Сутність, принципи та структура соціально-педагогічних технологій формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Автор: Зимівець Н.В.


Пріоритет формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді визначається тим, що це один із найважливіших факторів, котрий детермінується визначальною роллю здоров'я цієї категорії населення у створенні здорового майбутнього країни. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті одним із найголовніших завдань визначено „навчання людини відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я інших як до найвищої суспільної й індивідуальної цінності".

Потреба суспільства у формуванні відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді, ступінь складності цього процесу, необхідність використання під час його здійснення способів, які б забезпечили ефективне досягнення стратегічного завдання для розвитку нашої країни, обумовлюють важливість пошуку, розробки та впровадження соціально-педагогічних технологій, котрі оптимізують процес становлення позиції особистості щодо здоров'я.

Звернення науковців та практиків до такого інструменту, як технології, є обґрунтованим. Технології дають змогу науково будувати соціально-педагогічну діяльність; сприяють підвищенню її ефективності; забезпечують тиражування, відтворюваність оптимального способу реалізації соціального процесу, тобто можливість здійснення його іншими фахівцями після спеціального навчання.

Розробці ефективних соціально-педагогічних технологій формування здорового способу життя та здоров'язберігаючих технологій присвятили свої дослідження Н. Заверико, О. Стойко, Л. Сущенко.

Однак, аналіз існуючої практики загальноосвітніх шкіл показує, що соціально-педагогічні технології формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді потребують спеціального вивчення. Саме тому метою статті є з'ясування сутності, визначення принципів та структури соціально-педагогічних технологій формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді.

Перед тим як перейти до розкриття означених завдань, вважаємо за доцільне висвітлити положення, які для нас є базовими при їх вивчені і розробці:

  • назву „технологія" процес діяльності отримує тільки тоді, коли його було прогнозовано, визначено кінцеві властивості продукту та способи його отримання, цілеспрямовано сформовано умови для реалізації та йому (процесу) надано хід, а отримуваний результат максимально відповідає очікуваному зразку, що можна діагностувати ;
  • основними ознаками технології є: 1) розділення, розчленовування процесу на внутрішньо пов'язані між собою етапи, фази, операції; 2) координованість і поетапність дій, направлених на досягнення очікуваного результату; 3) однозначність виконання процедур й операцій (вирішальна, неодмінна умова досягнення результатів, адекватних поставленій меті).

Для визначення сутності технологій формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді звернемося до трактування поняття „соціально-педагогічна технологія" науковцями.

Передусім зазначимо, що дослідники вважають соціально-педагогічну технологію інтегративним різновидом соціальної і педагогічної технологій , тому для пояснення розуміння нами досліджуваного поняття представимо сутнісні і структурні характеристики соціальної та педагогічної технологій.

Соціальні технології вроботах В. Афанасьєва, Г. Галієва, Л. Дятченко, В. Іванова, М. Маркова, Н. Стефанова, Ю. Сурміна, В. Патрушева, Н. Туленкова та ін.розглядаються 1) яксистема знань про оптимальні способи перетворення та регулювання соціальних відносин і процесів у життєдіяльності людей, 2) спосіб здійснення діяльності; 3) метод управління соціальними процесами, який забезпечує систему їх відтворення в певних параметрах, таких як якість, властивості, обсяг, цілісність діяльності тощо.

Беручи до уваги ці три основні аспекти соціальних технологій, вважаємо за доцільне навести деякі її визначення, що підтверджують нашу позицію щодо її розуміння як способу здійснення діяльності.

Соціальні технології – це спосіб реалізації конкретного складного процесу шляхом розчленовування його на систему послідовних взаємозалежних процедур і операцій, що виконуються однозначно; стандартний комплекс методично описаних і практично впроваджених дій і/чи процедур, які об'єднанні у певній послідовності або сполученні і дають вимірюваний або інший відчутний соціальний результат у соціальній сфері.

Щодо педагогічної технології, то слід зазначити, що сьогодні відсутнє єдине визначення цього поняття. Більше 300 формулювань поняття „педагогічна технологія" і його варіанти („технологія навчання ", „освітні технології ", „технології в навчанні ", „технології в освіті ") використовується в педагогічній літературі. Узагальнення позицій науковців В. Беспалько, Л. Загрекової, М. Кларіна, І. Лернера, В. Сластьоніна дало змогу вичленувати положення, які, на наш погляд, розкривають специфікупедагогічної технології.

Педагогічна технологія – це система,у якій цілеспрямоване використання комплексно чи окремо способів навчання підвищує ефективність освітнього процесу. В ній здійснюється навчальний процес, що конструюється від заданих початкових установок (цілі та зміст навчання) і гарантує досягнення поставлених цілей. Цілі формулюються через результати навчання, виражені в діях суб'єктів научіння. Постійно проводиться оцінювання поточних результатів, оперативний зворотний зв'язок, корекція навчання, обов'язкове завершальне оцінювання отриманого результату. Реалізація педагогічних технологій базується на принципах, що є найбільш загальними правилами їх здійснення і слугують методологічною основою досягнення визначених результатів.

Наразі теорія соціально-педагогічної технології проходить етап свого становлення, тому поки що не існує єдиного визначення.

Аналіз і систематизація різних підходів (Т. Алексєєнко, Н. Заверико, І.Ліпський, В. Лютий, Л. Мардахаєв, В. Нікітін, С. Харченко та ін. ) до розуміння сутності соціально-педагогічної технології дає нам змогу стверджувати про два основні: перший, що спирається на розуміння технології як науки про майстерність, мистецтво практичної діяльності, трактує її як сукупність знань про найбільш оптимальні методи, засоби і прийоми для вирішення соціально-педагогічних проблем; другий підхід спирається на розуміння технології як практики алгоритмічного застосування оптимальних способів вирішення соціально-педагогічних проблем, трактує її як спосіб здійснення соціально-педагогічної діяльності.

Для визначення сутності технологій формування відповідального ставлення до здоров'я ми будемо спиратися на визначення соціально-педагогічної технології як цілеспрямованої, найбільш оптимальної послідовності соціально-педагогічної діяльності (впорядкована сукупність дій, операцій і процедур) із реалізації фахівцем (фахівцями) методів (сукупності методів), засобів і прийомів, що забезпечують досягнення прогнозованої мети в роботі з людиною, групою в певних умовах середовища.

Соціально-педагогічні технології, як вважають науковці, – це механізм забезпечення мотиваційної, інформаційної й операційної культури людини; інструмент, що стимулює вільний індивідуальний вибір на рівні сучасної культури, за якого змінюється поведінка суб'єктів виховання у процесі освоєння нової цінності або покращення свого стану, спонуки до доброчесності внутрішніми потребами та переконаннями.

З огляду на вищевикладене, сформулюємо нашу позицію щодо визначення поняття „соціально-педагогічна технологія формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді " як оптимального способу здійснення даного процесу.

Ми розуміємо, що це стандартний комплекс методично описаних і послідовно впроваджених дій та процедур, результатом яких є вироблення позиції стосовно здоров'я в учнівської молоді.

Сутність цих технологій є алгоритмована діяльність зі створення і використання умов, які забезпечують задоволення актуальних потреб, мобілізацію і розвиток ресурсів індивідуума і, таким чином впливають на його вільний особистий вибір щодо здоров'я, що спричиняє якісні зміни в компонентах ставлення до здоров'я.

Специфічними рисами цих, як і інших соціально-педагогічних технологій є: концептуальність (спирання на наукову концепцію); складність, якаполягає в стандартизації та визначенні ефективності впливу; ієрархічність – соціально-педагогічні технології передбачають використання в ролі методів технології нижчого порядку.

Соціально-педагогічні технології формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді, при умові розробки їх на принципах побудови соціальних технологій, відповідають основним критеріям технологічності: системності (наявність логіки процесу, взаємозв'язку частин, цілісність), керованості (можливість діагностики досягнення цілей, планування процесу), ефективності (гарантованість досягнення певного результату за оптимальних затрат), відтворюваності (можливості застосування в інших однотипних умовах іншими суб'єктами.

Структура соціально-педагогічної технології формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді містить декілька обов'язкових компонентів: мета, завдання, алгоритм (послідовність дій), принципи, необхідні й достатні соціально-педагогічні умови, очікуваний результат.

Стисло розкриємо компоненти структури даної технології.

Мета – це опис того позитивного кінцевого результату, який очікується отримати після реалізації технології, бажаний стан об'єкта, на досягнення якого спрямовується діяльність –сформованість відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді. Зазначимо, що відповідальне ставлення до здоров'я ми визначаємо як позицію особистості, що єскладним, багатокомпонентним явищем, котре поєднує в собі потребу у здоров'ї в системі цінностей; усвідомлення сутності здоров'я та своєї ролі у його збереженні та зміцненні; емоційне оцінювання стану здоров'я; цілеспрямовані конкретні дії з досягнення благополуччя, що скеровані волею; осмислення проведеної діяльності з розвитку здоров'я.

Завдання– дії, які належить здійснити для досягнення мети, конкретні й вимірювані, а саме: провести навчання спеціалістів із теоретико-методичних засад формування відповідального ставлення до здоров'я в особистості, підготувати спеціалістів до впровадження та реалізації технології;провести освітні тренінги з учнівською молоддю; надати організаційну та методичну допомогу діяльності підготовлених спеціалістів; оцінити здійснення технології.

Саме алгоритм як система послідовних дій; певний стандарт діяльності з реалізації визначених процедур є найбільш характерною ознакою технології. Процедури, поетапність їх виконання визначаються завданнями технології і спрямовані на їх досягнення. В алгоритмі соціально-педагогічної технології формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді виокремлено такі етапи як: підготовка спеціалістів до проведення освітнього тренінгу, організації роботи за технологією; робота підготовлених спеціалістів із групами учнівської молоді з проведення навчання за програмою освітнього тренінгу; розробка і реалізація проектів учнівською молоддю; оцінка результативності впровадження та реалізації технології.

У впровадженні й здійсненні соціально-педагогічних технологій формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді ми визначаємо такі принципи: добровільності, „навчаючи – вчуся", суб'єкт - суб'єктного спілкування.

Принцип добровільності передбачає вільний вибір учасниками (як спеціалістами, так і звичайними молодими людьми) своєї участі в навчанні та проведенні подальшої просвітницької роботи у сфері сприяння здоров'ю. Рушійною силою навчання має виступати власний мотив, що визначає зацікавленість людини в навчальній діяльності. Відкриває мотив розуміння учнівською молоддю важливості, потрібності отримання нових знань, формування нових навичок та власної ролі в цьому процесі.

Принцип „навчаючи – вчуся" передбачає створення умов для того, щоб учасники не тільки отримали потрібну інформацію, а й мали змогу виступити у ролі навчаючого, що підвищує ступінь засвоєння і усвідомлення знань.

Принцип суб'єкт-суб'єктного спілкування полягає в тому, що в освітньому процесі та міжособистісному спілкуванні постійно враховуються інтереси, почуття всіх його суб'єктів, що передбачає визнання цінності особистості іншої людини, її думок, досвіду.

Принципи реалізації є тією основою, тими „опорами",на яких тримається технологія як соціально-педагогічна система.

Щодо умов зауважимо, що вибір і застосування соціально-педагогічної технології залежить від створення необхідних і достатніх умов, і сама технологія допомагає створенню нових сприятливих умов. На підставі аналізу теорії і практики нами виокремлено соціально-педагогічні умови, створення яких обумовлює успішність технологічного забезпечення процесу формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді, а саме: організація діяльності на концептуальних засадах сприяння покращенню здоров'я; відповідність змісту освітніх/просвітницьких програм сутнісним та структурним характеристикам відповідального ставлення до здоров'я; забезпечення участі учнів в діяльності щодо сприяння покращенню громадського здоров'я; застосування інтерактивних методів навчання; готовність фахівців (концептуальна, технологічна, психологічна) до здійснення діяльності, спрямованої на вироблення та виявлення позиції щодо здоров'я в учнівської молоді.

Отже, соціально-педагогічні технології формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді створюють можливість педагогам загальноосвітніх шкіл здійснювати цей процес цілеспрямованіше, з визначеними концептуальними основами, принципами, змістом діяльності, за певним алгоритмом, високою вірогідністю досягнення кінцевого результату.


Література

  1. Алєксєєнко Т. Ф. Технології соціально-педагогічної роботи в територіальній громаді / Т. Ф. Алєксєєнко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2004. – № 2. – С. 19–24.
  2. Афанасьев В. Г. Человек в управлении обществом / Афанасьев В. Г. – М. : Политиздат, 1977. – 382 с.
  3. Дятченко Л. Я. Социальные технологии в управлении общественными процесами / Дятченко Л. Я. – Белгород : Центр социальных технологий, 1993. – 343 с.
  4. Загрекова Л. В. Теория и технология обучения : учеб. пособ. для студ. пед вузов / Л. В. Загрекова, В. В. Николина. – М. : Высш. шк., 2004. – 157 с.
  5. Заверико Н. В. Технології соціально-педагогічної діяльності / Н. В. Заверико // Соціальна педагогіка: теорія і технології : підручник / [за ред. І. Д. Звєрєвої]. – К : Центр навчальної літератури, 2006. – С. 147–160.
  6. Заверико Н. В. Теоретичні засади соціально-педагогічної технології роботи з підлітками / Н. В. Заверико // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова : зб.наук. пр. – К. :НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. – № 2. – Серія 11. Соціологія. Соціальна робота. Управління. – С. 80–86.
  7. Липский И. А. Технологический потенциал социально – педагогической деятельности / И. А. Липский // Педагогика. – 2004. – № 9. – С. 34–42.
  8. Лютий В. П. Технологія соціальної роботи : конспект лекцій / Лютий В. П. – К. : Академія праці та соціальних відносин ФПУ, 2003. – 75 с.
  9. Марков М. Технология и эффективность социального управления / Марков М.. – М. : Прогресс, 1982. – 267 с.
  10. Никитин В. А. Социальная работа: проблемы теории и подготовки специалистов : учеб. пособ. / Никитин В. А. – М. : Московский психолого-социальный институт, 2002. – 236 с.
  11. Харченко С. Я. Соціально-педагогічні технології : навч.-метод. посіб / С. Я. Харченко, Н. П. Краснова, Л. П. Харченко. – Луганськ : Альма – матер, 2005. – 552 с.


Анотація. В статті розкриті сутнісні та структурні характеристики соціально-педагогічних технологій формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді, визначені їх принципи.


Аннотация. В статье раскрыты сущностные и структурные характеристики социально-педагогических технологий формирования ответственного отношения к здоровью у учащейся молодежи, определены их принципы.



Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама