Павлюк Р.О. Інформаційна компетентність у структурі сучасної лінгводидактики

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Павлюк Роман Олександрович – доцент кафедри іноземних мов і методик їх навчання кафедри іноземних мов і методик їх навчання Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук,м. Київ.


У статті розглянуто поняття «інформаційна компетентність». На основі теоретичного аналізу розробленості поняття, визначено його структурні складники, взаємозалежність та взаємообумовленість інформаційної компетентності й загальної інформаційної культури особистості, нерозривний зв’язок інформаційної поведінки та інформаційної етики з інформаційною компетентністю фахівця різних галузей знань.

Ключові слова:інформаційна компетентність, інформаційна культура, професійний розвиток, неперервна освіта, структурні компоненти.


В статье рассмотрено понятие «информационная компетентность». На основе теоретического анализа разработки понятия, обозначены его структурные составляющие, взаимозависимость и взаимообусловленность информационной компетентности и общей информационной культуры личности, неразрывная связь информационного поведения и информационной этики с информационной компетентностью специалиста разных отраслей знаний.

Ключевые слова:информационная компетентность, информационная культура, профессиональное развитие, непрерывное образование, структурные компоненты.


The term of «information competence» is viewed in the article. On the basis of theoretical analysis of concept of «information competence» the structural components, interdependence of information competence and general personal information culture, unbreakable connection of information behavior and information ethics with information competence of various specialists are defined.

Key words:information competence, information culture, professional development, continuous education, structural components.


Зміст

Актуальність та доцільність дослідження

Процеси трансформації, структурної перебудови української системи освіти зумовлюють необхідність розробки й запровадження інноваційних форм та методів навчання, які б адекватно відбивали інформаційно-комунікативну специфіку сучасного суспільства. За умов нової технологічної парадигми, інформатизації суспільства, розвитку глобального інформаційного простору й домінування інформаційних технологій у різних галузях професійної діяльності сучасної людини, актуальним є дослідження питань місце роль інформаційної компетентності у структурі сучасної системи наук зокрема лінгводидактики.


У цьому контексті важливою складовою нової парадигми освіти є ідея неперервного навчання, реалізація якої спрямована на подолання головної суперечності сучасної освіти — стрімкі темпи збільшення обсягів інформації у світі та обмеження можливостей їхнього засвоєння людиною. Ця суперечність спонукає вищі та загальноосвітні навчальні заклади формувати в студентів та учнів уміння вчитися, знаходити інформацію, критично її оцінювати і творчо використовувати, тобто формувати в них інформаційну компетентність, яка у майбутньому забезпечить їм можливість успішно навчатися впродовж усього життя; підготуватися до обраної професійної діяльності та постійно вдосконалювати свою професійну майстерність; жити і працювати в інформаційному суспільстві, в умовах економіки [3].


Аналіз досліджень

Різні аспекти проблематики формування інформаційної компетентності досліджуються в працях вітчизняних та закордонних науковців, зокрема: питання підвищення якості вищої освіти (А. Алексюк, В. Андрущенко, Я. Болюбаш, В. Кремень); психологічно-педагогічні, організаційні, технічні, теоретичні і практичні аспекти використання інформаційних технологій (М. Жалдак, В. Кухаренко, М. Моісеєва, Н. Морзе, В. Олійник, Є. Полат, В. Солдаткін, С. Ющик); питання професійної підготовки (В. Бобров, Ф. Веселков, Ю. Голубєв, В. Дюков, С. Комар, Н. Кулебякіна, А. Солов’єнко, В. Стасюк, І. Шаповал); проблеми формування інформаційної культури та компетентності фахівців (Н. Баловсяк, О. Барановська, В. Биков, М. Головань, Т. Сіткар, Ю. Туранов).


До основних публікацій, у яких висвітлено деякі аспекти трактування поняття інформаційна компетентність та його ґенеза, можна віднести Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки», у якому, зокрема, дано оцінку нинішнього стану інформатизації освіти України і визначено основні напрями її розвитку; точку зору В. Г. Кременя, щодо основних напрямів реформування освіти України та формування ключових компетентностей, необхідних для успішного здійснення практичної професійної діяльності фахівця різних галузей знань.


Постановка мети дослідження

Метою нашого науково-педагогічного дослідження є теоретичний аналіз дослідженості поняття інформаційна компетентність, її складників, місця у сучасній лінгводидактиці та точок зору вчених на необхідність її формування для ефективного функціонування фахівця у сучасному глобалізованому суспільстві.


Виклад основного матеріалу

Поняття інформаційної компетентності виникло у зв’язку з бурхливим розвитком ІКТ і входження в усі аспекти діяльності суспільства. Виникнення цього поняття відносять до початку 2000-х рр.


Результати одного з перших досліджень інформаційної компетентності представлено у звіті кафедри інформаційної грамотності державного університету Каліфорнії «Інформаційна компетентність в університеті штату Каліфорнія» за 2001 рік [13].


У ньому інформаційну компетентність представлено як компетентність роботи з бібліотечними ресурсами – компетентність, пов’язану з пошуком і опрацюванням різноманітних повідомлень.


За результатами цього дослідження визначено складові інформаційної компетентності:

•визначати тему дослідження й інформаційну потребу (визначати проблему, формулювати термінологію і ключові слова, визначати види матеріалів, необхідні для дослідження, використовувати електронні засоби пошуку потрібних відомостей;

•визначати і здійснювати пошук відповідних матеріалів, визначати різні типи джерел для різних завдань, правильно використовувати цитати;

•класифікувати знайдені відомості та використовувати їх у дослідженні;

•оцінити знайдені відомості (перевірити їхню точність, своєчасність, доцільність);

•організувати знайдені матеріали: згрупувати відповідно до розділів дослідження, використати цитати, скласти бібліографію [13].


У підсумковому дослідженні кафедри інформаційної грамотності державного університету Каліфорнії поняття інформаційної компетентності визначене як:

•здатність визначати інформаційні вимоги до питання дослідження для формулювання стратегії пошуку відомостей;

•здатність визначати форми представлення необхідних відомостей;

•уміння організовувати відомості в найбільш сприятливий для аналізу, синтезу і розуміння спосіб;

•усвідомлювати етичні, юридичні і політичні проблеми використання інформаційних ресурсів [13].


Визначаючи багатоаспектність поняття інформаційної компетентності, дослідники пов’язують її з феноменом інформаційного суспільства, з технологічною революцією, з появою і розповсюдженням електронних інформаційно-комунікативних технологій. Необхідно зазначити, що в сучасному науковому дискурсі співіснують споріднені терміни, а саме: «медіакомпетентність», «медіаграмотність», «інформаційно-технологічна компетентність», «комп’ютерна грамотність» «інформаційна культура фахівця», зміст яких у багатьох випадках ототожнюється [1, с.7].


Ґрунтовне дослідження з питання компонентного складу інформаційної компетентності проведене І. Кислою. Нею виокремлено такий компонентний склад інформаційної компетентності фахівця та розкрито об’єктивну значущість кожного компоненту як для організації, так і для особистості в цілому (див. табл. 1) [6, с.111-112].

Таблиця 1

Компонентний склад інформаційної компетентності (за І. Кислою)


Pavliuk.jpg


Висновок

Такий компонентний склад, на нашу думку, повною мірою відображає сутність інформаційної компетентності та значущість її формування та розвитку для кожної особисті зокрема та суспільства в цілому.


Перспективи подальших розвідок у царині розвитку поняття інформаційної компетентності вбачаємо у детальному дослідженні складників вищезазначеного утворення, розробці методики та технології формування інформаційної компетенції у фахівців відповідно до галузей знань та дослідження подальшого розвитку ключових життєвих компетентностей особистостей у зв’язку з бурхливим розвитком інформаційного суспільства й глобалізацій ними впливами.


Список використаних джерел

  1. Балакірова С. Ю., Павленко В. В. Інформаційна компетентність управлінця в контексті «культури реальної віртуальності» / Ю. С. Балакірова, В. В. Павленко // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2012. – Вип. 1. – С. 7-10.
  2. Баловсяк Н. В. Формування інформаційної компетентності майбутнього економіста в процесі професійної підготовки : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Баловсяк Надія Василівна ; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 2006. – 334 с.
  3. Богачик М. Формування інформаційної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс] / Марина Богачик. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npd/2009_4/Bogachik.pdf. – Заголовок з екрану.
  4. Бойцова О. М. Структура інформаційної компетентності та її аналіз для процесу професійної підготовки [Електронний ресурс] / О. М. Бойцова. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npdntu_pps/2011_9/boytsova.pdf. – Заголовок з екрану.
  5. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 5. – С. 34-42.
  6. Кисла І. Г. Підходи до формування інформаційної компетентності вчителя загальноосвітнього навчального закладу / І. Г. Кисла // Інформаційні технології в освіті. – 2008. – № 2. – С. 110-113.
  7. Клімушин П. С. Кваліфікаційні вимоги інформаційної компетентності державних службовців / П. С. Клімушин // Теорія та практика державного управління. – 2011. – Вип. 2 (33). – С. 1-6.
  8. Культурология. XX век. Энциклопедия. Т.1. – СПб. : Университетская книга, 1998. – C. 135.
  9. Матвієнко О. В. Основи менеджменту інформаційних систем : навч. посіб. / О. В. Матвієнко, Н. М. Цивін. – [вид. 2-ге, перероб. та доп.]. – К. : Центр навч. літ., 2005. – 176 с.
  10. Миронова О. І. Формування інформаційної компетентності студентів як умова ефективного здійснення інформаційної діяльності / О. І. Миронова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 17 (204). – С. 165-175.
  11. Тришина С. В. Информационная компетентность специалиста в системе дополнительного профессионального образования [Електронний ресурс] / С. В. Тришина, А. В. Хуторской // Интернет-журнал «Эйдос». – 2004. – Режим доступу : http: // www.eidos.ru/journal/2004/0622-09.htm. – Заголовок з екрану.
  12. Хуторский А. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А. Хуторский // Народное образование. – 2003. – № 2. – С. 58-64.
  13. Information Literacy Competency Standards for Higher Education [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ala.org/ala/acrl/acrlstandards/informationliteracycompetency.htm. – Заголовок з екрану.


ВІСНИК ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ [Електронний ресурс] Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. – Випуск 13. – К., 2013. – Режим доступу до збірника : http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_13

Titulka visnyk 13 w200.jpg


Рекомедовано до видання Вченою радою
Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка
(Протокол № __ від _________ 2013р.)

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Безпалько Ольга Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);

Бєлєнька Ганна Володимирівна, доктор педагогічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи, завідувач кафедрою дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;

Іванов Олександр Володимирович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;

Побірченко Неля Антонівна, доктор психологічних наук, Провідний науковий співробітник НДЛ освітології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Сєргєєнкова Оксана Павлівна, доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедрою загальної, вікової та педагогічної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Чернобровкін Володимир Миколайович, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедрою психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка;

Бакланов Костянтин Володимирович, кандидат педагогічних наук, професор, декан факультету соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;

Веретенко Тетяна Григорівна, кандидат педагогічних наук, професор завідувач кафедрою соціальної педагогіки та корекційної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;

Прокопович Євгеній Михайлович, кандидат медичних наук, доцент кафедри практичної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Юрченко Віктор Іванович, кандидат психологічних наук, доцент, директор Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);

Мартиненко Світлана Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою початкової освіти та методик гуманітарних дисциплінПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;

Котенко Ольга Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов і методик їх навчанняПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;

Гріньова Ольга Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психологіїПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка.


© Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка, 2013
© http://www.psyh.kiev.ua, 2013


Запрошуємо Вас презентувати науковій Інтернет-спільноті свої пошукові доробки
Вимоги до оформлення статті


ЗМІСТ

Передмова

Артемова Л.В. Актуальні проблеми виховання дітей в поліетнічному дошкільному навчальному закладі

Безух Ю.С. Основні чинники розвитку іншомовної компетентності майбутнього вчителя початкової школи

Веклич Ю.І. Зберігання культурно-історичної інформації країни, мова якої вивчається, у контексті прояву її кумулятивної функції

Гарбуз М.В. Формування навчальної мотивації у студентів першого курсу педагогічного коледжу

Горєлова В.В. Основні інноваційні тенденції у сучасній лінгводидактиці як методолог. основи навчання іноземних мов у початковій школі

Дениско С.М. Підготовка майбутнього вчителя англійської мови у ПШ до формування лексичної компетентності: традиції та інновації

Задерилова С.В. Засоби, що сприяють розвитку іншомовної компетентності учнів початкової школи

Квятковська Ю.А. Дії-інваріанти як основа конкретизації методичних умінь вчителя початкової та середньої школи

Коваленко Л.В. До проблеми мовної підготовки студентів - майбутніх учителів початкової школи

Кошарна Н.В. До проблеми мовної освіти в Україні в контексті підготовки вчителя іноземної мови

Лавриненко Д.Г. Використання вчителем англійської мови сучасних технологій навчання у початковій школі

Лагутіна А.К. Формування ІКК на основі інтерактивної діяльності в контексті Європейської інтеграції в умовах багатопрофільного інституту

Лисенко Г.В. Формування соціокультурної компетентності студентів у процесі вивчення іноземної мови

Лобода О.В. До проблеми формування іншомовної методичної компетентності майбутніх вихователів дошкільної освіти

Лук'янчук С.Ф. Підготовка майбутніх учителів в університетах США до професійної діяльності в полікультурному шкільному середовищі

Метелюк В.І., Марченко О.В. Національний характер: консерватизм і зміни

Павлюк Р.О. Інформаційна компетентність у структурі сучасної лінгводидактики

Петрик Л.В. Викладач іноземної мови ВНЗ у процесі формування творчої особистості студента

Руднік Ю.В. Іншомовна освіта вчителів Фінляндії

Самойленко К.В. Навчання технології спілкування засобами англійської мови майбутніх учителів ІМ в початковій та середній школі

Ситник О.І. Мовна освіта в контексті освіти дорослих в Ірландії

Сінельник І.П. Виховання толерантності як компоненту полікультурної компетенції майбутніх учителів початкової школи засобами ІМ

Смирнова О.М. Особливості підготовки студентів педагогічного коледжу до формування творчої особистості учнів початкової школи

Собко Н.В. Використання видів комунікативної гри в процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи

Соломаха А.В. Концепт «вторинна мовна особистість» в теорії та методиці навчання іноземних мов

Чернігівська Н.С. Cтратегії навчання АМ студентів непрофільних спеціальностей (на базі навч. дисц. «Іноземна мова (поглиблене вивчення)»)





Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама