Бєлєнька Г., Кудикіна Н., Дерев’янко Л. Використання wiki-технологій у сучасному дошкільному навчальному закладі

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 07:57, 18 жовтня 2012; DLI (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Бєлєнька Г.В. - кандидат педагогічних наук, професор, Кудикіна Н.В.- доктор педагогічних наук, професор, Дерев’янко Л.І. - магістрант,кафедра дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ.

У публікації висвітлено питання впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в практику роботи сучасного дошкільного навчального закладу; розкриває поняття вікі-технологія, можливості впровадження вікі-технології у практику дошкільного навчального закладу…

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, вікі-технологія, вікі-розмітка, дошкільний навчальний заклад.


В публикации освещены проблемы внедрения информационно-коммуникационных технологий в практику роботи современного дошкольного учреждения; раскрывает понятие вики-технология, возможности внедрения вики-технологии в практику дошкольного учреждения …

Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, вики-технология, вики-разметка, дошкольное учреждение.


The article is devoted to the opening of the question of using of informational-communicational technologies into the practice of work of modern preschool educational establishment. The term of wiki-technology, capabilities of using of wiki-technologies into the practice of preschool educational establishment are presented in the article.

Keywords: informational-communicational technologies, wiki-technology, wiki-layout, preschool educational establishment.

Зміст

Постановка проблеми

Історичний етап розвитку людської цивілізації, в якому інформація і знання швидко формуються й динамічно розповсюджуються в єдиному інформаційному просторі, позначається терміном «інформаційне суспільство». Його характерними рисами вважають збільшення ролі інформації і знань в житті окремих людей та суспільства загалом; стрімке поширення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та зростання їх значення в соціальних, політичних та економічних процесах; використання в економіці інноваційних виробничих технологій, заснованих на ІКТ; створення глобального інформаційного простору, який сприяє перетворенню певного явища (економіки, науки, освіти тощо) на світове, планетарне, те, яке стосується усієї Земної кулі [4]. Інформаційно-комунікаційні технології задовольняють людські потреби щодо інформаційних продуктів і послуг, та на основі доступу до світових інформаційних ресурсів забезпечують ефективну соціальну, зокрема, освітню взаємодію людей [6]. Проте для цього необхідно мати певну обізнаність у можливостях наявних технологій, технічну підготовленість і досвід роботи в інформаційно-комунікативних мережах. Оволодіння ІКТ-технологіями постає актуальним завданням сьогодення, оскільки вони впевнено входять в життя сучасної людини, допомагаючи організувати його у відповідності з ритмами розвитку соціуму.

Мета статті

Мета статті -- розкрити сутність wiki-технології та можливості її використання в практиці роботи сучасного дошкільного закладу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Однією з актуальних проблем сучасної теорії і практики дошкільної освіти є використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітній діяльності дошкільного закладу. Це визнано на державному рівні і закріплено в положеннях «Концепції розвитку педагогічної освіти» [5], оновленому Базовому компоненті дошкільної освіти, Галузевих стандартах початкової освіти. Зокрема, у проекті наголошується на необхідності підготовки педагогів до широкого використання ІКТ у навчально-виховному процесі, а у варіативну частину Базового компоненту введено основи комп’ютерної грамотності для дітей. Останні 10-15 років у освітньому середовищі побутувала стереотипна думка: комп’ютер – це лише засіб отримання необхідної інформації та викладання в школі навчального предмета «Інформатика». Проте нині цей погляд змінено.

Інформаційно-комунікаційні технології вкрай важливі для кожного навчального закладу оскільки вони дозволяють педагогам оптимізувати навчальний процес: користуючись стандартними програмними засобами розробляти власні методичні розробки та з їх допомогою успішно вирішувати різноманітні педагогічні завдання, організовувати спілкування з колегами та батьками своїх вихованців [2].

Застосування ІКТ у роботі дошкільних навчальних закладів дозволяє суттєво підвищити ефективність роботи усіх суб’єктів освітнього процесу – адміністрації, вихователів, батьків, спрямувати його на оптимізацію навчання й виховання дошкільників.

Інформаційно-комунікаційні технології – широко вживаний сьогодні термін. Поняття «технологія» походить від сполучення двох слів (τεχνη – майстерність, техніка; та λογος – передавати), і у перекладі з грецької вони означають набір і послідовність операцій, їх режими, застосування технічних засобів (знарядь праці) для продуктивного розв'язання конкретних задач. До терміну «технологія» були додані дефініції «інформація» та «комунікація», які концептуалізують нове термінологічне словосполучення у значенні апаратних засобів (комп'ютери, сервери, тощо) та програмного забезпечення (операційні системи, мережеві протоколи, пошукові системи тощо), що функціонально спрямовані на створення, збереження, поширення інформації та забезпечення взаємодії суб’єктів комунікації.

Існують різні види інформаційно-комунікаційних технологій, які можна використовувати в роботі дошкільних навчальних закладів. Серед інших своїми функціональними можливостями привертає увагу wiki-технологія, назва якої пов’язана із змістом поняття вікі (від гавайського слова, вікі – хуткий, надшвидкий).

Вікі-технологію розуміють як веб-сайт або іншу у гіпертекстову збірку документів, що дозволяє користувачам самостійно й оперативно змінювати вміст сторінок через браузер. При цьому гіпертекст (англ. Hypertext) використовують із таким значенням: це текст для перегляду на комп'ютері, який дозволяє реалізовувати зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»); читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активізувавши посилання. Найпопулярнішим зразком гіпертексту є World Wide Web, у якому веб-оглядач переміщує користувача з одного документу на інший, щойно той «натисне» на гіперпосилання. В теорії інформаціно-комунікаційних технологій гіпертекст визначають як таку форму організації тексту, за якої його одиниці представлені не в лінійній послідовності, а як система явно вказаних можливих переходів, зв'язків між ними. Слідуючи цим зв'язкам, можна читати матеріал в будь-якому порядку, утворюючи різні лінійні тексти. Найпростіший приклад гіпертексту «доінтернетовської епохи» — це будь-який словник чи енциклопедія, де кожна стаття має посилання до інших статей цього ж словника. У результаті читати такий текст можна по-різному: від однієї статті до іншої, у міру потреби, ігноруючи гіпертекстові посилання; читати статті одну за одною, справляючись із посиланнями; переходити від одного посилання до іншого і т. д.

Загальновідомим і яскраво вираженим прикладом сучасного гіпертексту служать веб-сторінки, підготовлені за допомогою HTML (мова розмітки гіпертексту) і розміщені у web-мережі. Відповідно, в комп'ютерній термінології під гіпертекстом розуміється текст, сформований за допомогою мови розмітки який потенційно містить у собі гіперпосилання. Гіперпосилання дозволяють переходити від одного (вихідного) тексту до безлічі інших текстів, розміщених у web-мережі.[1]

Відносно браузера Вікіпедія пропонує такий зміст: браузер - програмове забезпечення для огляду веб-сайтів, що передбачає запит веб-сторінок, їх обробку, перехід від однієї сторінки до іншої. Разом з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, браузери постійно розвиваються і є досить популярними у різних сферах суспільного життя. Терміни «Вікі» (з великої літери) та «ВікіВікіВеб» (WikiWikiWeb) часом використовують, щоб вказати конкретно на Portland Pattern Repository — перший вікі в історії. Прихильники такого використання пропонують використовувати слово з малої літери для вікі-сайтів загалом.

Першим вікі став Portland Pattern Repository, створений Вордом Канінгемом (Ward Cunningham) у 1995 році. Канінгем вигадав і назву «вікі», і концепцію – і сам створив перше втілення системи вікі. Канінгем узяв термін вікі від «вікі вікі», тобто «хутких» автобусиків, що функціонували в аеропорту Гонолулу. Вікі вікі – це було перше гавайське слово, яке Канінгем вивчив під час першого відвідання островів, коли працівник аеропорту сказав йому їхати з одного терміналу в інший автобусом вікі-вікі. За словами самого Канінгема, «Я обрав термін вікі-вікі, щоб замінити надто хутку думку назвати цю штуку „хуткою мережею“.» Наприкінці 20 століття, вікі-сайти все більше визнаються як перспективний шлях розвитку приватних і публічних баз знань, і саме цей потенціал надихнув засновників енциклопедичного проекту Nupedia – Джимбо Вейлза (Jimbo Wales) та Ларрі Сенгера (Larry Sanger) – до використання технології вікі як основи електронної енциклопедії: так у січні 2001 року було створено енциклопедію 21 століття – «Wikipedia». Спочатку вона працювала на базі програмного забезпечення UseMod, але потім перейшла на власну відкриту базу кодів Mediawiki, яку тепер перебрали багато інших вікі. Сьогодні Вікіпедія, а також окремо її англійська частина – найбільший вікі-портал у світі. [1]

Функціональні можливості та переваги вікі-сайту:

  • дозволяють багаторазово правити текст, використовуючи меню вікі-сайта, що здійснюється без додаткового програмового забезпечення;
  • вікі-розмітка дозволяє легко і швидко редагувати текст, надавати йому певної структури, додавати гіперпосилання, здійснювати форматування тексту і оформлення його окремих елементів;
  • передбачено облік змін на сторінках сайту, який дозволяє відстежувати зміни на тій чи інший сторінці і надає можливість відновлювати видалену або змінену інформацію;
  • зміни констатуються відразу після їх внесення;
  • здійснюється розподіл наповнення сайту на іменні сторінки, зв'язок кожної сторінки і підрозділів сайту через гіперпосилання;
  • кількість користувачів необмежена, більшість вікі дає змогу правити текст навіть незареєстрованим користувачам.

Вікі-технологія у роботі дошкільного навчального закладу може і має здійснюватись у двох напрямках: робота з педагогічними кадрами та робота з батьками. У роботі з дітьми ця технологія не може бути використана у зв’язку із специфікою дошкільного віку (діти тільки починають вчитися читати).

Орієнтовні напрями використання вікі-технології у професійній діяльності педагогічних працівників:

  1. планування роботи дошкільного навчального закладу (річний план, планування окремих педагогічних заходів);
  2. взаємоузгоджене планування І-ІІ половини дня між двома вихователями
  3. моніторинг планування навчально-виховної роботи та допомога вихователям, музичним керівникам, іншим педагогічним працівникам з боку методиста;
  4. розробка сценаріїв свят в дошкільному навчальному закладі спільно музичним керівником, вихователями, методистом, директором ДНЗ;
  5. підготовка спільних статей або посібників працівниками дошкільного навчального закладу;
  6. створення навчально-методичної вікі-бібліотеки ДНЗ або кількох дошкільних навчальних закладів з наповненням педагогічною та дитячою літературою; прикладами оформлення документації; авторськими конспектами занять, свят; приклади оформлення навчально-виховного середовища тощо.

Використання вікі-технології у співпраці дошкільного навчального закладу з родинами вихованців здатне забезпечити:

  1. обмін інформацією між батьками і вихователями про досягнення, інтереси та потреби дітей;
  2. обговорення актуальних питань щодо здоров’язбережувальних заходів та акцій;
  3. організацію та проведення віртуальних батьківських конференцій за планом роботи дошкільного навчального закладу;
  4. педагогізацію батьків;
  5. інтерактивні методи роботи ДНЗ з батьками та ін.

У процесі впровадження вікі-технологій у дошкільну освіту можуть виникнути певні проблеми, причинами яких є:

  1. необізнаність вихователів та методистів щодо користування вікі-сайтом, що долається цілеспрямованою підготовкою фахівців з дошкільної освіти до використання ІКТ у процесі професійної вищих навчальних закладах та у післядипломній педагогічній освіті;
  2. інерційність педагогічного мислення;
  3. брак техніки та відсутність Інтернету в дошкільних навчальних закладах та в родинах вихованців;
  4. пасивність батьків щодо співпраці з дошкільним навчальним закладом на вікі-сайті та ін.

Проте будь-які проблеми долаються, коли є бажання та перемагає здоровий глузд в організації педагогічної роботи дошкільного навчального закладу.

Висновки

Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що вікі-технологія – це технологія спрямована на активну співпрацю користувачів (обмін матеріалом, редагування інформації) для досягнення певної мети: створення бібліотеки, статей, посібників, інших наукових праць, але вікі-технологія дозволяє вирішувати багато актуальних питань дошкільної освіти, зокрема,

  • швидко і оперативно працювати під час складання спільних сценаріїв свят, конспектів занять;
  • робити моніторинг проведеної роботи вихователями з боку методиста або завідувача;
  • постійне збагачення бази методичних даних для користування як і вихователями, так і батьками;
  • чітке планування робочого часу на І та ІІ половину дня вихователями групи, усунення дубляжу, неточностей тощо.


Список використаних джерел

  1. Вікіпедія // [Електронне джерело]. – URL: http://ru.wikipedia.org
  2. Григорьев С.Г. Использование информационных и коммуникационных технологий в общем среднем образовании. - [WWW document] URL: http:// www.ido.rudn.ru/nfpk/ikt/vved.html
  3. Закон України «Про Національну програму інформатизації». - [WWW document] URL: http:// www.rada.gov.ua
  4. Кастельс Μ. Информационная эпоха: экономіка, общество, культура. - М., 2000. – 607 с.
  5. Проект - «Концепції розвитку педагогічної освіти»
  6. Трач Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в контексті сучасного розвитку / Ю. Трач // Нова педагогічна думка, № 2. – 2007. – С. 19 – 22.




Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама