Поджіо Т.Ю. Маніпуляція масовою свідомістю в період інформаційної війні

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 19:21, 10 квітня 2018; V.yurchenko (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Поджіо Т.Ю., старший викладач кафедри зарубіжної філології Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, м. Київ

Зміст

Актуальність теми дослідження

Феномен маніпуляції масовою свідомістю виник та приймав різні види та форми протягом розвитку людського суспільства.

На початку ХХІ століття завдяки розвитку інформаційних технологій, в період загострення геополітичних конфліктів та світової економічної кризи маніпулювання масовою свідомістю набуло нових рис та ознак.

Аналіз результатів дослідження

Термін «маніпуляція» походить від латинського слова «manipulare». У словнику іноземних слів «маніпуляція» (фр. 1. рухи руки чи обох рук для виконання певного завдання, що вимагає вправності, уміння тощо; 2. махінація, процедура, операція, будь-яка складна дія; 3. перен. шахрайська витівка.

Проблему визначення терміну «маніпуляція» досліджували такі науковці як: Бессонов Б. Н., Г. Шишков, Волкогонов Д. А., Сагатовський В. М., Г. Франке, Гудін Р., Йокояма О. Т., Прото Л., Рікер У., Рудінов Дж., Шиллер Г., Шостром Е., Робінсон П.

Вітчизняні та зарубіжні дослідники дають різні визначення поняття маніпулювання, а саме:

  • Німецький соціолог Г. Франке визначає маніпулювання як свого роду психічний вплив, який проводиться таємно.
  • Філософ Г. Шишков стверджує, що «маніпулювання» є ідентичним за змістом з терміном феномен управління масами і є «суспільним і державним культивуванням ситуацій за допомогою цілеспрямованого впливу, щоб головним чином формувати суспільну структуру».
  • Професор Елвайн розглядає це поняття як «управління людиною, що здійснюється або в результаті так званого примушення речей, або внаслідок організованих класових інтересів, або в результаті відповідної економічної структури. Духовне управління людиною зумовлене впливом ірраціональних і емоційних засобів та аргументів: у політиці – звернення до нації, любові до вітчизни, до крові, раси, честі»[3, с. 9].

Дослідники визначають основні складові процесу здійснення маніпулювання:

Об’єкт маніпулювання – це свідомість, мислення, почуття, пам’ять, увага, уявлення людини та масова свідомість, на які здійснюється певний вплив із метою досягнення бажаного результату.

Суб’єкт маніпулювання – це індивід або група людей, яких використовують для отримання користі маніпуляторів.

Інструменти маніпулювання – це ідеї, прийоми, форми, способи, методи, використання яких дає змогу впливати на свідомість людини для досягнення певної мети.

Проаналізувавши точки зору різних авторів, можна виділити п’ять основних ознак, які характеризують психологічний аспект визначення маніпулювання:

  1. родова ознака психологічного впливу;
  2. ставлення маніпулятора до об’єктів маніпулювання як до засобу досягнення власної мети;
  3. прагнення отримати односторонню перевагу;
  4. прихований характер впливу – як сам факт, так і його спрямованість;
  5. застосування психологічної переваги, використання психологічної вразливості [1, c. 252].

На додаток, психологічне маніпулювання включає в себе такі ознаки як невід’ємна умова збереження об’єктом впливу ілюзії самостійності прийняття рішень і виконання певних дій та майстерність маніпулятора у виконанні прийомів впливу.

Таким чином, маніпулювання можна визначити як специфічну форму психологічного впливу, що проявляється як приховане, анонімне домінування, здійснюване «ненасильницьким способом» з використанням психологічної вразливості суб’єкта та спрямовано на досягнення власної мети та отримання односторонньої переваги, майстерна реалізація якого веде до прихованого нав’язування іншій людині або групі людей намірів, які не збігаються з їх реальними бажаннями.

Інформаційні війни різної інтенсивності стали характерною ознакою інформаційної цивілізації ХХІ століття. Особливість інформаційної війни в наші дні обумовлена доступністю засобів масової комунікації, соціальних мереж та можливістю сучасних технологій миттєво розповсюджувати інформацію. Слід взяти до уваги, що цільовою аудиторією (суб’єктом) для впливу або маніпулювання є масова свідомість суспільства або певної спільноти і водночас маніпуляційному впливу піддається окрема особистість. «Кожна людина, військовий або цивільний бере участь у інформаційній війні в тій чи іншій формі [2, c. 16]. Мішенями можуть бути окремі люди, їхні об’єднання, соціальні групи, населення й навіть країни – суб’єкти спеціальних інформаційних операцій.

Висновок

Із вище викладеного випливає актуальність вивчення процесу маніпуляції масовою свідомістю в період інформаційної війні, усвідомлення її об’єкту, суб’єкту, інструментів. Таким чином, феномен маніпуляції масовою свідомістю досліджений багатьма науковцями набуває нових видів, форм та методів та потребує подальшого дослідження.

Список використаних джерел

  1. Бессонов Б. Н. Идеология духовного подавления / Б. Н. Бессонов. – М.: МГУ, 1971. – 295 с.
  2. Почепцов Г. Г. Информационные войны / Г. Г. Почепцов. – М.: Рефлбук, 2001. – 576 с.
  3. Сугестивні технології маніпулятивного впливу: навч. посіб. / [В. М. Петрик, М. М. Присяжнюк та інші]; за заг. ред. Є. Д. Скулиша. – 2-ге вид. – К.: ЗАТ «ВІПОЛ», 2011. – 248 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама