Гріньова О.М., Коротинська О.М. Психологічні особливості логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Гріньова Ольга Михайлівна - доцент кафедри психології Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка; Коротинська Олена Миколаївна – студентка 4 курсу Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Дошкільна освіта».
У статті досліджується проблема логічного мислення. Представлено результати теоретичного аналізу й експериментального дослідження логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку.
Ключові слова: мислення, логічне мислення, аналіз, синтез, класифікація, дошкільний вік.
В статье исследуется проблема логического мышления. Представлены результаты теоретического анализа и экспериментального исследования логического мышления у детей старшего дошкольного возраста.
Ключевые слова: мышление, логическое мышление, анализ, синтез, классификация, дошкольный возраст.
The problem of creative abilities is researched in the article. The results of theoretical analysis and experimantal research of creative abilities of elder preschool age children are considered.
Key words: thinking, logical thinking, analysis, synthesis, classification, preschool age.
Зміст |
Постановка проблеми
На сучасному етапі розбудови Української держави основним пріоритетом вдосконалення системи дошкільної освіти є подальша гуманізація й індивідуалізація навчання. Це завдання підкреслюється в ряді українських та європейських законодавчих документів, а саме в Державній національній програмі “Освіта (Україна XXI століття)”, Міжнародній конвенції ООН про права дитини, Законах України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, Національній доктрині розвитку освіти та інших нормативних актах у галузі дитинства. Важливим аспектом даної проблеми є активізація психічного розвитку дитини, зокрема - її мислення, оскільки саме особливості становлення мислення є провідною детермінантою пізнавальної готовності дитини до школи, а також значною мірою визначають успішність дитини в різних модусах життя: навчально-пізнавальній діяльності, особистісному зростанні, міжособистісній взаємодії та ін. Усе це обумовлює високу актуальність і високу значущість дослідження проблеми мислення дітей старшого дошкільного віку.
Аналіз досліджень
Проблема мислення в психолого-педагогічній літературі не є новою. Однак у роботах дослідників (О.В.Запорожець [7], О.М.Леонтьєв [10], А.Г.Маклаков [11] та ін.) представлені різні підходи до визначення цього поняття. Згідно з О.В.Запорожцем, мислення є вищим пізнавальним процесом, формою творчого відображення людиною навколишньої дійсності. Це специфічна розумова й практична діяльність, що передбачає залучення до неї ряду репродуктивних і продуктивних дій і операцій [7]. У дослідженнях О.М. Леонтьєва з проблеми “розумового розвитку” дитини, тобто особливостей її пізнавальних процесів, підкреслюється провідна роль становлення мислення. Автор зазначає, що мислення дитини розвивається в процесі засвоєння нею знань, однак окрім навчання автор виділяє ще й спадкові передумови становлення дитячого мислення [10].Згідно з А.Г. Маклаковим, мислення являє собою соціально-обумовлений, нерозривно пов'язаний з мовленням психічний процес пошуку й відкриття істотно нового, опосередкованого й узагальненого відображення дійсності в процесі її аналізу та синтезу [11]. Як зазначає С.Д. Максименко у сучасній фаховій літературі наявні два основні тлумачення терміну “мислення”: - глобальна інтегральна біопсихічна особливість людини,яка характеризує її можливості в процесі адаптації; - відносно стійка структура розумових здібностей індивідуума [12].
Виклад основного матеріалу
Важливим аспектом проблеми мислення є становлення даного феномену в сензитивному періоді - дошкільному віці. Так, у дослідженнях О.В. Запорожця [7], Г.С. Костюка [9], С.Л. Рубінштейна [13]) підкреслюється думка про те, що дитина досить рано починає помічати елементарні причинні залежності та робити певні висновки. Уже старші дошкільники здатні встановлювати причинно-наслідкові зв’язки явищ, доводити істинність своїх думок, розмірковувати над подіями, які відбуваються у довкіллі, що обумовлює формування у дітей здатності складати зв’язні висловлювання – розповіді-роздуми. У ряді психологічних досліджень (Л.С. Виготський [4], В.Д. Давидов [5], О.М. Леонтьєв [10], О.В. Скрипченко [14] та ін.) встановлено, що темп розумового розвитку дітей дошкільного віку в порівнянні з більш пізніми онтогенетичними етапами є високим. На сучасному етапі становлення психологічної науки значна увага в роботах вчених приділяється дослідженню психолого-педагогічних умов активізації мислення дошкільників. Навчання дошкільника розмірковувати стає одним з важливих педагогічних завдань, яке належить розв’язувати в контексті його особистісного розвитку в цілому й логіко-математичного зокрема. Саме тому в основу змістових ліній логіко-математичного аспекту Базового компонента дошкільної освіти покладено формування у дітей таких логічних і математичних операцій, як серіація, класифікація, вимірювання та обчислення [1]. Складність та неоднозначність проблеми мислення, зокрема в дитячому віці, зумовлюють необхідність дослідження стурктури, а також конкретних видів даного феномену. Дослідженню даної проблеми присвячено спеціальні роботи Н.В. Карамишевої. Автор виділяє наступні типи мислення: конкретне, абстрактне, вербальне, дискурсивне, недискурсивне (інтуїція, уява), логічне, алогічне, раціональне, ірраціональне, наочно-образне, концептуальне (понятійне), машинне [8]. Н.В. Карамишева підкреслює, що становлення різних видів мислення є нерівномірним. Становлення ряду видів даного феномену, які водночас є і його рівнями, (концептуальне, машинне та ін.) відбувається в більш пізні вікові періоди, ніж дошкільне дитинство. Провідним видом мислення в дошкільному віці є наочно образне. Однак старший дошкільний вік є сензитивним для становлення нового виду мислення - словесно-логічного. Згідно з В. Й. Бродовською, В. О. Грушевським та І. П. Патриком, логічне мислення являє собою вид мислення, сутність якого полягає в оперуванні поняттями, судженнями і умовисновками з використанням законів логіки [2]. Логічне мислення, за С.Л. Рубінштейном, включає операції порівняння, синтезу, аналізу, узагальнення, абстрагування, елементи дедукції та індукції [13]. У дослідженнях О.В.Запорожця представлена проблема наступності різних видів мислення в дошкільному віці. Автор зазначає, що формування логічного мислення відбувається не ізольовано, а на основі наочно-образного. На початкових етапах становлення логічного мислення його операції виступають в якості допоміжних у складі наочно-образного мислення. Активізація логічних операцій у дитини зумовлює становлення самостійних внутрішніх інтелектуальних дій, спрямованих на вирішення особливих пізнавальних завдань [7]. Специфічною рисою логічного мислення дітей на відміну від наочно-образного є оперування поняттями, а не наочними бразами. Як зазначають О.В. Запорожець [7] та Г.С. Костюк [9], важливими соціально-психологічними детермінантами подальшого становлення логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку є розширення світогляду й словникового запасу, а також розширення практичного досвіду виконання різних видів діяльності й розширення можливостей здійснення міжособистісної взаємодії Таким чином, зійснений аналіз літературних джерел показав, що в роботах українських і зарубіжних вчених переважно досліджуються окремі аспекти логічного мислення дітей старшого дошкільного віку, хоча автори і підкреслюють високу актуальність вивчення цього виду мислення як провідного на наступному онтогенетичному етапі - в молодшому шкільному віці. Автори виділяють основні структурні компоненти даного феномену, однак здійснений аналіз літературних джерел не виявив комплексних досліджень основних складових даного феномену в їх єдноті. Таким чином, висока актуальність і недостатня розробленість даної проблеми обумовлюють необхідність подальших експериментальних досліджень логічного мислення дітей старшого дошкільного віку. Тому нами було проведено експериментальне дослідження основних операцій логічного мислення старших дошкільників. У експериментальній роботі взяли участь 24 дитини віком 6-7 років. Для проведення дослідження ми було використано наступні психодіагностичні методики: - “Послідовні картинки” А. Н. Бернштейна [6]; - “Порівняння понять” (варіант для дітей і підлітків) А.А. Маленова та А.Ю.Маленової [6]; - “Поділи на групи” А.Я Іванова в адаптації О.В.Доценко [6]. За результатами проведення методики “Послідовні картинки” А. Н. Бернштейна [6], більшість учасників експерименту (66,7%) було зараховано до середнього рівня розвитку логічного мислення. Результати 25% дітей відповідають високому рівню розвитку навички створювати логічний ланцюг причинно-наслідкових подій. У 8,3% досліджуваних було виявлено низький рівень виконання даної методики . Інші результати було виявлено за методикою “Поділи на групи” А.Я Іванова в адаптації О.В.Доценко [6]. Переважну більшість старших дошкільників (83,3%) було зараховано до середнього рівня виконання даної методики. Результати 16,7% досліджуваних відповідають високому рівню рзвитку операції класифікції. На нашу думку, такі результати обумовлені тим, що в умовах дошкільної освіти активізації у дітей навичок класифікації предметів за істотними ознаками приділяється багато уваги. Найнижчі результати нами було виявлено за результатами проведення психодіагностичної методики “Порівняння понять” (варіант для дітей і підлітків) А.А. Маленова та А.Ю.Маленової [6]. При виконанні даної методики діти відчували значні труднощі при порівнянні понять, особливо абстрактних, які сприймаються на слух, без наочного пред’явлення дидактичного матеріалу. Тому до високого рівня виконання даної методики було зараховано лише 4,2% досліджуваних. Результати більшості учасників констатувального експерименту (62,5% і 33,3% відповідно) відповідають середньому та низькоу рівням. На нашу думку, одержані результати пояснюються тим, що формування здатності до оперування поняттями, а також становлення слухо-мовленнєвого сприймання й слухової пам’яті у дітей старшого дошкільного віку ще не завершено.
Висновок
За результатами аналізу кількісних результатів виконання дітьми всіх психодіагностичних методик було визначено узагальнені показники логічного мислення у старших дошкільників. Аналіз одержаних результатів експериментального дослідження дає можливість констатувати, що за результатами констатувального експерименту у більшості дітей виявлено середній рівень розвитку всіх основних операцій логічного мислення. Лише 15,3% учасників експерименту було зараховано до високого рівня розвитку досліджуваного феномену. Результати 13,9% дітей відповідають низькому рівню досліджуваного феномену. При цьому становлення різних операцій логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку відбувається нерівномірно. Найнижчі результати було виявлено у дітей за результати психодіагностичного обстеження здатності до оперування поняттями. Дещо вищі показники було виявлено за результатами діагностування операції класифікації й здатності встановлювати логічні причинно-наслідкові зв’язки. На нашу думку, одержані результати зумовлені тим, що завдання з активізації цих двох операцій використовуються в різних заняттях вихователів дошкільних навчальних закладів. Однак результати експериментального дослідження зумовлюють необхідність впровадження в роботу вихователів та психологів дошкільних навчальних закладів спеціальних систем активного соціально-психологічного навчання з активізації всіх операцій логічного мислення старших дошкільників, і особливо, - оперування поняттями.
Список використаних джерел
- Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; Авт. кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. ― К.: Видавництво, 2012. – 26 с.
- Бродовська В. Й. Тлумачний російсько-український словник психологічних термінів: Словник // В. Й. Бродовська, В. О. Грушевський, І. П. Патрик. - К.: ВД «Професіонал», 2007. - 512 с
- Винославська О.В. Психологія: навчальний посібник / О.В. Винославська, О.А. Бреусенко-Кузнєцов, В.Л. Зливков та ін.; За наук. ред. О.В. Винославської. – К.: Фірма "ІНКОС", 2005. – 352 с.
- Выготский Л.С. Мышление и речь / Выготский Л.С. – М. : Лабиринт, 1999. – 144 с.
- Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения / Давыдов В.В. – М. : Педагогика, 1986. –239 с.
- Доценко Е.В. Психодиагностика детей в дошкольных учреждениях (методики, тесты, опросники) / Доценко Е.В., сост. - 2-е изд. - Волгоград: Учитель, 2011. - 297 с.
- Запорожец А.В. Развитие логического мышления у детей дошкольного возраста / А.В. Запорожец // Вопросы психологии ребенка дошкольного возраста / [под ред. А. Н. Леонтьева, А. В. Запорожца]. – М. − Л. : изд-во АПН, 1948. – 132 с.
- Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика: Посібник для студентів та аспірантів / Карамишева Н.В. - Львів: Астролябія, 2002. - 356 с.
- Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Костюк Г.С. [під ред. Л. Н. Проколієнко] – К. : Рад. шк., 1989. – 608 с.
- Леонтьєв О.М. Розумовий розвиток дитини: Стенограма публічних лекцій, прочитаних в Центральному лекторії Товариства в Москві / Леонтьєв О.М. – К. : Центральний лекторій Товариства в Москві, 1950. – 38 с.
- Маклаков А.Г. Общая психология / Маклаков А.Г. – СПб. : Питер, 2003. – 34 с.
- Максименко С.Д. Індивідуальні особливості мислення дитини / Максименко С.Д. – К. : Знання, 1977. – 48 с.
- Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования / Рубинштейн С.Л. – М. : АН СССР, 1958. – 147 с.
- Скрипченко О.В. Психічний розвиток дітей / Скрипченко О.В. – К. : Рад. шк., 1974. – 49 с.
- Чернега Н.С. Розвиток логічного мислення учнів / Н.С.Чернега // Наукові записки. – Вип.45. – Частина ІІ. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2002. – С.158–160.
- Шматченко Г.О. Погляди педагогів і психологів на структуру логічного мислення дошкільників / Г.О. Шматченко // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (215), 2011 – С. 116-123.