Юрченко Парасковія Михайлівна

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
  
== Відзнаки ==
+
Народилася 15 червня 1933 р. у с. Піски Чорнухинського р-ну у селянській родині.
  
* Орден "Трудового Червоного Прапора"
+
Народилася у страшному 1933 р. і дивом вижила. Знесилена голодом і вбита горем її мати '''Юрченко Ганна Кирилівна''' (03.10.1898–22.10.1991) вимушена була залишити півторамісячну дитину на дорозі в с. Пацали біля вмерлого від голоду 32-річного батька '''Юрченка Михайла Петровича''' (1901–16.07.1933) (на фото стоїть праворуч), а сама пішла кликати когось на допомогу…
  
* Медаль "За доблесну працю"
+
Закінчила лише 3 класи [[Піско-Удайська восьмирічна школа|Пісківської семирічної школи]], навчилась читати і писати та змушена була полишити навчання і йти працювати…
 +
 
 +
А в 1947 р. знову голод. І треба було щодня ходити в болото за очеретом і рогозом, вечорами ткати кошики та щотижня пішки за 30 кілометрів нести їх продавати на базар у м. Пирятин. Але зароблені копійки не можна було просто-так витратити навіть на шматок хліба – зароблені копійки треба було заплатити за податок!
 +
 +
Як і у більшості жінок села, зранку до ночі була тяжка польова робота в колгоспі за ТРУДОДНІ – позначки у відомості, за якими під кінець року можна було отримати пару мішків зерна. А дома ще чекав свій город і худоба…
 +
 
 +
Спочатку у Парасковії Михайлівни була робота в ланці, а потім до останнього дня існування колгоспу – на свинотоварній фермі. З освітою 3 класи вона була мудрою Людиною, у будь-якій ситуації залишалася оптимісткою, мріяла про краще майбутнє для своїх дітей і внуків… Все життя вона самовіддано працювала, щоб вони жили…
 +
 
 +
Разом з чоловіком '''[[Юрченко Іван Панасович|Юрченком Іваном Панасовичем]]''' (27.08.1930 - 28.12.1993) виростили двох синів: '''Юрченко Анатолій Іванович''' (1956 р.н.) і '''[[Юрченко Віктор Іванович]]''' (1960 р.н.)
 +
 
 +
Померла Юрченко Парасковія Михайлівна 11 квітня 2014 р. Похована у с. Піски-Удайські. 
 +
 
 +
== Відзнаки ==
  
 +
Про трудові здобутки П.М. Юрченко неодноразово писала Чорнухинська районна газета «Нова праця», її фото було на районній «Дошці пошани», вона була нагороджена орденом «Трудового Червоного Прапора» і медаллю «За доблесну працю».
 
[[Категорія:Випускники Піско-Удайської школи]]
 
[[Категорія:Випускники Піско-Удайської школи]]
 
[[Категорія:Піско-Удайська восьмирічна школа]]
 
[[Категорія:Піско-Удайська восьмирічна школа]]
 
[[Категорія:Піско-Удайська школа]]
 
[[Категорія:Піско-Удайська школа]]

Версія за 16:16, 25 червня 2021

Фото: Юрченко Параска Михайлівна

ЮРЧЕНКО Парасковія Михайлівна (15.06.1933 - 11.04.2014) - працювала в колгоспі (с. Піски-Удайські, Чорнухинський р-н, Полтавська обл.)

Біографія

Народилася 15 червня 1933 р. у с. Піски Чорнухинського р-ну у селянській родині.

Народилася у страшному 1933 р. і дивом вижила. Знесилена голодом і вбита горем її мати Юрченко Ганна Кирилівна (03.10.1898–22.10.1991) вимушена була залишити півторамісячну дитину на дорозі в с. Пацали біля вмерлого від голоду 32-річного батька Юрченка Михайла Петровича (1901–16.07.1933) (на фото стоїть праворуч), а сама пішла кликати когось на допомогу…

Закінчила лише 3 класи Пісківської семирічної школи, навчилась читати і писати та змушена була полишити навчання і йти працювати…

А в 1947 р. знову голод. І треба було щодня ходити в болото за очеретом і рогозом, вечорами ткати кошики та щотижня пішки за 30 кілометрів нести їх продавати на базар у м. Пирятин. Але зароблені копійки не можна було просто-так витратити навіть на шматок хліба – зароблені копійки треба було заплатити за податок!

Як і у більшості жінок села, зранку до ночі була тяжка польова робота в колгоспі за ТРУДОДНІ – позначки у відомості, за якими під кінець року можна було отримати пару мішків зерна. А дома ще чекав свій город і худоба…

Спочатку у Парасковії Михайлівни була робота в ланці, а потім до останнього дня існування колгоспу – на свинотоварній фермі. З освітою 3 класи вона була мудрою Людиною, у будь-якій ситуації залишалася оптимісткою, мріяла про краще майбутнє для своїх дітей і внуків… Все життя вона самовіддано працювала, щоб вони жили…

Разом з чоловіком Юрченком Іваном Панасовичем (27.08.1930 - 28.12.1993) виростили двох синів: Юрченко Анатолій Іванович (1956 р.н.) і Юрченко Віктор Іванович (1960 р.н.)

Померла Юрченко Парасковія Михайлівна 11 квітня 2014 р. Похована у с. Піски-Удайські.

Відзнаки

Про трудові здобутки П.М. Юрченко неодноразово писала Чорнухинська районна газета «Нова праця», її фото було на районній «Дошці пошани», вона була нагороджена орденом «Трудового Червоного Прапора» і медаллю «За доблесну працю».

Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама