Цибаровська Н.В. Експресивний потенціал словотворчих моделей англійської мови

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Цибаровська Н.В. – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Дошкільна освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті розглянуто проблему словотворення та експресивний потенціал словотворчих моделей англійської мови. Експресія в мові як посилення виразності, образності сказаного, збільшення його сили впливу має місце в багатьох, якщо не у всіх мовних сферах: в фонетиці, граматиці, лексиці, а також і в словотворенні. З’ясовано, що утворення слів та їх експресивність можуть бути безпосередньо пов’язаними. Зображується вплив суфіксів та афіксів на значення слова і його смислове забарвлення.

Ключові слова: афікси, семантика, експресивність, оказіональні слова, конотація.


В статье рассмотрена проблема словообразования и экспрессивный потенциал словообразовательных моделей английского языка. Экспрессия в языке как усиление выразительности, образности сказанного, увеличение его силы воздействия имеет место во многих, если не во всех языковых сферах: в фонетике, грамматике, лексике, а также и в словообразовании. Выяснено, что образование слов и их экспрессивность могут быть непосредственно связанными. Изображается влияние суффиксов и аффиксов на значение слова и его смысловую окраску.

Ключевые слова: аффиксы, семантика, экспрессивность, оказиональные слова, коннотация.


This article considers the problem of derivation and expressive potential of formative models of English. Expression in the language as increased expression, imagery above, increasing its potency occurs in many language areas: in phonetics, grammar, vocabulary, and in word formation. It was found out that the formation of words and their expressiveness can be directly connected. This article it’s shown the influence of suffixes and affixes to meaning and its semantic connotation.

Key words: affixes, semantics, expressiveness, occasional words, connotation.


Зміст

Постановка проблеми

Проблема вивчення аспекту словотвору будь-якої мови, в тому числі і англійської, з кожним роком стає все більш актуальною. Розвиток мови відбувається постійно і здійснюється на всіх рівнях. Найбільш помітні й відчутні трансформації відбуваються в словниковому складі мови, тобто в лексиці. Виникнення нових слів в наш час відбувається, можна сказати, в геометричній прогресії. Особливу увагу привертають оказіональні слова (мовленнєві одиниці, які утворюються за стандартними та новими словотвірними моделями, з характерним експресивним забарвленням та індивідуальним характером і рідко переходять у загальновживану лексику), які створюються в мові щодня, щогодини, з найрізноманітнішим смисловим та емоційним забарвленням і їх число не піддається ніякому підрахунку. Саме це і зумовило розгляд питання експресивного потенціалу словотворчих моделей англійської мови.


Аналіз досліджень

Розвиток англійської мови відбувається практично безперервно і здійснюється на всіх рівнях: піддається різним змінам звукова система, змінюється морфологічний склад слова, слова та словосполучення зазнають семантичні зміни. Проте найбільших видозмін зазнає саме лексика. Кількість новоутворених слів є величезною, зокрема оказіональних слів, які створюються настільки швидко що їх кількість просто не піддається підрахунку. Тому проблема словотворення залишається актуальною і по сьогоднішній день. Окрім величезної кількості вражає експресивний потенціал новоутворених слів англійської лексики. При розгляді експресивності, обумовленої морфологічною похідністю, необхідно окремо розглянути експресивність словотворчих засобів, тобто афіксів. Питання їх експресивності неодноразово привертало увагу вчених і докладно висвітлено О. Есперсеном, Г. Марчендом та ін. Великий внесок у вивчення цих питань внесли багато лінгвістів і психологів, як зарубіжні, так і радянські вчені, в першу чергу С. С. Хідекель, Є. Кубрякова, І. Арнольд, С. Рубинштейн та інші.


Постановка мети дослідження

Метою даної статті є дослідження експресивного потенціалу словотворчих моделей англійської мови.


Виклад основного матеріалу

Експресія в мові як посилення виразності, образності сказаного, збільшення його сили впливу [1] має місце в багатьох, якщо не у всіх мовних сферах: в фонетиці, граматиці, лексиці, а також і в словотворенні. Узуальна експресивність слова або лексико-семантичного варіанта слова виникає, як правило, на базі семантичної або морфологічної похідності. Винятком з цього правила, природно, є первинні вигуки, які взагалі не мають іншого значення, крім експресивно-емоційного (Alas! Oh!) [6].


Створення нового слова здійснюється в номінативних цілях, а в ряді випадків і з метою вираження експресії, більш адекватної передачі смислового змісту, оскільки «експресивність - бажання зробити вислів більш зрозумілим» [2] Як відомо, основною організуючою одиницею словотвору є словотворча модель. Остання завдяки своїй морфологічній та семантичній структурі в багатьох випадках здатна виражати експресію, тобто слово, утворене за такою моделлю, виявляється більш виразним, має збільшену інтенсивність [3] і з цієї причини потрапляє в центр уваги того, хто сприймає інформацію. Безумовно, не всі моделі володіють подібним експресивним потенціалом, хоча слід зазначити, що у відповідному мовному контексті будь-яка модель, а точніше слово, утворене з тієї чи іншої моделі, може стати засобом вираження експресії. У нашій статті розгляду підлягають тільки ті моделі, які мають структурні та семантичні особливості, що сприяють створенню виразності.


При розгляді експресивності, обумовленої морфологічною похідністю, необхідно окремо розглянути експресивність словотворчих засобів, тобто афіксів, а також моделей і типів словотворення танаявність у структурі слова порівняння.


Звернемося спочатку до афіксів. Питання їх експресивності неодноразово привертало увагу вчених і докладно висвітлено О. Есперсеном, Г. Марчендом та ін. [3].


О. Есперсен зупиняється на смисловому потенціалі кожного окремого афіксу. Він показав, наприклад, що суфікс -ish при додаванні до основи прикметника може поряд із звичайними емоційно - нейтральними варіантами (brown - brownish), що вказують на присутність невеликого ступеня якості, утворити модальні «тактовні» слова, які створюються як , якщо мовець не хоче говорити занадто прямо, різко або категорично і називати речі своїми іменами: baldish, biggish, dullish. Додавання цього ж суфікса до іменних основ утворює прикметники з негативною оцінкою, а іноді і презирливо-роздратовані: bookish, childish, doggish, goatish, sheepish, womanish. Негативна оцінка посилюється, якщо суфікс -ish приєднується до складних основ stand-offish, come-hitherish, honey-moonish. Як виняток можна назвати girlish і boyish, де негативної оцінки немає.


Цікаво зіставити поєднання суфіксів з основами власних назв. Суфікс-ish, приєднуючись до власних імен, надає їм зневажливого забарвлення: Dickensish, Mark Twainish; суфікс-ian може створювати деяку піднесеність, створюючи прикметники, характерні для книжкової мови: Darwinian, Dickensian, Shakespearian. Утворені від власних імен прикметники з суфіксом -esque мають позитивну оцінну конотацію і асоціюються з вишуканістю стилю: Dantesque, Turneresque.


Найбільш важливими іменними суфіксами негативної оцінки є -ard,- ster, -aster, -eer і пів-афіксів -monger: drunkard, coward, gangster, hipster, oldster, poetaster, profiteer, black-marketeer, scare-monger, war-monger, panic-monger.


У підлітковому сленгу з'явився зневажливий суфікс -о: oldo , kiddo .


Уповісті О. Хакслі «Після феєрверку» героїня називає свою тітоньку Гіппо: «I used to call her Hippo, because she was a hypocrite and sо fat. Enormous! »


Hippo виявляється, таким чином, скороченням відразу від двох слів: hypocrite і hippopotamus. У подальшому, в оповіданні, поведінка цієї тітоньки характеризується як hippoish, тобто несхвальна оцінка виражається двічі: в основі і в суфіксі.


Розглядаючи експресивність на рівні словотвору, важливо звернути увагу на різну природу конотацій в негативних афіксах і в афіксах з негативною оціночної конотацією. Афікс з конотацією негативної оцінки має прагматичний суб'єктивний характер, тобто показує, що вказане основою явище існує, але мовець ставиться до цього несхвально. Негативні афікси мають, перш за все, логіко-синтаксичну функцію. Вони показують, що ознака або явище, зазначені в основі, не існують в описуваній дійсності.


Разом з тим негативні афікси пов'язані з конотаціями, але з конотаціями експресивності. Порівнюючи такі слова, як unbending unerring, unmask, з їх синонімами, які не містять негативних афіксів rigid, accurate, reveal, можна навіть поза контекстом виявити в них експресивність будь-якого заперечення, незалежно від того, за допомогою яких засобів – лексичних або граматичних – це заперечення здійснюється, заснована на тому, що заперечення показує, що зв'язок між елементами висловлювання можливий, але не існує. Таким чином, заперечення можна розглядати як стислу одночленну антитезу.


Експресивність заперечення вивчена поки вкрай мало. Зокрема, немає фундаментальних досліджень з афіксального заперечення. Але окремі цікаві спостереження в літературі знайти можна. Так, Є.І. Клименко пише, що загальна, властива романтикам, і зокрема Дж. Байрону, тенденція до накопичення слів сильної виразності виявляється в частому вживанні прикметників з негативними префіксами і суфіксами [2].


Такі прикметники виражають втрату або повну відсутність чого-небудь і підвищують емоційність вірша:


Про загиблих в морі: without a grave, unknelled, uncoffined and unknown. Про Італію: The Niobe of Nations! There she stands Childless and crownless in her voiceless woe. ( G. Byron . Childe Harold )

Відзначаючи багаті виразні можливості негативних афіксів, Є.І. Клименко називає і інших авторів, які широко ними користувалися, і в тому числі Мільтона, Свіфта і Вордсворта [8].


Зменшувальний суфікс створює слова з вказівкою на малий розмір і водночас пестливі, жартівливі або зневажливі: -kin (lambkin), -let (chicklet, starlet), -ling (weakling), -y (daddy), -ie (lassie, oldie).


Що стосується експресивного потенціалу моделей і типів словотворення, то тут слід передусім відзначити деякі моделі складних слів, в яких комічний ефект заснований на незвичайній валентності. Оскільки in-chief зазвичай поєднується зі словом commander, boy-friend-in-chief характеризується незвичайною валентністю і звучить смішно і несподівано, незвичайність посилюється великим числом елементів в складному слові, тоді як зазвичай їх тільки два [1].


Заслуговує також на увагу експресивність екзоцентричних складних слів, тобто слів, другий опорний елемент яких не належить до лексико-граматичного розряду, до якого належить слово в цілому, наприклад: blackleg - штрейкбрехер, cutthroat - головоріз, sawbones - хірург. Експресивні також антропоніми, утворені не по моделям слів, а за моделями синтагм: Miss what's-her-name, a might-have-been, an also-ran, a dog-in-the-manger, a die-hard та ін, містять негативну оцінку і звучать презирливо.


Утворення з додаванням boy, lad, lass до власних імен: Johnny-lad, Johnny-boy, Katy-lass - звучать ласкаво і мають фамільярно-розмовне і позитивно емоційне, забарвлення.


Подвоєння або римовані комбінації типу helter-skelter, namby-pamby, razzle-dazzle, chit-chat, riff-raff, hoity-toity мають жартівливо-зневажливу забарвлення. Експресивність цих слів базується на деякому спотворенні звичної фонетичної форми. Процес можна було б назвати «словопреобразованіем».


Жартівливе перекручення може залишатися зрозумілим завдяки постійності контексту, як в I beg your pudding замість I beg your pardon. Можна стверджувати, що експресивність скорочених слів теж якоюсь мірою спирається на свідому зміну звичної форми, як це має місце в утвореннях сленгу.


Дієслова з пост позитивами є експресивними і часто мають розмовнестилістичне забарвлення, але не емоційні. Утворені від них шляхом конверсії іменники особи мають оціночні конотації: a pin-up, a pick-up.


Порівняння як розумовий акт і одночасно пізнавальна операція дає можливість визначити кількісні та якісні характеристики предметів. Крім того, «порівняти - це зіставити «одне» з «іншим» з метою виявити їх можливі відносини» [4].


У основі порівняння, укладеного в словотворчій моделі, лежить виділення ознаки, спільної для порівнюваних предметів. Виділення такої ознаки веде до посилення її інтенсивності, тобто виразності, що додає моделі експресивний характер. Дане положення підтверджується прикладами, які включають слова, побудовані за моделями N + Adj, N + N + -ed, N + -like, які мають словотвірне значення порівняння.


Проаналізуємо особливості моделі N + Adj за допомогою наступних прикладів:


He had teapot-blue eyes (I.Shaw) - «У нього були блакитні, кольору порцелянового чайника, очі».


There was a fire-engine-red convertible standing in front of it (J. MacDonald) - «Навпроти стояв автомобіль з відкидним верхом, кольору червоної пожежної машини».


Her porcelain - smooth painted face ... аlways looked strange to Fergus (M. Loos) - «Її нафарбоване, гладке, як порцеляна, обличчя (порцелянове обличчя) ... завжди здавалося Фергусу дивним».


Tim pulled out the arm of a butter - soft suede jacket (D. Uknak) - «Тім витягнув рукав м'якого, як масло, замшевого піджака».


У наведених прикладах ознака предмета що визначається (eyes, convertible, face, suede jacket) виділяється, підкреслюється, потрапляє в центр уваги завдяки порівнянні з аналогічною ознакою іншого предмета (teapot, fire-engine, porcelain, butter). Такою аналогічною ознакою є колір предмета (blue, red), характер його поверхні (smooth) або його якість (soft) . Поряд з виділенням і посиленням ознаки здійснюється і такий важливий процес, як її уточнення в плані семантики. Як писав С. Л. Рубінштейн, «найвиразніші моменти мови переходять в її семантичний зміст» [5].


Справедливість цього твердження підтверджується вищенаведеними прикладами. Так, в прикладі teapot-blue eyes підкреслюється, що очі людини мають один з безлічі відтінків блакитного кольору - відтінок, властивий блакитній порцеляні (пор., наприклад, інші уточнення відтінків блакитного кольору: ice-blue eyes - «блакитні, як дід, очі»; baby-blue eyes - «блакитні, як у немовляти, очі»; heather-blue tweed - «твідовий костюм блакитного кольору, схожого на колір блакитного вересу. Аналогічне явище - уточнення відтінку червоного кольору автомобіля - має місце і в прикладі fire-engine-red convertible (пор., інші можливі уточнення: brick-red face - «червоне, як цегла (цегляного відтінку), обличчя»; raspberry-red mouth - «червоний, як малина (малинового відтінку), рот»; velvet-red bottle «пляшка червоного кольору, схожого на колір червоного оксамиту»). Безсумнівно, що подібне семантичне уточнення ознаки» має місце і в інших наведених прикладах [3].


Порівняння, що лежить в основі моделі N + N + -ed, носить дещо інший характер, ніж у розглянутій вище моделі. Якщо в моделі N + Adj ознака предмета, виражена другим компонентом - основою прикметника, уточнюється ознакою предмета, вираженою основою іменника, то в моделі N + N + -ed має місце порівняння ознак предметів за їх схожістю hawk-nosed - «з горбатим, орлиним носом» (другий компонент складання - nose - порівнюється по схожості з дзьобом яструба; подальше переосмислення значення цього прикметника призвело до значення «горбатий, орлиний»). Іншими словами, якщо в складних прикметників типу N + Adj провідна ознака позначається другим компонентом складання (ice-blue eyes - eyes as blue as ice), в аналізованої моделі провідна ознака входить як в перший, так і в другій компонент складання (a hawk-nosed man - a man whose nose looks like the nose/beak of a hawk) [2].


Другий компонент складання в словах цього типу найчастіше являє собою в семантичному плані частину предмету (наприклад, частина тіла людини), що позначається визначеним іменником. Інші особливості розглянутої моделі проаналізуємо за допомогою наступних прикладів:


A younger, steel-faced Alfredo Veronne respectfully declined to answer (D. Uhпаr) - «Більш молодий Альфредо Верон з обличчям, зробленим ніби зі сталі, ввічливо відмовився відповідати на питання".


The handsome fire-haired woman supported the ageing man (J.Macdonald) - «Ця гарна, c вогняно-рудим (як вогонь) волоссям жінка утримувала чоловіка в літах».


Hehadn't seen anything but what was really before him - the faces of the four singers, those four ordinary men, cow-eyed and mindless (K. Vonnegut) - «Він нічого не бачив, крім облич чотирьох співаків, які знаходились прямо перед ним, облич чотирьох нічим не примітних людей, з коров'ячими очима і бездумних».


Gino bored by the talk, went to sit on the floor next to the cathedral-shaped radio end turned it on (M. Puzo) - «Джино, стомлений розмовою, сів на підлогу поруч з радіоприймачем, схожим на собор, і увімкнув його».


Наведені приклади характеризуються, по-перше, виразністю: steel-faced, fire-haired, cow-eyed, cathedral-shaped, а, по-друге, семантичним уточненням ознак [1].


Висновок

Дослідження експресивного потенціалу словотворчих моделей англійської мови дало можливість виявити, що експресивність необхідно розглядати як експресивність словотворчих засобів, тобто афіксів; моделі і типи словотворення; наявність у структурі слова порівняння. Розглядаючи експресивність на рівні словотвору, важливо звернути увагу на різну природу конотацій в негативних афіксах і в афіксах з негативною оціночної конотацією. Афікс з конотацією негативної оцінки має прагматичний суб'єктивний характер, тобто показує, що вказане основою явище існує, але мовець ставиться до цього несхвально. Що стосується експресивного потенціалу моделей і типів словотворення, тут слід передусім відзначити деякі моделі складних слів, в яких комічний ефект заснований на незвичайній валентності.


Список використаних джерел

  1. Арнольд И. А. Стилистика современного английского язика / И. А. Арнольд. – Л., 1981. – 62 с.
  2. Арнольд И. А. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. – 4-е изд., испр. и доп. – М.: Флинта: Наука, 2002. – 22 с.
  3. Кубрякова О.С. Що таке словотвір / О.С. Кубрякова. – М.: Флинта: Наука, 1965. – 327 с.
  4. Разинкина Н.М. Стилистика английской научной речи / Н.М. Разинкина – М., 1972. – 22 с.
  5. Пауль Г. Принципы истории язика / Г. Пауль. – Пер. с нем. – М.: Изд-во иност. лит-ры, 1960. – 114 с.
  6. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологи / С. Л. Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1976. – 126 с.
  7. Філософський енциклопедичний словник. – «Радянська енциклопедія», М. – 50 с.
  8. Хідекель С. С. Система словотвору в сучасній англійській мові // С. С. Хідекель / Лінгвістика і методика у вищій школі. – М., 1974. – 352 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама