Гулько Н.І. Гра як засіб формування іншомовної комунікативної компетенції дошкільників

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Гулько Надія Іванівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті проаналізовано питання ефективності формування іншомовної комунікативної компетенції дошкільників засобами гри; важливість забезпечення ігрового характеру навчального процесу, що є одним із головних завдань у роботі педагога.

Ключові слова: іншомовна комунікативна компетенція, засоби ігрової діяльності, гра, знання, уміння, навички.


В статье проанализированы вопросы эффективности формирования иноязычной коммуникативной компетенции дошкольников средствами игры; важность обеспечения игрового характера учебного процесса, что является одной из главных задач в работе педагога.

Ключевые слова: иноязычная коммуникативная компетенция, средства игровой деятельности, игра, знания, умения, навыки


The article analyzes the effectiveness of foreign language communicative competence formation by means of pre-school children game, the importance of game character of the educational process, which is one of the main task in the teacher’s work.

Key words: foreign language communicative competence, means of playing activity, game, knowledge, skills, abilities.

Зміст

Актуальність теми

Проблема формування комунікативно орієнтованого підходу до формування англомовної комунікативної компетенції засобами гри залишається у центрі уваги.

Формування у дітей дошкільного віку умінь і навичок іншомовного спілкування передбачає досягнення ними такого рівня комунікативної компетенції, який є достатнім для здійснення спілкування в процесі аудіювання та говоріння. Єдиним шляхом формування у дошкільників пізнавальних мотивів та інтересу до вивчення англійської мови має стати надання цим мотивам та інтересам ігрової спрямованості, оскільки ігрова діяльність у цьому віці є провідною. Дослідження підтвердили (О. Негнивицька та ін.), що кожне заняття з англійської мови для дитини можна зробити цікавим, захоплюючим, бажаним, якщо воно буде проводитися в формі дидактичної сюжетно-рольової гри [1, с.114].


Аналіз досліджень

Аналіз останніх науково-методичних публікацій свідчить, що проблема формування іншомовної комунікативної компетенції дошкільників засобами гри набула в останні десятиріччя особливого значення, і показує, що навчання за допомогою гри на заняттях з англійської мови в дошкільних навчальних закладах є вагомим методом та сприяє інтелектуальному та психологічному розвитку дітей. Цьому питанню приділяли значну увагу відомі мислителі епохи Відродження – Рабле, Ерразм Роттердамський. Гру як явище досліджували відомі філософи двадцятого століття: Ф. Шиллер, М. Спенсер, В. Вунд. Вони розглядали гру як одне з найпоширеніших явищ життя, пов’язуючи її походження з походженням мистецтва.

Багато досліджень гри можна знайти в працях вітчизняних педагогів та психологів. Серед них – Є. А. Аркін, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, Т. М. Шкваріна та інші [8, c.6-12].


Постановка мети дослідження

У працях учених висвітлено значення ігор для розвитку комунікативної компетентності дошкільників, але ґрунтовно не розглянута проблема врахування методики використання ігрових засобів на заняттях з англійської мови.

Висвітлення теми формування комунікативної компетенції дошкільників засобами гри; виховання та навчання дошкільників в процесі ігрової діяльності та розкриття важливості використання ігрових методів на заняттях з англійської мови для гармонійного та повноцінного розвитку особистості дошкільників; збагаченню інтелектуальної, моральної, вольової та соціальної сфер у процесі оволодіння основами іншомовного спілкування.


Виклад основного матеріалу

Одним із найважливіших досягнень сучасної комунікативної лінгвістики є положення про те, що успішність мовленнєвого спілкування повною мірою зумовлена здатністю тих, хто спілкується організувати свою поведінку (мовленнєву, немовленнєву) адекватно завданням комунікації. Цю здатність методисти і лінгвісти визначають як комунікативну компетенцію. Її формування становить приорітетне завдання комунікативних підходів у навчанні іноземної мови.

Комунікативна компетенція інтегрована за своїм змістом і складається з трьох основних видів компетенцій: мовленнєвої, мовної, соціокультурної, які, у свою чергу, також включають ряд компетенцій. Формування комунікативної компетенції у дітей дошкільного віку здійснюється засобами ігрової діяльності. Гра - це вид діяльності, який полягає в емоційному освоєнні соціального досвіду людини та емоційному задоволенні. Ігри мають характер розваг і дають змогу відпочити [6, c.32-35].

Процес навчання англійської мови має бути засобом соціалізації дитини, допомагати розкрити її особистий потенціал з урахуванням індивідуальних особливостей [5, с.38-43]. Мова вивчається через особисту діяльність дітей. Кожне заняття будується як ігрове спілкування педагога і дітей між собою. Це сприяє розвиткові та вихованню дітей, формуванню та реалізації досвіду та психічних якостей у процесі навчання англійської мови. Комунікативний підхід у навчанні дошкільників передбачає як засвоєння правил, так і їх практичне використання, як свідоме, так і підсвідоме в мовленні. Реалізація комунікативного підходу в навчанні англійської мови здійснюється невимушено завдяки мовленнєвій діяльності дітей у грі.

На заняттях англійської мови, зокрема, використовують такі види ігор, які подано на рис.1.

Hul.jpg

Рис.1. Класифікація мовних ігор з англійської мови

Провідним методом і засобом навчання та вправляння на заняттях з англійської мови у дошкільних навчальних закладах виступають дидактичні ігри на основі елементарної лексики дитячого спілкування. Зокрема, використовуються такі їх види: мовні (фонетичні – на формування навичок правильної ішомовної звуковимови; лексичні та граматичні – на засвоєння лексики та граматичних структур); мовленнєві – на формування та розвиток елементарних навичок аудіювання та говоріння; комунікативні – на формування навичок спілкування. Застосування гри в організації спілкування сприяє виконанню важливих методичних завдань:

  • створення психологічної готовності дітей до іншомовного спілкування;
  • забезпечення природної необхідності багаторазового повторення мовленнєвого матеріалу;
  • тренування у виборі потрібного мовленнєвого зразка, що є підготовкою до ситуативної спонтанності спілкування;

Продемонструємо приклад гри, під час якої педагог пропонує всім учням стати в коло й відрекомендуватись, впіймавши м’яча: T. What is your name? Ch. My name is… T. What is his (her) name? Ch. His (her) name is…[8, c.6-12].

Ця гра має такі умови, коли іноземні слова, словосполучення, сталі конструкції засвоюються мимоволі, за рахунок частого повторення. Водночас відбувається розвиток аналізаторів: зорового, мовного, слухового.

Під час організації гри на занятті англійської мови перед вихователем постає завдання: як організувати роботу таким чином, щоб у кожної дитини виховувати активність та організаторські вміння, зробити заняття цікавими і динамічними.

Серія творчих вправ, спрямованих на розвиток лексичних та граматичних вмінь, розширення активного і пасивного словників дитини, сприятимуть швидкому засвоєнню необхідного навчального матеріалу.

Таким чином, гра є необхідною складовою заняття англійської мови: а) допомагає швидко засвоїти навчальний матеріал; б) дає можливість уникнути перевтоми дітей і сприяє міцному засвоєнню мовного матеріалу в атмосфері максимально наближеній до реальної; в) створює навчально-мовленнєві ситуації, в яких враховуються мовленнєві навички та вміння.

Гра завжди конкретна і відповідає рівневі розвитку дитини. Зацікавлення, яке вона викликає, створює зону гальмування для всього, що знаходиться поза нею, тобто дитина максимально, без зусиль концентрується на предметі гри – вивченні англійської мови. Методика навчання англійської мови на початковому рівні передбачає «прямий» метод, в основі якого лежить наслідування, і головним засобом є гра. На занятті з англійської мови мовленнєве наповнення гри має особливе значення, але жести, вираз обличчя мають значення також. Таким чином, гра, як ситуативна вправа дає можливість багатократного повторення мовленнєвого зразка в умовах максимально наближених до реального спілкування з притаманними для нього ознаками – цілеспрямованістю мовлення та спонтанністю.

На початковому етапі навчання зазвичай застосовують Practice Comands – вихователь дає команди, які учні повинні виконати. Також часто застосовують Listen and Match, коли дітям потрібно дивлячись на ілюстрацію відшукати відповідні фрази і слова. Ще однією ефективною формою роботи є Practice Vocabulary – педагог використовує картки як наочність. Завдання дітей виконати прохання вихователя: Show me the apple, please! etc. Всі ці види роботи ефективні при навчанні аудіювання.

Відповідно, усі вправи та завдання повинні бути комунікативно виправданими. Важливою характеристикою комунікативного підходу є використання автентичних матеріалів, тобто таких, які реально використовуються у мовленні. Із самого початку мовленнєва взаємодія проводиться в найрізноманітніших формах: парах, тріадах, невеликих групах, з усією групою.

Наведемо декілька прикладів ігор на занятті англійської мови у середній та старшій групі:

  1. Гра “Show”. Педагог: “Діти, я – покупець, а ви – продавці в магазині. Я буду називати продукт, а ви показуйте його.”(перед грою дітям роздаються картки із зображеннями продуктів).
  2. Гра “Seven elephants”. Діти разом з педагогом розучують цифри.

Педагог: “Діти ми з вами перетворюємося на “слоненят”. Сідайте на килимок. А тепре починаємо повільно підніматися і говорити скільки вам років: I am…(1, 2, 3, 4, 5, 6, 7). Керуючи цією грою педагог показує картки з відповідними числами.

  1. Гра “What colour is it?”. Діти діляться на дві команди. Педагог по черзі показує картку з кольором і запитує: “What colour is it?”. Діти відповідають: “red” [8, c.6-12].

Цікавою є думка Е. І. Удальцової, яка розглядає гру як основний спосіб навчання для широкого використання словникового запасу під час занять та формування навичок усного мовлення. Враховуючи психологічні особливості дошкільнят, відомо, що вони надають перевагу грі, аніж простому занятті. У дітей поняття “заняття” вже налаштовує їх на навчальний процес навіть тоді, коли прийомом навчання є гра. У них розвивається особисте бачення на цей процес навчання, охоче і зацікавлено готуються до нього [5, с.38-43].


Висновок

Ігрова діяльність на заняттях англійської мови в дошкільних навчальних закладах безперечно сприяє ефективності формування комунікативної компетенції. Варто зазначити, що ігри дозволяють організувати цілеспрямовану мовленнєву діяльність дошкільників, забезпечуючи тренування й активізацію навичок та вмінь монологічного і діалогічного мовлення, різних видів взаємодії партнерів зі спілкування. Під час гри дитина позасвідомо, без напруги засвоює і закріплює надзвичайно багато інформації. Гра створює умови, коли іноземні слова засвоюються мимоволі за рахунок частого повторення. Вона обов’язково має бути цікавою, простою, жвавою, насиченою лексико-граматичними та фонетичними елементами. Отже, керуючись викладеним вище, можна зробити висновок, що гра є важливою складовою формування комунікативної компетентності дошкільників, разом з тим виховує і розвиває особистість, активізує в процесі навчання позитивні риси характеру, прояви загальнолюдських моральних якостей.


Список використаних джерел

  1. Артемова Л. В. Гра // Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку “Малятко”.– К.: “Свенас”. – 1993. – С. 31-48.
  2. Виготський Л. С. Педагогічна психологія. – М.: Педагогіка – 1991.– 232с.
  3. Негневицкая Е. И. Иностранный язык для самых маленьких: вчера, сегодня, завтра / Е. И. Негневицкая // Иностранные языки в школе. – 1987. – №6. – С.20-26.
  4. Олійник Т. І. Рольова гра у навчанні англійської мови / Т. І. Олійник //. – К.: Освіта, 1992. – 127с.
  5. Протасова Е. Ю. Обучение иностранному языку дошкольников /Е. Ю Протасова// Иностранные языки в школе. – 1990. – №1. – С. 38-43.
  6. Роман С. В. Методика викладання англійської мови в початковій школі: навч. посіб. – К.: Ленвіт, 2005. – С.32-35, 201-207.
  7. Сидоренко А. Ігровий підхід у навчанні / А. Сидоренко // Народна освіта. – 2000. – №8. – 135с.
  8. Талапканич Т. Виховання дітей дошкільного віку засобами гри упроцесі вивчення англійської мови / Т. Талапканич // Науково-методичний журнал. Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти. – с. 6-12
  9. Шкваріна Т. М. Англійська мова для дітей дошкільного віку (Програма, методичні рекомендації): [навч. посіб. для вчит. раннього навч. англ. мови, студ. вищ. пед. навч. закл.]. – Умань. Видавничо-поліграф. підприємництво. – 2003. – 120с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама