внесок) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Foto Boyko.jpg|200px|thumb|right|Фото:Бойко Петро Карпович]] | [[Файл:Foto Boyko.jpg|200px|thumb|right|Фото:Бойко Петро Карпович]] | ||
− | '''Бойкo Петрo Карпович''' – директор [[Кременчуцьке педагогічне училище ім. А.С. Макаренка|Кременчуцького педагогічного училища]] протягом 1959-1987 рр., Відмінник народної освіти, Заслужений учитель УРСР. | + | '''Бойкo Петрo Карпович''' (1923-2015) – український педагог, директор [[Кременчуцьке педагогічне училище ім. А.С. Макаренка|Кременчуцького педагогічного училища]] протягом 1959-1987 рр., Відмінник народної освіти, Заслужений учитель УРСР. |
Про Бойка Петра Карповича можна говорити годинами. Ще за життя він став справжньою легендою, взірцем, Вчителем з великої літери. | Про Бойка Петра Карповича можна говорити годинами. Ще за життя він став справжньою легендою, взірцем, Вчителем з великої літери. | ||
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
* До 1987 р. продовжує працювати директором Кременчуцького педучилища і викладачем психології. | * До 1987 р. продовжує працювати директором Кременчуцького педучилища і викладачем психології. | ||
+ | |||
+ | * 1987 - 2002 рр. — викладач психології педучилища. | ||
* '''Посада за покликанням''' – Педагог, Наставник, Учитель учителів. | * '''Посада за покликанням''' – Педагог, Наставник, Учитель учителів. |
Поточна версія на 08:43, 30 вересня 2017
Бойкo Петрo Карпович (1923-2015) – український педагог, директор Кременчуцького педагогічного училища протягом 1959-1987 рр., Відмінник народної освіти, Заслужений учитель УРСР.
Про Бойка Петра Карповича можна говорити годинами. Ще за життя він став справжньою легендою, взірцем, Вчителем з великої літери.
Нелегким був життєвий шлях Петра Карповича.
Народився він 12 липня 1923 р. в селі Затишна Божедарівського району Дніпропетровської області.
Були, як і у кожного юнака найпотаємніші мрії, плани на майбутнє, найсвітліші бажання...
Зміст |
Освіта
У 1948 р. здобув вищу освіту, закінчивши Дніпропетровський державний університет за спеціальністю „Учитель російської мови та літератури”.
Досвід
- У роки Великої Вітчизняної війни, коли над нашою Батьківщиною нависла біда, він зовсім юним пішов на фронт. З 1941 по 1945 пройшов з боями по рідній і чужій землі. Мабуть, тому, що бачив війну в обличчя, з усіма стражданнями, жорстокістю, болем він не любить розповідати про неї.
- По закінченню війни, в 1948 р., здобув вищу освіту, закінчивши Дніпропетровський державний університет.
- Після закінчення навчання з серпня 1948 р. по серпень 1955 р. працював викладачем російської мови і літератури Гуляйпільського педагогічного училища.
- З серпня 1955 р. по серпень 1956 р. – викладач педагогіки і психології Великосорочинського педагогічного училища.
- З серпня 1956 р. – викладач педагогіки Лохвицького педагогічного училища.
- У серпні 1958 р. переведений на посаду директора Лохвицької СШ № 1.
- У вересні 1959 р. призначений директором Лохвицького педагогічного училища і викладачем педагогіки.
- У зв'язку з переводом у 1969 р. Лохвицького педагогічного училища до м. Кременчука, переведений на посаду директора Кременчуцького педагогічного училища.
- До 1987 р. продовжує працювати директором Кременчуцького педучилища і викладачем психології.
- 1987 - 2002 рр. — викладач психології педучилища.
- Посада за покликанням – Педагог, Наставник, Учитель учителів.
Наукова діяльність
Петро Карпович Бойко 12 років був членом редколегії журналу „Початкова школа".
Неодноразово виступав на сторінках журналів „Початкова школа", „Радянська школа" з найрізноманітніших питань організації навчально-виховного процесу.
Протягом 10 років був членом методичної ради Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти.
Особистість і Педагог
Людина розумна, вольова, хороший організатор, тонкий психолог, здібний керівник. Петро Карпович знаходив до кожної людини якийсь особливий, тільки йому відомий підхід.
Працюючи на посаді директора Кременчуцького педагогічного училища, Петро Карпович умів підтримувати здоровий морально-психологічний клімат у педагогічному колективі, сприяв адаптації і становленню особистості молодого вчителя-викладача. Він знав про кожного члена колективу все: в яких умовах живе, що хвилює, чого бракує, який клімат у сім'ї. До нього йшли за порадою всі: студенти, колеги, друзі.
Під керівництвом Петра Карповича педагогічний колектив педучилища один із перших створив кабінетну систему і комплекс методичного забезпечення навчально-виховного процесу.
З ініціативи Бойка Петра Карповича педучилище було переведено з Лохвиці до Кременчука. За його безпосередньою участю збудований новий корпус училища і допоміжні приміщення, відкрито гуртожиток.
Уроки психології Петра Карповича проходили на високому науково-теоретичному і методичному рівні, використовувалися сучасні досягнення психолого-педагогічної науки, передовий педагогічний досвід. Вони були наочним прикладом високого рівня педагогічної майстерності, творчого підходу до реалізації завдань навчання і виховання. Новизна наукових даних, яскравість фактів, оригінальність висновків, своєрідний підхід у викладі матеріалу, глибоке проникнення в суть явищ активізують пізнавальний інтерес, розвивають мислительну активність студентів – майбутніх учителів.
Враховуючи те, що психологія є одним з основних предметів у формуванні професійної педагогічної діяльності майбутніх учителів, Петро Карпович досконало знав зміст навчальних планів і програм по взаємозв'язаних предметах.
Він систематично знайомив студентів із науково-популярною та методичною літературою, вчив працювати самостійно. В багатьох учнів своїм високим професіоналізмом він зміг посіяти зерно добра, любові, надихнув до самовдосконалення, самопізнання. Його методи виховання сприяли виробленню в учнів позитивного ставлення до навчальної діяльності, її змісту, форм і методів.
Петро Карпович формував у майбутніх учителів систему професійних переконань, інтереси і нахили до педагогічної діяльності, почуття обов'язку і відповідальності за результати своєї праці.
Високоосвічений, висококультурний, вимогливий, принциповий Петро Карпович користується заслуженим авторитетом і повагою не тільки серед батьків, колег, студентів, населення міста, а і в багатьох педагогічних колективах України.
Слова подяки
У колі рідних, друзів, колег – мудрий порадник, цікавий співрозмовник, «банк» захоплюючої інформації.
Досвід, глибина, мудрість, тактовність, інтелігентність, доброта, щирість, ерудованість, вимогливість, принциповість – цей перелік високих моральних якостей, які характерні Петру Карповичу, можна продовжувати і продовжувати, адже за довгий життєвий і педагогічний шлях він увібрав у себе найкращі людські риси, щоб щедро ділитись ними з тими, кому присвятив своє життя – сім'ї, викладачам та студентам училища. Тож невипадково серед його вихованців – і міністр освіти, і працівники Міністерства освіти, професори, кандидати і доктори наук, директори шкіл, заслужені вчителі країни. І кожен з них згадує Петра Карповича із вдячністю і повагою.
Біжать дні. Спливають роки. Сивіють скроні. Та в пам'яті міцно тримаються найцікавіші сторінки життя, сповнені радощів від перемог, задоволення від успіхів, турботи про колег і вихованців.
Людина слова, Петро Карпович свято дотримувався його своїм прикладом, учив і своїх колег бути вірним своїм обіцянкам, доводити справу до завершення.
...Лохвиця. 1963 рік. Перемога спортивної команди училища в обласних змаганнях. Директор Бойко П.К. обіцяв урочисту зустріч переможців усім педагогічним і учнівським колективом прямо на льотному полі. І дійсно, колона з учнів і викладачів училища маршем прибула на невеликий аеродром у Лохвиці. Уявляєте радість переможців і захоплення: обіцяв – виконав!
... Кременчук. 1971 рік. Групі, яка досягла найкращих результатів у навчанні, Петро Карпович пообіцяв туристичну поїздку Полтава–Ленінград– Прибалтика–Смоленськ. Пообіцяв-виконав! Новорічні канікули пройшли на славу! Таких прикладів можна навести безліч.
І нині, перебуваючи на заслуженому відпочинку, він несе горде звання «Учитель», передаючи свою життєву мудрість дітям, внукам, колегам усім, хто має за велику честь і задоволення спілкуватися з ним.
Нагороди
Батьківщина високо оцінила заслуги цієї невтомної людини.
Бойко П.К. нагороджений:
- орденом Червоної Зірки,
- орденом Жовтневої революції,
- орденом Вітчизняної війни І ступеня,
- медаллю "Ветеран праці",
- медаллю А.С.Макаренка,
- значком „Відмінник народної освіти”.
- Заслужений учитель УРСР.
Примітка
Використано матеріали сайту Кременчуцького педагогічного училища ім. А.С. Макаренка
та публікації Скоропльот Н.А. Слова подяки // Наша газета : Щомісячна газета Кременчуцького педагогічного училища ім. А.С. Макаренка. – 22 листопада 2006 р.