Рой Т.М. Особливості діагностування творчих здібностей учнів початкової школи

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: Рой Тетяна Миколаївна – студентка Педагогічного інституту [[...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Рой Тетяна Миколаївна]] – студентка [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], спеціальність «[[Початкова освіта]]», кафедра [[Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка | іноземних мов і методик їх навчання]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]]
 
[[Рой Тетяна Миколаївна]] – студентка [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], спеціальність «[[Початкова освіта]]», кафедра [[Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка | іноземних мов і методик їх навчання]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]]
  
 +
'''У статті розглядається діагностування творчих здібностей учнів початкової школи; визначаються особливості застосування діагностичних методик у процесі розвитку творчих здібностей.'''
  
'''Розглядаються умови формування комунікативної компетенції на уроках іноземної мови засобами тренінгів креативності. Охарактеризовано поняття креативності та засоби її розвитку в учнів початкової школи на уроках іноземної мови. Наведено приклади тренінгів креативності на уроках іноземної мови.'''
+
''Ключові слова'': '''діагностування, діагностичні методики, творчі здібності,  розвиток творчих здібностей,  учні початкової школи. '''
  
''Ключові слова'': '''креативність, тренінг, навчання іноземної мови, комунікативна компетенція, інтерактивні форми навчання.'''
 
  
 +
'''В статье рассматривается диагностирование творческих способностей учащихся начальной школы; определяются особенности применения диагностических методик в процессе развития творческих способностей.'''
  
'''Рассмотрены условия формирования коммуникативной компетенции на уроках иностранного языка с помощью тренингов креативности. Охарактеризованы понятие креативности и способы е развития в учеников младшей школы на уроках иностранного языка. Приведены примеры тренингов креативности на уроках иностранного языка.'''
+
''Ключевые слова'': '''диагностирование, диагностические методики, творческие способности, развитие творческих способностей, ученики начальной школы. '''
  
''Ключевые слова'': '''креативсноть, тренинг, обучение английскому языку, коммуникативная компетенция, интерактивные формы обучения.'''
 
  
 +
'''The article reveals the diagnostics creativity of primary school pupils,determines features of the application of diagnostic methods in the development of creative abilities.'''
  
'''The main conditions of forming of communicative competence on the lessons of foreign language using the trainings of creativity are looked through. The creativity and the tools of its development on the lessons of foreign language are characterized. The examples of trainings of creativity on the lessons of foreign language are given.'''
+
''Keywords'': '''diagnostics, diagnostic methods, creativity, creativity abilities of primary school pupils.'''
  
''Key words'': '''creativity, training, studying of foreign language, communicative competence, interactive forms of studying.'''
+
==Актуальність теми==
  
== Актуальність теми==
+
Одним із найважливіших завдань  педагогічної науки на сучасному етапі  є вирішення проблеми формування і розвитку творчої особистості, адже наявність у людей творчого способу мислення давно перетворилася у соціальну необхідність. Нові умови і перспективи розвитку суспільства, загальні тенденції науково-технічного й економічного прогресу висувають все нові й нові вимоги до підготовки підростаючого покоління, що стане в майбутньому запорукою успішного існування людської спільноти.
  
В умовах становлення державності України, розвиток та оновлення системи освіти України вимагає перегляду змісту освіти та форм навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів. Вихідним моментом і необхідною умовою цілісності освітньої системи є спрямованість діяльності всіх її суб’єктів на становлення освіти нового типу, що відповідає потребам розвитку та самореалізації людини в новій соціокультурній ситуації.
+
==Аналіз наукових досліджень==
  
Разом з тим, основною метою навчання іноземних мов в середній школі є розвиток здібностей учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Ця мета передбачає взаємопов’язаний комунікативний і соціокультурний розвиток учнів засобами іноземної мови для підготовки їх до між культурного спілкування в різноманітних сферах життєдіяльності.
+
Феномен творчості завжди привертав увагу дослідників як найважливіший компонент соціальної культури. З моменту зародження та становлення шкільної практики навчання особлива увага завжди приділялася вихованню особистості, що зможе творчо ставитися до праці, самостійно знаходити вирішення назрілих проблем. Питанню розвитку творчих здібностей учнів початкової школи  придіяли увагу чимало зарубіжних і вітчизняних науковців. Дослідженням розвитку творчих  якостей  школярів  присвячено  праці  Л. Виготського,    С. Глухова,    В. Давидова, Д. Ельконіна та інших; розвитку  їх творчої  активності –  Л. Байранова,    Г. Нікуліна, О. Савченко; їх  творчі  і спеціальні  здібності    вивчали  Н. Винокурова, В. Крутецький,  П. Підкасистий, Н. Лейтес та інші; проблемам застосування діагностування у педагогічному процесі    присвячені    праці  зарубіжних  дослідників,  зокрема Г. Вітцлака,  Д. Зеєбах,  К. Інгекамп, Г. Клауса, Я. Коломінського, О.Кочетова, І. Мар’єнко, Е. Стоунса та інших. В Україні ці проблеми досліджують  науковці  [[В.І. Бондар]],  І. Булах,    В. Галузинський,    С. Гончаренко,  В. Козаков,  Ю. Мальований,  [[С.М. Мартиненко]],    [[О.М. Мельник]],    І. Підласий,    І. Распопов,  М. Ржецький, Н. Розенберг та інші.
  
Потреба виховувати культурну і творчу особистість, здатну висловлювати свої думки оригінально, нетрадиційно, продукувати певні ідеї адекватними мовними засобами, відсутність наукових і методичних розробок щодо педагогічного впливу на формування комунікативної компетенції засобами креативних тренінгових технологій зумовили вибір теми дослідження.
+
==Мета статті ==
  
== Аналіз досліджень ==
+
Розкрити особливості застосування діагностичних методик у процесі розвитку творчих здібностей учнів початкової школи.
  
Зазначимо, що проблема креативності і творчості у широкому значення не є новими. Означена проблема багатоаспектна і досліджується суміжними науками. У психології – це обґрунтування понять креативність, творчість, творча діяльність, творча активність, творчий потенціал (Д. Богоявленська, Л. Бурлачук, Л. Виготський, І. Волков, В. Козленко, О. Леонтьєв. І. Лернер, В. Моляко, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн та ін.); видів творчості і її структури (П. Енгельмеєр, Г. Сельє, Г. Уоллес та ін.); критеріїв креативності (К. Бейттел, Дж. Гілфорд, В. Зінченко, О. Тихомиров). Філософські витоки кретивності досліджували такі вчені як М. Бердяєв, Г. Гегель, І. Кант, Ф. Шеллінг.
+
==Виклад основного матеріалу==
  
== Постановка мети дослідження ==
+
Нами було проведено аналіз сучасної літератури з проблем діагностування та розвитку творчих здібностей учнів початкової школи та виокремлено методики, які застосовуються у початковій школі. На думку [[С.М. Мартиненко]], “професійна діяльність вчителя початкової школи полягає не лише в передачі знань, формуванні вмінь і навичок, а ґрунтується на засадах педагогічної діагностики, яка дає змогу шляхом вивчення особистості учня забезпечити оптимальні умови для навчання і виховання, врахування індивідуальних потреб, турботу про психічне і фізичне здоров’я вихованців” [4, c.11].
  
Сучасні дослідження, шкільна практика засвідчили, що безпосередньо формуванню комунікативної компетенції на уроках іноземної мови засобами креативних тренінгових технологій приділяється недостатньо уваги.
+
З’ясовано, що на початку ХХ століття Л. Виготським було створено й обґрунтовано теорію психічного розвитку особистості. Вчений засвідчив, що між процесами навчання і розвитку існує складний взаємозв’язок, що змінюється з віком учня, довів, що процеси розвитку не збігаються з процесами навчання, навчання обумовлює розвиток. Щодо проблеми розвитку творчих здібностей учнів, процес навчання здійснюється в зоні найближчого розвитку, у процесі якого школярі спочатку вирішують відповідні завдання під керівництвом дорослих. З плином часу, в міру розвитку творчих здібностей, ці завдання будуть виконуватися учнями цілком самостійно. Організація творчої діяльності учнів у зоні найближчого розвитку, є важливою умовою розвитку їх творчих здібностей. Саме творча діяльність людини робить її особистістю [1, 117 – 126].
  
Для визначення ефективних форм та методів застосування тренінгових систем навчання іноземної мови у контексті розвитку креативності молодших школярів перед нами постають такі завдання: розглянути теоретичну базу з питань форм та методів формування комунікативної компетенції та креативний аспект роботи зокрема, охарактеризувати поняття креативності та визначити його місце у системі психолого-педагогічних наук.
+
Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними для повноти життя як особистості, так і суспільства. У початковій школі розвиток здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання різних завдань визначено як передумову всебічного розвитку і виховання, творчого самовираження дитячої особистості. Творчих людей вирізняє особливе вміння бачити і чути те, чого не помічають інші, тонше відчувати, яскравіше висловлюватися, саме тому “треба змалку пробуджувати у дітей різними засобами невід’ємні якості творчої людини: бачити незвичайне у звичайному” [5, c. 194–195].  
  
== Виклад основного матеріалу ==
+
Щоб діагностувати і систематично формувати творчу особистість у процесі навчання, необхідно знати її властивості, творчі  риси  її  характеру. Зокрема, О. Кульчицька виділяє такі властивості творчої особистості, а саме: “виникнення спрямованого інтересу до певної галузі знань ще в дитячі роки; зосередження на творчій роботі, спрямованість на обраний напрям діяльності; висока працездатність; підпорядкованість творчості духовній мотивації; стійкість, непоступливість у творчості, навіть упертість; захоплення роботою” [3, c. 27].
  
Сьогодні про творчість говорять не як про вид, а як про стиль діяльності, потрібний у будь-якій галузі суспільної практики людини. Але розвиток творчого мислення особистості розвивається не стихійно, а лише при певній організації навчально-виховного процесу. Такий спосіб організації навчальної діяльності спонукає вихованців до розвитку їхньої креативності.
+
[[С.О. Сисоєва]] підкреслює, що “для формування творчої особистості, необхідно розвивати такі здібності: проблемне бачення; здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей; здатність до винахідництва; здатність до дослідницької діяльності; вміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію; розвинене уявлення, фантазію; здатність до виявлення протиріч; здатність до подолання інерції мислення; здатність до виділення основного; здатність до всебічного опису явищ, процесів; здатність пояснювати, доводити, обґрунтовувати; здатність робити висновки; вміння переносити знання та досвід у нові ситуації; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, скриті взаємодії; здатність до самоуправління; здатність до міжособистісного спілкування; здатність долати конфліктні ситуації” [6, с.110 – 118]. Вчена для визначення розвитку творчих здібностей виділяє три рівні: високий, середній, низький. Під високим рівнем вона розуміє постійний прояв показників, що характеризують розвиток творчих здібностей у діяльності учня, середній рівень – коли якості проявляються у половині ситуацій, за якими спостерігали; низький рівень – відсутність чи мінімальний прояв показників; визначення рівнів розвитку креативності здійснюється експертами за її методикою.[6, 115]
  
Термін «креативність» у педагогіці та психології набув поширення у 60-ті роки XX століття. За сучасних умов він активно використовується в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних авторів (В. Дружинін, Л. Єрмолаєва-Томіна, М. Козленко, О. Лук, А. Маслоу, О. Матюшкін, В. Пєтухов, Е. Торренс, К. Толшина, М. Лещенко, В. Франкл, Е. Фром та ін.).
+
[[О.Я. Савченко]] виокремила такі критерії творчості, як: вміння переносити знання в нову ситуацію; гнучкість мислення; розвинена уява; вміння створювати нові образи; вміння знаходити багатоваріантність розв’язків [5, 197] .
  
Проте згадане поняття не можна схарактеризувати чітко та однозначно визначеним, не запропоновано єдиного підходу або концепції креативності. Тільки в зарубіжній психології існує близько сотні визначень означеного поняття, що відбивають уявлення дослідників, представлених у межах численних концепцій креативності.
+
Аналізовані нами методики діагностики творчих здібностей учнів початкової школи спрямовані передусім на виявлення певних якостей та спеціальних здібностей особистості. Для діагностування гнучкості мислення доцільно застосовувати методику, за якою учням пропонується побудувати одне речення із заданої кількості слів. Отримані результати свідчитимуть про те, чи не є учень у полоні стереотипів мовних структур. Для діагностування допитливості, складності, уяви та схильності до ризику можна використовувати адаптовану методику особистісної  креативності Є. Тунік[2].
  
З огляду на вищевикладене, наше завдання полягає у виробленні якомога адекватної технології формування креативної компетенції учнів та активізацію їхнього творчого потенціалу у процесі навчально-виховного процесу відповідно до вимог сучасного соціуму, тобто формуванню гармонійно розвиненої особистості.  
+
З метою виявлення швидкості процесів уяви, незвичайності та оригінальності образів, багатства та глибини фантазії варто використовувати методику “Вербальної фантазії”, яка дає змогу вчителю зробити висновки про творчі якості особистості шляхом бесіди з учнем. У процесі дослідження виявлено, що існуючі у практиці діагностичні методики визначення у дітей здібностей до творчої діяльності передбачають виконання ними певних завдань, що допомагає виявляти творчі здібності. Пропонуємо серію завдань на встановлення кмітливості (складання фігур із певної кількості паличок; перекладання паличок для видозміни; складання квадрата з певних частин) або розв’язування завдань, спрямованих на розвиток уяви – пропонування придумати неіснуючі предмети з кола, придумати предмети для використання у побуті з частини пилососа.
  
Креативність (від лат. creatio - створення) – творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і, що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактору. На думку американського психолога П. Торренса, креативність включає в себе підвищену чутливість до визначення цих проблем, до дефіциту або протиріч знань, дій з визначення цих проблем, до пошуку їх рішень на основі висунення гіпотез, до перевірки і зміни гіпотез, до формулювання результату вирішення.
+
Для розвитку творчих здібностей учнів початкової школи варто використовувати завдання, які сприятимуть активізації творчого мислення, а саме: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, переформулювання, генерування ідей. Діагностичну методику “Виділення протилежних властивостей” доцільно проводити у формі гри, яка полягає у знайденні позитивних і негативних ознак наведених явищ (зима, літо, осінь, весна; пити ліки, робити зарядку, вмиватися).  
 
+
Для визначення креативності використовуються різноманітні тести дивергентного мислення, особистісні опитувальники, аналіз результативності діяльності. З метою поліпшення розвитку творчого мислення можуть використовуватись навчальні ситуації, котрі характеризуються незавершеністю або відкритістю для інтеграції нових елементів, при цьому учнів заохочують до формулювання великої кількості питань. Отже, креативність можна схарактеризувати як творчі здібності індивіда, здатність породжувати незвичні ідеї, відхилятись від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації.
+
 
+
У свою чергу принцип креативності у навчально-виховному процесі полягає у максимальній орієнтації на творче начало, засвоєнні власного досвіду творчої діяльності. Тут мова йде не просто про просте «видумування» завдань по аналогії, а передусім мається на увазі формування в учнів здатності самостійно знаходити рішення завдань, які не зустрічались раніше, самостійне «відкриття» ними нових способів дій.
+
 
+
Відтак, завданням педагога у контексті даного твердження є розширення креативних здібностей особистості, що розвивається, створення сприятливого мікроклімату та стимулювання до подальшої творчої діяльності.
+
 
+
Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті передбачає реалізацію принципу гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання з інформативної форми на розвиток особистості, індивідуально-диференційований і особистісно орієнтований підходи до навчання. У цьому процесі найважливіше місце належить уроку – основній формі навчання, а також його різновиду – нестандартному уроку. Удосконалення методики проведення нестандартного уроку розглядається нами як один із найважливіших напрямків підвищення пізнавального інтересу до вивчення іноземної мови, якості знань учнів. У свою чергу вдосконалення методики проведення нестандартного уроку передбачає знання вчителем педагогічної науки і його спроможність оцінювати свою роботу. Зміни в навчальному процесі ставлять нові вимоги до діяльності вчителя, яка орієнтована на учня, і це викликає необхідність по-новому підійти до проблеми нестандартного уроку .
+
 
+
Поширеними методиками, методами і прийомами на нестандартних уроках є ділові, рольові ігри, моделювання, імітація, імпровізація, де саме середовище впливає на учня і перебудовує навчально-виховний процес. Нестандартні уроки пов’язані з груповими формами роботи. КВК – групи і капітан, громадський огляд знань, комісії, подорожі-екскурсії. При розкритті функціональних обов’язків у групі кожен учень сам шукає своє місце за здібностями. Якщо робота проводиться не регулярно, то учні можуть бути пасивними на рівні присутності, якщо – в системі, то, як правило, пасивних не буває. А. Бородай зазначає, що неждане, непередбачене загострює увагу учня і викликає інтерес. Не зміст відіграє важливу роль, а невідомість. Вагомим психологічним стимулом є свобода вибору свого статусу, своєї позиції, перевірка власних поглядів, утвердження в колі однолітків і в почуттях учителя. Спочатку окремі учні слабо включаються в нові підходи до навчання. Поступово вони починають діяти, приділяють велику увагу формі взаємовідносин, спілкування і тільки з часом цікавляться змістом. Це суперечить системі навчання базисних знань, де головну увагу приділяють логіці навчання, змісту .
+
 
+
Фрагмент конспектів тренінгових занять з учнями початкової загальноосвітньої школи.
+
 
+
'''Вправа «Неймовірна ситуація»'''
+
 
+
''Опис вправи''.
+
 
+
Учасникам пропонується подумати над якою-небудь уявною ситуацією, настання якої неймовірне або вкрай малоймовірне. Їх завдання - уявити, що така ситуація все-таки відбулася, і запропонувати якомога більше наслідків для людства, до яких вона може привести. При цьому озвучування як ситуації, так і наслідків відбувається іноземною мовою.  Вправа виконується в підгрупах по 3-5 чоловік, час роботи дається з розрахунку 5-6 хв. на одну ситуацію. Ось декілька прикладів неймовірних ситуацій для цієї вправи.
+
 
+
*Всі об'ємні геометричні фігури перетворяться на плоскі.
+
 
+
*У всіх людей раптово виростуть хвости.
+
 
+
*Зникнуть закінчення у всіх словах англійської мови.
+
 
+
*З хмар почнуть звисати троси до самої Землі.
+
 
+
*З життя людей відразу і повністю зникне спорт.
+
 
+
*Всі метали перетворяться на золото. 
+
 
+
*Люди навчаться точно читати всі думки один одного.
+
 
+
*All of  by volume geometrical figures will transform in flat.
+
 
+
*For all of people tails will grow suddenly.
+
 
+
*Completion in all of words of English will disappear.
+
 
+
*From clouds ropes will begin to hang down to Earth.
+
 
+
*Sport will disappear from life of people at once and fully.
+
 
+
*Аll of metals will turn into gold. 
+
 
+
*People will learn exactly to read all each other’s thoughts.
+
 
+
Можливі різні варіанти проведення цієї вправи. Наприклад, декільком підгрупам може бути запропонована для обговорення одна і та ж ситуація. Тоді представлення результатів організовується таким чином: кожна з підгруп по черзі отримує слово для того, щоб озвучити одну ідею іноземною мовою; повторюватися не можна. Якщо оригінальні ідеї у підгрупи вичерпалися, вона вибуває з гри; перемагає та команда, яка пробуде у грі якнайдовше. Якщо ж підгрупам запропоновані для обговорення різні ситуації, то таке змагання не проводиться, замість цього представники кожної з підгруп озвучують по 3-5 ідей, які здалися найбільш оригінальними.
+
 
+
''Психологічний сенс вправи''
+
 
+
Тренування уміння генерувати незвичайні ідеї застосовується у тому числі і до таких ситуацій, які виходять за рамки звичайних уявлень.
+
 
+
''Обговорення''
+
 
+
Процес обговорення відбувається повністю іноземною мовою, при цьому увага акцентується на наступних. Які із запропонованих ідей найяскравіше запам'яталися, виявилися найбільш творчими? Чим саме цікаві ці ідеї? Що сприяло виконанню цієї вправи, а що заважало? У яких реальних життєвих ситуаціях стане в нагоді навичка комунікації про «неймовірні ситуації»? Чи можете ви навести приклади зі свого життєвого досвіду, коли, на перший погляд неймовірна ситуація, стає реальною?
+
 
+
'''Вправа «Іноземець»'''
+
 
+
''Опис вправи''
+
 
+
Уявіть себе в ролі іноземця, який не дуже добре знає українську мову і тому не в змозі зрозуміти сенс фразеологічних висловів. Всі слова він розуміє буквально: наприклад, почувши "Не вішай носа", уявляє собі повішену за ніс людину і думає, що це середньовічний спосіб страти. Запропонуйте якомога більше варіантів і озвучте іноземною мовою, що він може подумати, почувши такі фрази: собі на думці; комар носа не підточить; сам біс не брат; пройшов вогонь, воду і мідні труби; не підмажеш – не поїдеш; у семи няньок дитя без ока; яйця курку не вчать; зимою снігу не випросиш; будинок – повна чаша; на злодієві і шапка горить; метати бісер перед свинями.
+
 
+
Вправа виконується в підгрупах по 3-4 людини. Кожна підгрупа обирає собі по три фрази і придумує як можна більше можливих варіантів їх буквального трактування, озвучуючи іноземною.
+
 
+
''Психологічний сенс вправи''
+
 
+
Вправа учить розглядати в нових, незвичайних ракурсах те, що здається зрозумілим, звичним і банальним, займаючи позицію «наївного слухача», що не має сформованого уявлення про те, що він сприймає.
+
 
+
''Обговорення''
+
 
+
«Ось бачите, як своєрідно можна сприйняти зрозумілі і звичні фрази, всього лише в думках вставши на позицію людини, що не знає заздалегідь їх сенсу! Поділіться, будь ласка, прикладами ситуацій з вашого життя, коли відмова від "заздалегідь відомого" зрозуміння якої-небудь ситуації допомогла побачити її в новому ракурсі, вирішити пов'язані з нею проблеми».
+
  
 +
Розвитку здатності ставити запитання допоможе гра “Що в кулаці?”, яка має на меті з’ясувати, що знаходиться в руці. Завдання “Переформулювання”  розвиває фантазію учня, тому що полягає у вигадуванні ним різних способів застосування одного і того ж предмету [7, 58 – 65].
  
 
== Висновок ==
 
== Висновок ==
  
Отже, у контексті дослідження комунікативної компетенції як кінцевої мети навчання іноземної мови, можна констатувати, що серед широкого спектру розглянутих технологій, форм та методів роботи учителя іноземної мови основний акцент треба робити саме на креативному.  
+
Таким чином, учитель початкової школи за допомогою зазначених  діагностичних методик має змогу завчасно виявити творчі якості особистості та сприяти  розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку.  
  
Комунікативні уміння як феномен особистості відносяться до продувної діяльності, формуються і розвиваються в ній. Досягнення комунікативної компетенції неможливе без оволодіння певним обсягом культурної інформації, без ознайомлення студентів з культурою народу, мову якого вивчають. У зв'язку з цим компонентом змісту навчання поряд з комунікативною компетенцією виступає також і соціокультурна, що складається з країнознавчої та лінгвокраїнознавчої. А робота з учнями по засвоєнню ними цієї сфери знань найкраще поєднувати із креативним тренінговими технологіями, використанні яких несе, насамперед, самостійне осмислення отриманої інформації, формування зацікавленості та вмотивованості. Що в подальшому породжує в учня стимул до самоосвіти в даній галузі знань.
+
== Список використаних джерел ==
  
== Список використаних джерел ==
+
#Виготський  Л. С.  Детская    психология :Собр.соч. в 6 т.–Т.4/Л.С.Виготський.–М.: Просвещение, 1984. – С. 117 – 126.
 +
#Загальна психологія: посібн. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/160/25.pdf – Заголовок з екрану.
 +
#Кульчицька О.І. Складові біографії творця  / О. І. Кульчицька // Обдарована дитина – 1998. – № 3. – С.27 – 32.
 +
#[[Мартиненко С.М.]] Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи: навчально-методичний посібник / [[С.М. Мартиненко]]. – К. : Сім кольорів, 2010. – 262 с.
 +
#[[Савченко О.Я.]] Виховний потенціал освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання / [[О.Я. Савченко]]. – 2-ге вид., доповн., переробл. – К. : Богданова А. М., 2009. – 226 с.
 +
#Сисоєва С. О. Творчий розвиток учнів у контексті особистісно-орієнтованого навчання / [[С.О. Сисоєва]] // Гуманітарні науки. – 2001. – № 1. – С.110 – 118.
 +
#Обдаровані діти : Діагностика та супровід / [упоряд. Т. Червонна] – К. : Шк. світ, 2008. – 126 с.
  
#Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / [наук. ред. укр. вид. : д-р пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва]. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.
 
#Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи / Світлана Литвиненко // [зб. наук. пр.] : Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. – Серія «Педагогічні науки». – Випуск 3 (50). – Полтава, 2006. – С. 215 – 219.
 
#Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: підруч. / [під ред. С. Ю.Ніколаєвої]. – К.: Ленвіт, 2002. – 328с.
 
#Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти. – Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. – К.: „К.І.С”, 2003. – С. 57 – 81.
 
  
  

Поточна версія на 15:30, 13 лютого 2013

Рой Тетяна Миколаївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті розглядається діагностування творчих здібностей учнів початкової школи; визначаються особливості застосування діагностичних методик у процесі розвитку творчих здібностей.

Ключові слова: діагностування, діагностичні методики, творчі здібності, розвиток творчих здібностей, учні початкової школи.


В статье рассматривается диагностирование творческих способностей учащихся начальной школы; определяются особенности применения диагностических методик в процессе развития творческих способностей.

Ключевые слова: диагностирование, диагностические методики, творческие способности, развитие творческих способностей, ученики начальной школы.


The article reveals the diagnostics creativity of primary school pupils,determines features of the application of diagnostic methods in the development of creative abilities.

Keywords: diagnostics, diagnostic methods, creativity, creativity abilities of primary school pupils.

Зміст

Актуальність теми

Одним із найважливіших завдань педагогічної науки на сучасному етапі є вирішення проблеми формування і розвитку творчої особистості, адже наявність у людей творчого способу мислення давно перетворилася у соціальну необхідність. Нові умови і перспективи розвитку суспільства, загальні тенденції науково-технічного й економічного прогресу висувають все нові й нові вимоги до підготовки підростаючого покоління, що стане в майбутньому запорукою успішного існування людської спільноти.

Аналіз наукових досліджень

Феномен творчості завжди привертав увагу дослідників як найважливіший компонент соціальної культури. З моменту зародження та становлення шкільної практики навчання особлива увага завжди приділялася вихованню особистості, що зможе творчо ставитися до праці, самостійно знаходити вирішення назрілих проблем. Питанню розвитку творчих здібностей учнів початкової школи придіяли увагу чимало зарубіжних і вітчизняних науковців. Дослідженням розвитку творчих якостей школярів присвячено праці Л. Виготського, С. Глухова, В. Давидова, Д. Ельконіна та інших; розвитку їх творчої активності – Л. Байранова, Г. Нікуліна, О. Савченко; їх творчі і спеціальні здібності вивчали Н. Винокурова, В. Крутецький, П. Підкасистий, Н. Лейтес та інші; проблемам застосування діагностування у педагогічному процесі присвячені праці зарубіжних дослідників, зокрема Г. Вітцлака, Д. Зеєбах, К. Інгекамп, Г. Клауса, Я. Коломінського, О.Кочетова, І. Мар’єнко, Е. Стоунса та інших. В Україні ці проблеми досліджують науковці В.І. Бондар, І. Булах, В. Галузинський, С. Гончаренко, В. Козаков, Ю. Мальований, С.М. Мартиненко, О.М. Мельник, І. Підласий, І. Распопов, М. Ржецький, Н. Розенберг та інші.

Мета статті

Розкрити особливості застосування діагностичних методик у процесі розвитку творчих здібностей учнів початкової школи.

Виклад основного матеріалу

Нами було проведено аналіз сучасної літератури з проблем діагностування та розвитку творчих здібностей учнів початкової школи та виокремлено методики, які застосовуються у початковій школі. На думку С.М. Мартиненко, “професійна діяльність вчителя початкової школи полягає не лише в передачі знань, формуванні вмінь і навичок, а ґрунтується на засадах педагогічної діагностики, яка дає змогу шляхом вивчення особистості учня забезпечити оптимальні умови для навчання і виховання, врахування індивідуальних потреб, турботу про психічне і фізичне здоров’я вихованців” [4, c.11].

З’ясовано, що на початку ХХ століття Л. Виготським було створено й обґрунтовано теорію психічного розвитку особистості. Вчений засвідчив, що між процесами навчання і розвитку існує складний взаємозв’язок, що змінюється з віком учня, довів, що процеси розвитку не збігаються з процесами навчання, навчання обумовлює розвиток. Щодо проблеми розвитку творчих здібностей учнів, процес навчання здійснюється в зоні найближчого розвитку, у процесі якого школярі спочатку вирішують відповідні завдання під керівництвом дорослих. З плином часу, в міру розвитку творчих здібностей, ці завдання будуть виконуватися учнями цілком самостійно. Організація творчої діяльності учнів у зоні найближчого розвитку, є важливою умовою розвитку їх творчих здібностей. Саме творча діяльність людини робить її особистістю [1, 117 – 126].

Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними для повноти життя як особистості, так і суспільства. У початковій школі розвиток здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання різних завдань визначено як передумову всебічного розвитку і виховання, творчого самовираження дитячої особистості. Творчих людей вирізняє особливе вміння бачити і чути те, чого не помічають інші, тонше відчувати, яскравіше висловлюватися, саме тому “треба змалку пробуджувати у дітей різними засобами невід’ємні якості творчої людини: бачити незвичайне у звичайному” [5, c. 194–195].

Щоб діагностувати і систематично формувати творчу особистість у процесі навчання, необхідно знати її властивості, творчі риси її характеру. Зокрема, О. Кульчицька виділяє такі властивості творчої особистості, а саме: “виникнення спрямованого інтересу до певної галузі знань ще в дитячі роки; зосередження на творчій роботі, спрямованість на обраний напрям діяльності; висока працездатність; підпорядкованість творчості духовній мотивації; стійкість, непоступливість у творчості, навіть упертість; захоплення роботою” [3, c. 27].

С.О. Сисоєва підкреслює, що “для формування творчої особистості, необхідно розвивати такі здібності: проблемне бачення; здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей; здатність до винахідництва; здатність до дослідницької діяльності; вміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію; розвинене уявлення, фантазію; здатність до виявлення протиріч; здатність до подолання інерції мислення; здатність до виділення основного; здатність до всебічного опису явищ, процесів; здатність пояснювати, доводити, обґрунтовувати; здатність робити висновки; вміння переносити знання та досвід у нові ситуації; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, скриті взаємодії; здатність до самоуправління; здатність до міжособистісного спілкування; здатність долати конфліктні ситуації” [6, с.110 – 118]. Вчена для визначення розвитку творчих здібностей виділяє три рівні: високий, середній, низький. Під високим рівнем вона розуміє постійний прояв показників, що характеризують розвиток творчих здібностей у діяльності учня, середній рівень – коли якості проявляються у половині ситуацій, за якими спостерігали; низький рівень – відсутність чи мінімальний прояв показників; визначення рівнів розвитку креативності здійснюється експертами за її методикою.[6, 115]

О.Я. Савченко виокремила такі критерії творчості, як: вміння переносити знання в нову ситуацію; гнучкість мислення; розвинена уява; вміння створювати нові образи; вміння знаходити багатоваріантність розв’язків [5, 197] .

Аналізовані нами методики діагностики творчих здібностей учнів початкової школи спрямовані передусім на виявлення певних якостей та спеціальних здібностей особистості. Для діагностування гнучкості мислення доцільно застосовувати методику, за якою учням пропонується побудувати одне речення із заданої кількості слів. Отримані результати свідчитимуть про те, чи не є учень у полоні стереотипів мовних структур. Для діагностування допитливості, складності, уяви та схильності до ризику можна використовувати адаптовану методику особистісної креативності Є. Тунік[2].

З метою виявлення швидкості процесів уяви, незвичайності та оригінальності образів, багатства та глибини фантазії варто використовувати методику “Вербальної фантазії”, яка дає змогу вчителю зробити висновки про творчі якості особистості шляхом бесіди з учнем. У процесі дослідження виявлено, що існуючі у практиці діагностичні методики визначення у дітей здібностей до творчої діяльності передбачають виконання ними певних завдань, що допомагає виявляти творчі здібності. Пропонуємо серію завдань на встановлення кмітливості (складання фігур із певної кількості паличок; перекладання паличок для видозміни; складання квадрата з певних частин) або розв’язування завдань, спрямованих на розвиток уяви – пропонування придумати неіснуючі предмети з кола, придумати предмети для використання у побуті з частини пилососа.

Для розвитку творчих здібностей учнів початкової школи варто використовувати завдання, які сприятимуть активізації творчого мислення, а саме: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, переформулювання, генерування ідей. Діагностичну методику “Виділення протилежних властивостей” доцільно проводити у формі гри, яка полягає у знайденні позитивних і негативних ознак наведених явищ (зима, літо, осінь, весна; пити ліки, робити зарядку, вмиватися).

Розвитку здатності ставити запитання допоможе гра “Що в кулаці?”, яка має на меті з’ясувати, що знаходиться в руці. Завдання “Переформулювання” розвиває фантазію учня, тому що полягає у вигадуванні ним різних способів застосування одного і того ж предмету [7, 58 – 65].

Висновок

Таким чином, учитель початкової школи за допомогою зазначених діагностичних методик має змогу завчасно виявити творчі якості особистості та сприяти розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку.

Список використаних джерел

  1. Виготський Л. С. Детская психология :Собр.соч. в 6 т.–Т.4/Л.С.Виготський.–М.: Просвещение, 1984. – С. 117 – 126.
  2. Загальна психологія: посібн. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/160/25.pdf – Заголовок з екрану.
  3. Кульчицька О.І. Складові біографії творця / О. І. Кульчицька // Обдарована дитина – 1998. – № 3. – С.27 – 32.
  4. Мартиненко С.М. Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи: навчально-методичний посібник / С.М. Мартиненко. – К. : Сім кольорів, 2010. – 262 с.
  5. Савченко О.Я. Виховний потенціал освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання / О.Я. Савченко. – 2-ге вид., доповн., переробл. – К. : Богданова А. М., 2009. – 226 с.
  6. Сисоєва С. О. Творчий розвиток учнів у контексті особистісно-орієнтованого навчання / С.О. Сисоєва // Гуманітарні науки. – 2001. – № 1. – С.110 – 118.
  7. Обдаровані діти : Діагностика та супровід / [упоряд. Т. Червонна] – К. : Шк. світ, 2008. – 126 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама