Коробанова Ольга Леонідівна
КОРОБАНОВА Ольга Леонідівна – викладач-дослідник з педагогіки та психології (1983), кандидат психологічних наук, науковий співробітник лабораторії психології малих груп та міжгрупових відносин Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.
Народилася 30 січня 1960 р. у сім’ї військовослужбовця в мальовничому м. Києві. Батько Коробанов Леонід Опанасович – лауреат Ленінської премії в галузі науки і техніки, золотої медалі ВДНГ СРСР, автор кількох авторських свідоцтв, обирався до Київської міської ради, головний інженер корпусу. Мати Алимова Олена Іванівна – домогосподарка, і завдяки цьому змогла приділяти багато уваги та турботи дітям. Мала сестру Надію та брата Віталія, які присвятили себе науці в галузі фізики. Дитинство було означено іграми у дворі з ровесниками, чиї батьки теж були військовослужбовцями і працювали разом.
Освіта
- У 1983 р. закінчила Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького, педагогічний факультет, спеціальність „Педагогіка і психологія”, кваліфікація «Викладач-дослідник з педагогіки та психології».
Життєвий і професійний шлях
Ще у шкільні роки відчула покликання до психології. Після закінчення школи № 86 (м. Київ) працювала лаборантом в НДІ психології УССР (нині Інститут психології ім. Г.С. Костюка).
З відкриттям в КДПІ ім. О.М. Горького спеціальності «Викладач-дослідник з педагогіки та психології» в 1978 р. вступила до вузу.
Великий вплив на формування наукового світогляду Ольги Леонідівни справили її викладачі, зокрема, професори Д.Ф. Ніколенко, О.В. Скрипченко, О.Й. Теплицька, Г.М. Чайченко, І.С. Кучеров, О.В. Киричук, доц. Л.Г. Подоляк, Н.Ф. Пічко, В.О. Соловієнко, В.В. Власенко, С.М. Морозов та ін. Під час студентства проявила цікавість до наукової роботи, брала участь у студентських наукових конференціях.
Педагогічний університет мав дещо неатеїстичне (можна сказати, крамольне) сусідство з Володимирським собором, дзвони якого вривалися на заняття, настроюючи духовний лад. На той час це мало неабиякий дисонанс з радянськими прикметами епохи, наприклад, групі, де навчалася, було присвоєне ім’я ХХVI з’їзду КПРС.
Після закінчення КДПІ ім. О.М. Горького з 1983 по 1999 р. з перервою на навчання в аспірантурі працювала на кафедрі психології цього інституту. Викладала загальну, вікову і педагогічну, соціальну психологію. Працювала на історичному, філологічному, природничо-географічному, фізико-математичному, педагогічному, вечірньому та ін. факультетах. У колі наукових інтересів проблеми навчальної мотивації, засвоєння комп’ютерної грамотності, сімейна психологія, проблеми спілкування та соціально-психологічні тренінги.
У 1988 р. вступила до аспірантури КДПІ ім. О.М. Горького, яку закінчила у 1991 р. Науковими керівниками були проф. В.І. Войтко, а після його смерті – доцент В.В. Власенко. Захистила кандидатську дисертацію на тему «Психологічні особливості рольового спілкування в юнацькому віці».
З 2010 р. працює в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України.
Наукова діяльність
Автор багатьох статей (серед останніх «Особистісно-рольове моделювання молоддю активної соціальної поведінки») та співавтор монографії «Свідоме та несвідоме у груповій взаємодії», науково-методичного комплексу «Психолого-педагогічне забезпечення соціально-психологічного клімату в колективі», методичних рекомендацій «Методи групової роботи в системі освіти».
{{#if: Викладачі-дослідники з педагогіки і психології КДПІ імені О.М. Горького | |
}}
{{#switch: left | bottom= | def= | #default=}}
