Ткачук І.І. Сучасні напрями профорієнтаційної роботи з молоддю

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Ткачук Ірина Іванівна, науковий співробітник лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання НАПН України


У навчанні психологів і соціальних педагогів в більшості ВНЗ України, при великій увазі до вивчення фундаментальних психологічних дисциплін і великій розмаїтості спецкурсів, недостатня увага приділяється підготовці цих фахівців до здійснення профорієнтаційної роботи з молоддю, хоча соціальне замовлення на таку роботу досить велике. Нижче наведені деякі сучасні напрями профорієнтаційної роботи з молоддю.

Метою професійної орієнтації старшокласників є створення умов для їх професійного самовизначення. Організаційними умовами створення профорієнтаційного середовища для учнів старшої школи, на нашу думку, мають бути: співпраця з МНВК, закладами професійної освіти, підприємствами; використання ресурсів закладів позашкільної освіти (будинків дитячої творчості, спортивних шкіл, станцій юних техніків, установ культури) з метою здійснення професійних проб; використання засобів масової інформації (преса, радіо, телебачення, Інтернет, бібліотеки); організація інформаційного середовища, яка передбачає діяльність у школі кабінету профорієнтації або профорієнтаційного куточка у малокомплектних школах; співпраця з Державною службою зайнятості, кадровими службами та підприємствами району; залучення до профорієнтаційної роботи батьків учнів та випускників минулих років; включення у зміст навчальних предметів інформації профорієнтаційного характеру.

У створенні профорієнтаційного середовища, у тім або іншому ступені мають бути задіяні майже усі педагогічні працівники сучасної школи: практичні психологи, соціальні педагоги, вчителі-предметники, класні керівники, викладачі, майстри виробничого навчання, вихователі, керівники гуртків, бібліотекарі, методисти, медичні працівники тощо. Зважаючи на це, важливим представляється питання координації зусиль фахівців і установ, що ставлять своєю метою допомогу учневі в усвідомленому виборі, забезпечують допомогу у вирішенні проблем і труднощів процесу самоосвіти, що виникають у школярів, створюють умови для реалізації особистісно орієнтовного підходу до професійної орієнтації. Це завдання може бути вирішено завдяки введенню у навчально-виховний процес курсу профорієнтаційного спрямування (програми таких курсів, „Людина і світ професій” для 8-9 класу та «Побудова кар’єри» для 10-11 класів, розроблені співробітниками лабораторії трудового навчання і профорієнтації інституту проблем виховання НАПН України) зміст якого має слугувати системоутворюючою основою для реалізації профорієнтаційної роботи у середній школі та введенням в освітній простір школи спеціальної позиції – позиції тьютора. Функції тьютера може здійснювати психолог, соціальний педагог, класний керівник або будь-який інший педагог.

Метою роботи тьютора є персональний супровід учня в освітньому просторі допрофильної підготовки й профільного навчання. У ході цього супроводу тьютор «погоджує», координує різні напрямки профорієнтаційної роботи, що розвертаються в сучасній школі в орієнтації на конкретного учня. Тьюторскій супровід полягає в організації освітнього руху старшокласника, що будується на постійному рефлексивному співвіднесенні його досягнень (сьогодення й минулого) з інтересами й устремліннями (образом майбутнього). Тьютор виступає в ролі своєрідного «консультанта з розвитку». У процесі навчання учень вибирає й використає ті ресурси освітнього простору, які будуть сприяти його подальшому професійному становленню. Учень старшої школи за допомогою тьюторського супроводу включається в процес рефлексії своєї освіти, що дозволяє йому найбільше точно і послідовно будувати подальші кроки. Крім того, тьютор учить старшокласника тому, як його освітні досягнення можуть бути надалі представлені в соціальному просторі: у вузі, потенційним роботодавцям, діловим партнерам.

В індивідуальної роботі з учнями старшої школи послідовність кроків може бути наступною.

  1. Усвідомлення особистісних цінностей. Сформовані цінності - це та частина внутрішнього світу людини, яку вона може осмислювати, аналізувати, творчо переробляти, будувати ієрархію тощо. Можна запропонувати учням здійснити стосовно них таку роботу, як: усвідомлення, ранжирування, зміна, формулювання, відстоювання, підтримка, порівняння
  2. Виділення дальньої професійної цілі (мрії) і її узгодження з іншими важливими життєвими цілями. Виділення найближчих і ближніх професійних цілей (як етапів і шляхів до далекої мети).
  3. Виявлення ресурсів особистості й дефіцитів компетенцій. Старшокласник складає переліки компетенцій, необхідних для досягнення професійної цілі, і потім виділяє з них списки: уже досить у нього сформованих і розвинених; сформованих, але потребуючих розвитку; практично не сформованих, але необхідних.
  4. Виявлення змісту самовиховання. Для кожної з професійно важливих і значимих для учня компетенцій складається перелік конкретних завдань, послідовне виконання яких дозволить йому досягти поставлених цілей.
  5. Планування. Сформульовані завдання старшокласник розподіляє по графах індивідуального плану розвитку, тим самим розподіляючи час і свої сили на їхнє виконання. Складання довгострокових планів, річних планів, місячних планів і тижневих планів, планів дня.
  6. Складання конкретної програми послідовних дій. Конкретна програма послідовних дій містить у собі пошук старшокласником людей (як дорослих, так і однолітків), установ (школа, установа додаткової освіти, Державна служба зайнятості, бібліотека, Інтернет і т.д.), засобів (паперові або електронні носії та інше), за допомогою яких він зможе виконати призначені їм самому собі завдання.
  7. Реалізація конкретної програми послідовних дій. Це етап відбувається не тільки в стінах школи, але й стінах спортивних клубів, будинків творчості, вдома. Тому роль педагога як координатора дій батьків, педагогів, керівників гуртків і секцій важко переоцінити.
  8. Рефлексія процесу реалізації конкретної програми послідовних дій. Цей етап може бути відрефлексований як при спілкуванні старшокласника з батьками, класним керівником, так і в мікрогруповому спілкуванні старшокласників, чиї цілі були подібні між собою, а самі учні перебувають у дружніх стосунках.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама