Василенко М.М., Карпілянський Д.А. До проблеми моделювання вибору копінг-стратегії у професійній діяльності працівників ОВС

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Василенко Марина Миколаївна молодший науковий співробітник наукової лабораторії психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах Навчально-наукового інституту права та психології КНУВС

Карпілянський Дмитро Анатолійович, канд. психол. наук, доцент кафедри психологічних дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології КНУВС


Проведений нами аналіз психологічної літератури свідчить про недостатню розробленість у вітчизняній психології адекватного інструментарію для вимірювання індивідуальних стратегій подолання стресу. Актуальність даної проблеми, відсутність систематизованих теоретичних і методичних її розробок, а також необхідність удосконалення психологічного супроводу діяльності працівників органів внутрішніх справ, яка відбувається в особливих умовах і зумовили тему нашого дослідження.

Одним із методів, які ми використали для вивчення особливостей вибору копінг-стратегій у працівників органів внутрішніх справ, став метод моделювання, універсальність якого дозволяє відносити цей пізнавальний метод до методів загальнонаукового характеру. Моделювання в певній мірі являється одним із видів абстрактно-логічного пізнання. Головним поняттям методу моделювання виступає категорія модель. У пізнавальному процесі взагалі і в психологічному дослідженні зокрема модель розглядається як спеціальне представлення якого-небудь об’єкту, який реконструює його істотні (у певному контексті) риси.

Результати аналізу психологічної літератури з питання виходу зі складних життєвих обставин дозволяють нам стверджувати, що до складу моделі вибору копінг-стратегій у професійній діяльності працівників органів внутрішніх справ України можуть входити певні структурні компоненти, а також рівні і стилі регуляції психічних станів, що зумовлює велику кількість можливостей для його моделювання та описування.

Результати аналізу наукової літератури з проблеми моделювання психічних станів дозволяє нам обґрунтувати структурно-функціональну модель вибору копінг-стратегій у працівників органів внутрішніх справ. Складні життєві ситуації, індивідуальний феномен, який ми поділили на два основних види: повсякденні, що пов’язані з неприємностями у повсякденному житті та службові, пов’язані з труднощами на професійному шляху, що впливають на особистість. На особливості реагування у складних життєвих ситуаціях, на нашу думку, впливають такі показники, як вік, стать, досвід, спрямованість, локус-контроль, сила нервової системи.

Усвідомлення потреби у стресоподоланні ми відносимо до мотиваційно-ціннісного компоненту саморегуляції психічної стійкості. Він визначає джерела, характер і напрямки активності правоохоронця. Ми припускаємо, що успішні працівники органів внутрішніх справ повинні мати яскраво виражену потребу в активності, певне співвідношення між мотивами досягнення успіху і мотивами уникнення невдач, домінуючу спрямованість на справу, певний зв’язок між ближньою, середньою та дальньою цільовими перспективами та співвідношення між минулим, теперішнім і майбутнім.

Вибір копінг-стратегій та копінг-поведінки правоохоронцем ми розглядаємо як процесуальний компонент моделі. Його зміст визначається стильовими особливостями копінгу. Копінг-поведінка реалізується за допомогою копінгових дій на основі обраних копінг-стратегій (активних чи пасивних).

Рис. 1 Василенко Карпілянський До проблеми моделювання.jpg

Ефективність копінг-поведінки оцінюється в процесі контролю і оцінки отриманих результатів. Самооцінка містить результати самопізнання та емоційно-ціннісне ставлення до своєї особистості. Ми вважаємо, що самооцінка, як складова регуляції психічної стійкості, може бути охарактеризована за допомогою ступеню та рівня адекватності: адекватна-неадекватна та завищена-занижена. Ступінь та рівень адекватності також впливають на успішність професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ.

У разі, якщо правоохоронець вважає, що результати, яких необхідно було досягти в процесі вибору оптимальних стратегій подолання стресу, не досягнуті, відбувається коригування системи копінгу. Успішність або неуспішність діяльності працівника органів внутрішніх справ щодо вибору копінг-стратегій впливає на його особистість, викликаючи позитивні або негативні психічні стани, які, в свою чергу, впливають на ефективність процесу. Так, занижена самооцінка у разі невдачі може підкріплюватися, і навпаки, у разі успіху змінюватися на більш високу. Крім того, правоохоронці можуть скоригувати вибір копінг-поведінки шляхом уточнення її спрямованості, доопрацювання програми виконавських дій та суб’єктивних критеріїв оцінювання отриманого результату.



Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама