Корсун С.І. Формування успішного фахівця засобами евристичної мотивації на прикладі викладання психології

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 20:15, 19 грудня 2014; V.yurchenko (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук


Корсун С.І., кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ

УДК 159.99

У статті викладено інноваційний підхід до проблеми мотивації студентів вищих навчальних закладів та пропонується визначення нового виду мотивації – евристичної мотивації, що є довготривалою мотивацією щодо процесу навчання і навіть процесом навчання не завершується

Ключові слова: мотив, мотивація, мета, евристика, евристична мотивація


В статье изложен инновационный подход к проблеме мотивации студентов высших учебных заведений и предлагается определение нового вида мотивации – эвристической мотивации, которая является долговременной мотивацией относительно процесса обучения и даже процессом обучения не заканчивается

Ключевые слова: мотив, мотивация, цель, эвристика, эвристическая мотивация


The article presents an innovative approach to motivating students in higher education and proposed definition of a new type of motivation - motivation heuristic, which is a long-term motivation for learning and even learning process is not completed

Key words: motive, motivation, purpose, heuristics, heuristic motivation


Зміст

Постановка проблеми

На сьогодні, за існуючими науковими підходами, мотивацію визначають як важливу складову психологічної структури пізнавальної, навчальної діяльності, від якої залежить ефективність її перебігу. Водночас, побутує думка, що навчальну діяльність спонукає комплекс мотивів, серед яких виділяють внутрішні та зовнішні. Внутрішні мотиви – це ті які притаманні самому студенту, коли він сам прагне засвоїти знання, підвищити свій освітній рівень. Зовнішні мотиви виступають у ролі певних жандармів – це оцінки, стипендія, певний контроль чи навіть примус зі сторони викладачів та батьків тощо. Саме можливість запропонувати новітні інноваційні підходи для вирішення актуальної проблеми – мотивації навчальної діяльності і спонукали до написання цієї статті.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідження вітчизняних науковців останніх років більшою мірою стосуються мотивації діяльності у різних сферах бізнесу. Водночас, низка дослідників присвятили свої наукові роботи мотивації навчальної діяльності. Серед досліджень слід звернути увагу на науковців-психологів, зокрема: В.О. Климчук, досліджував психологічні детермінанти розвитку внутрішньої мотивації студентів у навчальній діяльності; С.Л. Парфілова, зосередила увагу на формуванні пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності; Т.В. Чаусова – досліджувала психологічні особливості мотивації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів; Б.Б. Шаповалов, досліджував формування мотивації досягнення успіху у спортивно обдарованої молоді; Л.П. Шумакова – особливості розвитку мотивації досягнення особистості психолога-практика в процесі професійної підготовки.

Не можемо оминути і наукові дослідження науковців-педагогів, що присвячені цій проблематиці. Р.В. Борківська досліджувала педагогічні проблеми формування мотивації навчальної діяльності студентів коледжу економіки та права. І.В. Зайцева займалася вивченням формування мотивації учіння студентів вищих економічних навчальних закладів. А.О. Поляков досліджував педагогічні умови мотивації професійного зростання студентів педагогічних університетів у процесі неперервної освіти.

Мета та завдання дослідження

Запропонувати новітній, інноваційний підхід, що поєднує зовнішню мотивацію з внутрішньою та є довготривалою мотивацією щодо процесу навчання і навіть процесом навчання не завершується.

Виклад основного матеріалу

У сучасних умовах вищої освіти та й у цілому системи отримання знань та підвищення кваліфікації, ми спостерігаємо цікаві феномени. З одного боку – студенти не бажають навчатися, не мають мотивації до навчання. З іншого боку викладачі скаржаться на те, що студенти не можуть засвоїти навіть елементарні поняття і знову ж таки – не мають мотивації до навчання.

Проаналізуємо складові цього феномену. Ті ж студенти, потрапивши на роботу і попрацювавши декілька років, гостро відчувають потребу в знаннях, у підвищенні кваліфікації. На цьому етапі особистість уже має сформовану мотивацію і розуміння, що у сучасному конкурентному середовищі неможливо бути успішним фахівцем не маючи певного багажу знань, умінь та навичок. Фахівець починає відвідувати курси, тренінги, семінари і з готовністю платить за це значні кошти. При цьому отримує крихти знань гостро приправлених соусом новизни, виключності, новітності та екслюзивності.

У той же час, традиційні університетські програми містять такий багаж знань, що при належному засвоєнні можуть стати базовим фундаментом для формування успішно фахівця в сучасних конкурентних умовах. Що ж стоїть на заваді у отриманні належного багажу знань фахівцями для їхнього успішного втілення в подальшу професійну діяльність і досягнення вищих сходинок професійної успішності. На нашу думку – це наступні складові:

  1. Відсутність мотивації.
  2. Вступ до ВНЗ без наміру працювати за спеціальністю.
  3. Проблеми викладання дисциплін у ВНЗ.

Зупинимо нашу увагу на мотиваційній складовій. Зрозуміло, що мотивація для успішного засвоєння навчального матеріалу відіграє надзвичайно важливу роль.

Мотив (лат. motus – рух) – спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреб людини.

Отже, мотив пов’язаний із задоволенням наявних потреб суб’єкта діяльності, а тому відіграє спонукальну функцію, зумовлює предметну спрямованість активності людини. О.М. Леонтьєв розрізняє мотив і мету. Мета – це передбачуваний результат, що уявляється і усвідомлюється людиною. Мотив – це спонукання до досягнення мети.

Мотивація – це система спонукань які зумовлюють активність організму і визначають її спрямованість.

Відомо, що навчальна мотивація студента ґрунтується на потребі, яка має стимулювати пізнавальну активність та готовність до засвоєння знань. Потреба не визначає характеру діяльності, її предмет окреслюється тоді, коли людина починає діяти. Спонукальна (мотиваційна) складова навчальної діяльності охоплює пізнавальні потреби, мотиви і сенси навчання. Важливою умовою навчання є наявність пізнавальної потреби і мотиву самовдосконалення, самореалізації та самовираження. Емоційне переживання пізнавальної потреби постає як інтерес. Розрізняють мотивацію внутрішню та зовнішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «я» особистості. Внутрішня мотивація сприяє одержанню задоволення від роботи, викликає інтерес, радісне збудження, підвищує самоповагу особистості.

За належністю до етапу навчання вирізняють вступну, поточну та заключну мотивацію.

Нами пропонується інноваційний підхід, що поєднує зовнішню з внутрішньою та є довготривалою мотивацією щодо процесу навчання і навіть процесом навчання не завершується.

З’ясувавши, що таке мотивація спробуємо зрозуміти, що таке евристика та вивести поняття евристичної мотивації.

Евристика – це галузь знання, що вивчає творче, неусвідомлене мислення людини. У Стародавній Греції під евристикою розуміли систему навчання, що практикувалася Сократом, коли вчитель спрямовує учня до самостійного вирішення якої-небудь задачі, ставлячи йому навідні запитання.

Евристична мотивація – це спонукання особистості до підсвідомої постійної творчої активності шляхом створення проблемних ситуацій, розв’язання яких не обмежується заняттями в аудиторії чи закінченням вивчення предмету.

Розглянемо більш докладно, на прикладі викладання психології, можливість створення та використання проблемних ситуацій, що потребують постійного пошуку відповіді та доповнення картини.

Пошук відповіді на просте питання: - Чи може психолог отримати Нобелівську премію? Призводить до того, що не дивлячись на очевидну відповідь, що не може, адже в галузі психології подібної премії не існує, виявляється невірним. Прикладом психолога, що отримав Нобелівську премію є Деніель Канеман.

Вперше за всю історію Нобелівських премій, премія з економіки, яка вважається найпрестижнішою нагородою економічного світу, присуджена за дослідження в області психології.

Її лауреатом став американець ізраїльського походження Деніель Канеман (Daniel Kahneman) за дослідження в галузі психології прийняття рішень. Точніше, Деніел Канеман з Прінстонського університету був удостоєний премії за «застосування психологічної методики в економічній науці, особливо – при дослідженні людського фактора та прийняття рішень в умовах невизначеності». Загалом, Шведська Королівська Академія відзначила його досягнення за спростування загального припущення про те, що процес прийняття рішень в економіці раціональний.

Пояснюючи, чому він зайнявся психологією, Д. Канеман одного разу писав: «Це, мабуть, було в кінці 1941 або на початку 1942. Євреї були зобов’язані носити Зірку Давида і дотримуватися комендантської години з 18:00. Я пішов пограти з християнським другом і затримався допізна. Я вивернув мій коричневий светр навиворіт, щоб пройти кілька кварталів до будинку. Я спускався по порожній вулиці і побачив що наближається німецький солдат. Він був у чорній формі, якої, як мені казали, слід особливо остерігатися, - її носили есесівці. Я зблизився з ним, намагаючись йти швидко, і зауважив, що він пильно дивиться на мене. Він підкликав і обійняв мене. Я злякався, що він помітить зірку всередині мого светра. Він заговорив зі мною по-німецьки, з великим почуттям. Випустивши мене з обіймів, він відкрив свій гаманець, показав мені фото хлопчика і дав трохи грошей. Я пішов додому, більш ніж будь-коли впевнений у тому, що моя мати була права: люди нескінченно складні і цікаві» [1].

Для психологів є звичним, зрозумілим та давно відомим той факт, що 04.07.1936 року на підставі Постанови ЦК ВКП(б) «Про педологічні збочення в системі Наркомпросів», фактично на довгі роки було заборонено психологію, як науку, в Радянському Союзі. Нами пропонується використовувати цей історичний факт у вигляді проблемної ситуації. Зокрема, сформулювавши питання: - Чому в Радянському Союзі у 1936 році було заборонено психологію?

Однозначної і простої відповіді на це питання не існує. Однак, воно спонукає студентів постійно шукати для себе відповідь – чому? Пошук цієї відповіді не обмежується рамками занять, а продовжується навіть під час іншої діяльності. Студентам бажано порекомендувати обговорити це питання з батьками, родиною, більше довідатися про ті часи. Іноді відповіді приходять під час перегляду документальних фільмів, прослуховування радіо, читання газет чи книжок, перегляду історичних передач тощо.

Висновки

Таким чином, нами пропонується новітній підхід до проблеми мотивації студентів вищих навчальних закладів. Цей підхід пропонується назвати – евристична мотивація.

Евристична мотивація – це спонукання особистості до підсвідомої постійної творчої активності шляхом створення проблемних ситуацій, розв’язання яких не обмежується заняттями в аудиторії чи закінченням вивчення предмету.

У статі наведено апробовані на практиці приклади евристичної мотивації при викладанні психології. Аналогічні підходи можуть бути застосовані під час викладання і інших дисциплін.

Список використаних джерел

1. Daniel Kahneman – Biographical [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/2002/kahneman-bio.html - Заголовок з екрану.



Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама