Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Огородник Ірина Олегівна – студентка Інституту розвитку дитини Національного педагогічного університету імені Михайла Петровича Драгоманова, напрям підготовки «Дошкільна освіта».

У статті проаналізовано різні погляди на вивчення іноземної мови на різних етапах дошкільного дитинства, розглянуто готовність дитини до вивчення іноземної мови в залежності від загального розвитку, запропоновано оптимальний вік з якого найкраще розпочинати вивчення іншої мови.

Ключові слова: раннє навчання іноземної мови, оптимальний період початку навчання.

В статье проанализированы различные взгляды на изучение иностранного языка на разных этапах дошкольного детства, рассмотрена готовность ребенка к изучению иностранного языка в зависимости от общего развития, предложен оптимальный возраст с которого лучше начинать изучение другого языка.

Ключевые слова: раннее обучение иностранному языку, оптимальный период начала обучения.

Thearticle analyzes the different views on foreign language learning at various stages of pre-school children, child examined willingness to study foreign languages depending on the overall development proposed optimal age from which the best start studying another language.

Key words: early foreign language learning, the optimal period of early learning.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень 3 Постановка мети дослідження 4 Виклад основного матеріалу 5 Висновок 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Знання іноземних мов посідає вагоме місце в сучасному суспільстві, розширюючи можливості кожного, хто знає хоча б одну мову. Світ нових технологій вимагає постійного спілкування та співпраці не лише людей різних галузей, а й фахівців з різних країн світу, тому для досягнення вдалих результатів важливим є знання мов. Але це ще не все: знання мов розширює коло нашого спілкування, відповідно спілкуючись з представниками інших національностей ми розширюємо свій світогляд, збагачуємо наші знання, отримуємо можливість познайомитись із національними культурами світу.

В останні десятиліття значно зріс відсоток людей, що знають одну і більше іноземних мов, разом з цим змінився вік з якого розпочинають їх вивчати. В сучасній системі освіти педагоги, психологи та інші фахівці стверджують, що оптимальним періодом для початку вивчення дітьми іноземної мови є старший дошкільний вік. Але трапляються випадки, коли батьки розпочинають відповідне навчання значно раніше, що може викликати певні труднощі не лише в засвоєнні іноземної мови, а й опануванні своєї, або така спроба виявиться без результативною. Більшість з них керується тим, що чим раніше, тим краще.

Аналіз досліджень

Постановку проблеми раннього вивчення іноземної мови можна зустріти в працях відомих педагогів, психологів та вчених.Тезу про необхідність навчання іноземної мови в дошкільному віці (з 3 -х до 6-и років) підтримують Я.А. Коменський, Л.О. Надудварі, Т.К. Полонська, Е. Пулгрем, В. Пенфілд, К.Д. Ушинський, З.Я. Футерман, Т.М. Шкваріна та ін. Кожний з них пропонує різний вік з 3-4-х або з 5-6 років [2, c. 39].

На думку Г.О. Люблінської, у дітей з чотирьох років підвищується стійкість мимовільної уваги, збільшується її обсяг, що так важливо під час вивчення іноземної мови. Якщо 3-річні діти можуть займатись ігровою діяльністю у середньому 25-27 хвилин, то чотирирічні - до 50-ти хв. [5, c. 47]. Загалом, чим молодші діти, тим яскравіше виражені у них процеси збудження, їх домінуюча роль над гальмівними. Внаслідок швидкого відволікання уваги на яскраві подразники поведінка дітей стає імпульсивною, що спричиняє відсутність уміння переключатися на інші види діяльності, тобто для них характерна "негнучкість" уваги [6, c. 22].

М. Монтессорі стверджує, що дитина упродовж свого розвитку переживає низку "чутливих періодів", у кожному з яких закладені його певні можливості. Будь-яке навчання дитини повинно починатися тоді, коли воно найбільше відповідає певному "чутливому періодові". На думку М. Монтессорі, перший такий "чутливий період" дитини - це вік від 2-х до 7-ми років. У цьому віці формується мовлення. І саме тоді М. Монтессорі рекомендує починати навчання іноземної мови [3, с. 15].

Постановка мети дослідження

Метою даної публікації є висвітлення позитивних та негативних аспектів раннього вивчення іноземної мови та визначення оптимального віку, з якого слід розпочинати відповідне навчання.

Завдання передбачають:

• вивчення психолого-педагогічної літератури, що відповідають даній проблемі;

• аналіз позитивних та негативних наслідків початку вивчення іноземної мови на кожному віковому етапі дошкільного дитинства.

Виклад основного матеріалу

Вивчення іноземних мов в ДНЗ передбачено Державним стандартом дошкільної освіти України, що представлено в Базовому компоненті дошкільної освіти, але воно складає варіативну складову, тобто кожен дитячий садочок самостійно визначає чи використовувати цей напрям у своїй роботі. Окрім дитячих садків діти можуть вивчати мови у центрах розвитку дитини, позашкільних закладах, у різних гуртках та ін. Зміст роботи складається з розвитку комунікативно-мовленнєвої компетенції, що передбачає навчання дитини диференціювати звуки іноземної мови, вимовляючи їх правильно, з відповідною інтонацією; сприймати та реагувати на звертання, нескладні команди та інструкції педагога, давати відповідь на прості запитання стосовно імені, віку, місця проживання тощо; знати та могти озвучити окремі вірші, римування, пісеньки; робити коротке зв’язне повідомлення за запропонованою тематикою, правильно його оформлюючи з точки зору норм мови, що вивчається в межах запропонованого мовного матеріалу; уміти працювати в парах та групах [1, с. 24].

Виникає питання : «Яким є оптимальний вік для початку вивчати іноземні мови?». Розвиток мовлення в старших дошкільників виявляється насамперед у тому, що вдосконалюється розуміння дитиною мовлення, розширюється словниковий запас і ускладнюється граматична конструкція речень, розвивається словотвір, фонематичний слух та ін. Специфіка ж оволодіння дошкільником іноземною мовою тісно пов’язана з безпосередністю його сприймання, відкритістю до спілкування, певною спонтанністю в опануванні нового знання. Вік від народження до 6 (7) років є сензитивним періодом для мовленнєвого розвитку особистості. Вчені стверджують, що в цьому віці діти навчаються говорити майже без проблем, як рідною так й іншою мовою.

Теоретичне обгрунтування позитивних та негативних аспектів вивчення іноземних мов дітьми можна зустріти в працях Є. І. Тіхєєвої. Авторка стверджувала, що таке навчання слід розпочинати лише тоді, коли дитина опанує власну мову. Також вона підкреслила , шкідливий вплив однієї мови на іншу в ранньому дитячому віці, коли у дитини тільки встановлюються перші навички та форми мислення, коли зв'язки між його мисленням і мовленням є ще неміцними і конкуренція інших зв'язків, які встановлюються в інший мовній системі, виявляється перешкодою для мовного і розумового розвитку дитини [7, с.93].

К. Д. Ушинський стверджував, що в вивчення другої мови слід розпочинати в 7 - 8 років.Він вважає, що вивчення іноземних мов не повинно ніколи починатися надто рано і ніяк не раніше того, як буде помітно, що рідна мова пустила глибоке коріння[7, с.95].

М. І. Пирогов говорив: «Шкода вивчення іноземної мови в ранньому віці полягає в тому, що уважність дитини, замість того щоб поступово поглиблюватися і зосереджуватися на змісті предметів і тим служити до розвитку процесу мисленні, залишається на поверхні, займаючись новими іменами знайомих вже предметів. Уважність дитини звикає, зупинятися на одному зовнішньому, на формі слова і залишає зміст осторонь не зворушеним; згодом цей напрям уважності може зробитися звичним, а мислення - поверхневим і одностороннім».

В сучасному суспільстві навчання іноземній мові розпочинають на різних етапах дошкільного дитинства, кожен з яких має як позитивні так і негативні риси. В деяких випадках це навчання відбувається ще від народження. При цьому хтось із батьків, рідних чи няня має бути носієм іншої мови або досконало знати її, постійно спілкуватися з малюком цією мовою, не переходячи на іншу. Якщо в родині розмовляють двома мовами, дитина опиняється в значно складнішому становищі не стільки з розвитком мовлення, скільки з накопиченням і використанням слів. Вона вчиться називати ту саму річ двома різними словами та розуміти інших. Дитина іноді плутає слова, витрачає багато часу, перш ніж сама в усьому розбереться. Позитивне бачення такого раннього початку навчання полягає в тому, що дві мови глибоко вкорінюються в свідомість дитини.

Наступним періодом з якого часто розпочинають вивчення мов є вік з трьох років. Позитивними рисами є те, що трирічна дитина, зазвичай, уже говорить рідною мовою, має певне коло уявлень про себе й навколишній світ, на які може спиратись, опановуючи іноземну мову. Вона також здатна адекватно сприймати спілкування з носієм іншої мови чи педагогом в родині, у дошкільному чи позашкільному закладі, навчитися відповідати іноземною мовою. Але варто зазначити, що більшість дошкільнят починає вивчати іноземну мову з радістю, охоче, проте досить швидко у переважної частини малят цей інтерес слабшає, згасає. Це пояснюється несформованістю у дітей мотивації до такого навчання, основою якого було б розуміння, чим важливе знання іноземної мови для подальшого дорослого життя.

Наступним періодом є старший дошкільний вік (5-7 років). Розвиток фізіологічних і психічних процесів старшого дошкільника досягає того рівня, який забезпечує передумови для системного іншомовного навчання. П’яти-шестирічній дитині вже по силі успішно й зацікавлено оволодівати іноземною мовою завдяки свідомому й мотивованому навчанню. Вона здатна ставитися до неї як до предмета вивчення, порівнюючи її з рідною мовою, запитуючи дорослого, комбінуючи знайомі елементи, індивідуалізуючи власні репліки тощо.

У дошкільних навчальних закладах доцільно розпочинати вивчення іноземної мови як загальну практику з 5 років. Педагоги мають враховувати, що залучати дитину до вивчення іноземної мови в групі разом з іншими дітьми можна за умови її нормального загального розвитку й сформованості мовленнєвих умінь, коли вона вже засвоїла норми рідної мови й готова оволодівати іншою. Тому питання щодо вікових термінів початку навчання слід вирішувати щодо кожної дитини індивідуально.

Висновок

Оптимальним віком з якого слід розпочинати вивчення іноземної мови є період від п’яти-шести років. Початок навчання іноземної мови з дитячого садка зумовлений віковими та психологічними особливостями розвитку дошкільників: особливості розвитку вищих психічних функцій у дошкільний період, передусім, неопосередкованість сприймання, нестійкість уваги, ефективність пам’яті, емоційна мотивація комунікації, легкість оперування в уявлюваному плані при відсутності цілого ряду медіаторів цих процесів [4, с.83]. Але дане навчання можна розпочати значно раніше, якщо дитина проявляє здібності до вивчення мов і це не зашкодить її загальному розвиткові.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти: Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед. наук.; Авт. кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. ― К.: Видавництво, 2012. – С. 26
2. Будак С. В. Формування готовності студентів до іншомовної діяльності з дошкільниками : [монографія зі спецкурсом у двох книгах] / С.В. Будак. - К. : Видавничий Дім "Слово", 2008. – С.288.
3. Зубенко Т. В. Комунікативний підхід до навчання іноземної мови учнів початкової школи / Т.В. Зубенко. Миколаїв: МДУ імені В.О.Сухомлинського, 2006. – С. 120.
4. Иванова, Л. А.Динамикаизмененияприемов обучения говорению на английскомязыке.Система "Детский сад - начальная школа" / Л. А. Иванова // Иностранныеязыки в школе : Научно-методический журнал . – 02/2009 . – N2 . – С. 83-87.
5. Соколовська С. В. Особистісно-орієнтований підхід у навчанні іноземної мови дітей шостого року життя : дис. канд. пед. наук : 13.00.08/ С.В.Соколовська. – К: Вища школа, 2005. – С. 221.
6. Редько В. Г. Навчально-ігрова діяльність на уроках іноземної мови у початковій школі / В.Г. Редько, Ю.І. Федусенко, Н.В. Теличко. - Мукачево: Карпатська вежа, 2009. – С. 108.
7. Тихеева Е.И. Развитие речи детей (раннего и дошкольного возраста)/ Е.И. Тихеева. – Москва:Просвещение, 1981 – С.111.

---

---