Смирнова О.М. Особливості підготовки студентів педагогічного коледжу до формування творчої особистості учнів початкової школи

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Смирнова Ольга Миколаївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра Кафедра початкової освіти та методик гуманітарних дисциплін Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті розкриваються особливості навчально-виховного процесу педагогічного коледжу; висвітлюються проблеми підготовки студентів ОКР «молодший спеціаліст» до формування творчої особистості учнів початкової школи.

Ключові слова: професійна підготовка, педагогічний коледж, студенти ОКР «молодший спеціаліст», творча особистість, формування творчої особистості, учні початкової школи.


В статье раскрываются особенности учебно-воспитательного процесса педагогического колледжа; освещаются проблемы подготовки студентов ОКУ «младший специалист» к формированию творческой личности учащихся начальной школы.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, педагогический колледж, студенты ОКУ «младший специалист», творческая личность, формирование творческой личности, ученики начальной школы.


The given article describes the peculiarities of educational and upbringing process in the pedagogical college. It also shows the problems in preparation of students of educational qualification level «junior specialist» in formation of creative individuality of elementary school pupils.

Key words: professional preparation, pedagogical college, students of educational qualification level «junior specialist», creative individuality, formation of creative individuality, elementary school pupils.

Зміст

Постановка проблеми

В умовах реформування системи вищої освіти, виведення її на рівень світових стандартів особливої уваги набуває професійна підготовка фахівців в умовах вищих навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації, зокрема коледжів.

Коледж є інноваційним багатопрофільним вищим навчальним закладом І – ІІ рівнів акредитації, який здійснює професійну підготовку відповідно до ОКР «молодший спеціаліст» у поєднанні з наданням повної загальної середньої освіти." Унікальність навчання в коледжі полягає саме в об'єднанні системи школи і вищого навчального закладу в одне ціле. По-перше, у коледжі існує кураторська система (аналог класного керівництва), що дозволяє постійно підтримувати зв'язок з батьками студентів, швидко реагувати на проблемні ситуації з навчанням чи поведінкою. Обовʼязковим є також проведення батьківських зборів для студентів всіх курсів навчання, водночас учні коледжу є повноправними студентами Університету, які користуються сучасною бібліотекою, комп'ютерними класами, легко переходять на лекційно-семінарську систему навчання, беруть активну участь у житті студентського самоврядування. Варто зазначити, що студентів коледжу навчають також висококваліфіковані викладачі, серед яких – кандидати наук, доценти та професори.

У навчально-виховному процесі педагогічного коледжу велика увага надається підготовці студентів – майбутніх вчителів початкової школи до роботи з учнями, адже молодший шкільний вік є періодом становлення здібностей особистості, бурхливих процесів і змін у її фізіології та психології. Саме в початковій школі вчителем мають створюватися сприятливі умови для всебічного розвитку молодшого школяра, розкриття його нахилів і здібностей. Пріоритетного значення в організації навчально-виховного середовища для формування творчої особистості набуває школа та вчителі початкових класів. Від професійної діяльності педагога значною мірою залежить творчий розвиток учня. З урахуванням цього, щоб допомогти студенту педагогічного коледжу знайти у собі творчий потенціал та формувати креативну особистість учня, необхідно забезпечити грунтовну підготовку, яка була б спрямована на здійснення творчої педагогічної діяльності. У контексті цього фахова підготовка студентів ОКР «молодший спеціаліст до ″формування творчої особистості молодшого школяра в умовах коледжу набуває особливого значення″ [4, с.48].

Аналіз досліджень

Ґрунтовне вивчення наукових джерел засвідчило, що проблема підготовки студентів ОКР «молодший спеціаліст» до формування творчої особистості учня початкової школи досліджується за різними науковими аспектами, тому що перед сучасною школою гостро постає проблема розвитку креативного мислення та творчих здібностей учнів.

Аналізуючи сучасний стан розвитку освіти, особливо її початкової ланки, маємо констатувати факт інтеграції педагогічної інноватики та історико-педагогічних підходів до проблеми розвитку творчих здібностей особистості молодшого шкільного віку. У цьому зв’язку особливої актуальності набуває спадщина українських педагогів, зокрема Г. Ващенка, І. Огієнко, С. Русової, Я. Чепіги. Загалом, розглядаючи спадщину І. Франка, у вимірі проблеми розвитку творчих здібностей, формування креативної особистості та загальної характеристики творчості, маємо акцентувати увагу на тому, що він зосереджував увагу на дослідженні психології відкриття, ролі свідомого і несвідомого в творчому процесі, асоціативної діяльності як творчості, місця наукової критики в явищах мистецтва. Відомий трактат письменника "Із секретів поетичної творчості" детальніше висвітлює означені явища [9].

Недаремно В.О. Сухомлинський, стверджуючи, що навчання має стати для учня джерелом інтересу та духовного збагачення, зазначав: «Думка учня початкових класів невід'ємна від почуттів і переживань, особливо сприймання навколишнього світу, – це вимога, що висувається законами розвитку дитячого мислення» [8, с. 62].

Розвиток особистості дитини, як зазначає О.Я. Савченко, полягає в якісній зміні її діяльності. Таке розуміння розвитку передбачає ″повноцінне включення дітей на кожному віковому етапі в усі доступні їм види діяльності, а не лише в навчальну. Дуже важливо, щоб при цьому забезпечувалась активна позиція дитини, стимулювалися її творчість, потреби в засвоєнні нових знань і способів дій″ [7, с. 317].

Зокрема С.М. Мартиненко, досліджуючи означену проблему, наголошує, що для формування творчої особистості в умовах загальноосвітнього навчального закладу необхідно "створити належні педагогічні передумови для розкриття індивідуальних особливостей кожного учня, задоволення навчальних потреб, використовувати особистісно зорієнтований підхід до організації педагогічного процесу задля ефективного навчання, розвитку та виховання кожного учня" [6, с. 22].

Цей аспект завжди був у полі зору вчених, а саме фізіологів, психологів і педагогів (Ш. Амонашвілі, Б. Ананьєв, Ю. Бабанський, Д. Богоявленська, Л. Божович, Л. Виготський, П. Гальперін, Дж. Гілфорд, Ю. Гільбух, В. Давидов, Г. Костюк, Б. Коротяєв, О. Кочерга, Н. Лейтес, І. Лернер, О. Леонтьєв, Г. Люблінська, О. Матюшкін, В. М’ясищев, О.Я. Савченко, М. Скаткін, Ч. Спірмен, В.О. Сухомлинський, К. Тейлор, Б. Теплов, Г. Щукіна та інші).

У психолого-педагогічній літературі дослідниками (І.Д. Бех, Л. Божович, Л. Виготський, Х. Гарднер, Г.С. Костюк, О. Кочерга, В. Крутецький, О. Леонтьєв, А. Матюшкін, В. Моляко, Я. Пономарьова, С. Рубінштейн, С.О. Сисоєва, В. Сухомлинський, В. Шадриков, Г. Щукіна) визначено основні умови розвитку творчих здібностей; виявлено специфіку впливу різних засобів виховання на розвиток творчих здібностей молодших школярів, визначено особливості прояву їх творчих здібностей в ігровій діяльності. Психофізичною основою творчих здібностей є біологічні, природні, вроджені, природжені, спадкові, надбані, соціальні чинники, вивченням яких займались К. Альбуханова, Ф. Гонобалін, Ю. Гільбух, О. Кочерга, В. Крутецький, Н. Лейтес, В. Паламарчук, К. Платонов, С. Рубінштейн, Л. Уманський, М. Холодна та інші.

Зокрема нагального розв'язання потребує проблема підготовки молодших спеціалістів в умовах педагогічного коледжу до формування творчої особистості молодшого школяра.

Постановка мети дослідження

Розкрити особливості підготовки молодших спеціалістів в умовах педагогічного коледжу до формування творчої особистості учнів початкової школи.

Виклад основного матеріалу

Як засвідчує аналіз теоретичних джерел і практичного досвіду, навчити творчості неможливо, бо в педагогіці не існує універсальних рецептів для цього. Творчу особистість можна розвивати, використовуючи елементи проблемного та розвивального навчання, але наявність знань зовсім не забезпечує основу для творчості. Так, Дж. Стігер з’ясував, що ″високий рівень розумових здібностей є необхідною умовою для творчості, але недостатньою. Обов’язковою, на його думку, є інтелектуальна незалежність, виняткова допитливість, значна гнучкість під час зіткнення з будь-якими проблемами″ [1,с. 65].

Український психолог В. Моляко, розкриваючи сутність творчості з позиції психології, зазначає, що під творчістю розуміють ″процес створення чогось нового для даного суб’єкта, тому зрозуміло, що творчість у тій чи іншій формі не є талантом «обраних», вона доступна кожному″ [3, с. 54].

Заслуговують на увагу також погляди на творчість відомих учителів-практиків, зокрема Ш. Амонашвілі, В. Сухомлинського, В. Шаталова.

В.О. Сухомлинський визначав творчість як ″своєрідну сферу духовного життя, самоствердження, коли розвивається самобутність і індивідуальність кожної дитини″ [8, с. 37].

А. Захаренко розглядає творчість школярів як ″особливу якісну і одночасно громадську сферу, оскільки результати її безпосередньо звернені до особистості учня, впливають на захоплення процесом пізнання, виховання потреби трудитися, високих моральних якостей″ [2, с. 7].

Підготовка молодших спеціалістів до формування творчої особистості учня є цілісним процесом, складовими якого є професійне спрямування студента на творчий розвиток учнів, формування знань з теорії і практики організації творчої діяльності молодших школярів, оволодіння відповідними методиками та технологіями розвитку творчих здібностей учнів.

Підтримуючи думку науковців С.М. Мартиненко, Л.Л.Хоружої, вважаємо, що формування освіченої та творчої особистості, здатної до навчання впродовж життя, реформування фахової підготовки в вищій ланці освіти, формування готовності до самоосвіти є основними чинниками процесу професійної підготовки [5].

Першою особливістю підготовки молодшого спеціаліста в умовах педагогічного коледжу є створення педагогами емоційно-позитивного середовища під час навчальних занять, особливо пов'язаних із творчим розвитком учнів, оволодіння студентами інтелектуальних, організаційних та комунікативних умінь з формування творчої особистості учня. Для створення емоційно-позитивного середовища викладачі мають наповнювати навчально-виховний процес відповідною інформацією, використовувати проблемний виклад начального матеріалу, активні форми і методи навчання (ділові ігри, мозкові атаки, кейс-стаді), дискусії, методи заохочення й похвали, встановлювати правила спілкування, здійснювати індивідуальний підхід до студентів, самостійну пізнавальну та науково-дослідницьку роботу з урахуванням потреб та інтересів молодших спеціалістів, які б надавали змогу формувати у них мотивацію та інтерес до здійснення професійної діяльності, зокрема, щодо формування творчої особистості учня початкової школи. У процесі створення творчої атмосфери закладаються основи професійної спрямованості майбутніх учителів, мотиви та цінності, пов'язані з практичною діяльністю.

Наступною особливістю є збагачення змісту професійної підготовки системою понять і способів діяльності щодо розвитку творчих здібностей учнів. Фахова підготовка студента ОКР «молодший спеціаліст» до формування творчої особистості учня має здійснюватись шляхом спрямування дисциплін психолого-педагогічного циклу на відповідну теорію і практику навчання. Не збільшуючи обсягу навчального навантаження, необхідно внести додаткові зміни до змісту годин низки дисциплін, а саме: включення в зміст курсу «Загальна психологія» тем, де розкривається сутність і зміст понять «творчі здібності», «творча діяльність», «творче мислення», роль інтуїції у творчому процесі; у зміст курсу «Педагогіка» – системи понять про розвиток творчої особистості учня, форми і методи її розвитку; в зміст курсу «Історія педагогіки» – тем, у яких розглядається історики-педагогічний аспект проблеми; в зміст курсів «Методики викладання фахових дисциплін» – методів і прийомів формування творчої особистості молодшого школяра.

Третьою умовою формування готовності майбутніх вчителів до розвитку творчих здібностей молодших школярів є системне застосування викладачами активних і інтерактивних методів навчання, які забезпечують формування операційного компонента досліджуваної готовності. Інтерактивні технології сприяють оволодінню практичними навичками, розвивають компетентність і здібності, пов'язані з комунікацією, творчим і критичним мисленням, інтуїцією.

Четвертою особливістю підготовки студентів коледжу до формування творчої особистості молодшого школяра є підготовка їх до запровадження відповідних зазначеній меті методів, прийомів, форм педагогічної діяльності. У професійній підготовці молодших спеціалістів важливе місце займають методики викладання різних навчальних предметів. Саме у процесі проведення занять із фахових методик вирішуються спеціальні завдання підготовки майбутніх учителів до формування творчої особистості молодшого школяра. На практичних заняттях має відбуватися детальна робота щодо засвоєння активних методів навчання. На практичних заняттях молодші спеціалісти мають навчатися складати конспекти уроків із застосуванням проблемних, частково-пошукових, пошукових, дослідницьких та евристичних методів навчання.

Робота щодо формування знань і вмінь застосовувати творчі задачі чи завдання, проблемні, дослідницькі, евристичні методи навчання, на нашу думку, має здійснюватися поетапно. Спочатку навчання молодших спеціалістів відбувається за допомогою зазначених методів на різних предметах професійно-педагогічної підготовки. Наступним кроком на практичних заняттях з фахових методик проводиться робота з формування вмінь застосовувати активні методи навчання. Наприкінці одержані знання і вміння студенти закріплюють у процесі проходження педагогічної практики, в базових загальноосвітніх навчальних закладах.

Наступною особливістю підготовки студентів коледжу до формування творчої особистості молодшого школяра є оволодіння ними методами психолого-педагогічного діагностування творчих здібностей молодших школярів. Викладачі мають формувати у студентів уміння проводити педагогічну діагностику рівнів сформованості творчих здібностей молодших школярів, складати на її основі психолого-педагогічну характеристику на учня та оперувати нею під час організації та проведення уроку.

Оволодіння методами педагогічного оцінювання рівнів творчих здібностей учнів допоможе студентам розкривати як сильні, так і слабкі сторони інтелектуальної діяльності школярів, виявляти зону їх найближчого розвитку, без чого неможлива організація творчої діяльності учнів.

Висновок

Нами встановлено, що формування творчої особистості учня початкової школи досліджується за різними науковими аспектами, тому що перед сучасною школою гостро постає проблема розвитку креативного мислення та творчих здібностей особистості. Важливого значення в організації освітнього середовища для формування творчої особистості належить школі, зокрема вчителю початкових класів. Для того, щоб допомогти студенту педагогічного коледжу – майбутньому вчителю початкової школи розкрити у собі творчий потенціал для формування творчої особистості учня, необхідно забезпечити ефективне, змістовне наповнення професійної підготовки вже першого курсу навчання. Визначені умови, за яких навчання студентів ОКР «молодший спеціаліст» стане ефективнішим, дають змогу зробити висновки про багатогранність проблеми і широкий спектр її вирішення.

Список використаних джерел

  1. Гилфорд Дж. Творческий поиск / Дж. Гилфорд. – М.: Наука, 1999. – 124с.
  2. Захаренко О. Творчі таємниці вчителя/ О.Захаренко // Початкова школа. – 1998. – № 3. – С.5-8.
  3. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень /За ред. В.Моляко, О.Музики. – Житомир: Вид-во Рута, 2006. – 320с.
  4. Луценко Л. Кожна дитина талановита / Л. Луценко // Почат. шк. – 2010. – №3. – C.48–49
  5. Мартиненко С.М. Лекції із загальної педагогіки : навч. посіб. / С.М. Мартиненко, Л.Л. Хоружа. – 4-е вид., стер. – К. : КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2005. – 138 с.
  6. Мартиненко С.М. Як формувати творчу особистість учня // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2006. – № 23–24. – С. 22–24
  7. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: підручн. – К.: Грамота, 2012. – 504с.
  8. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. Вибрані твори / В. О. Сухомлинський. – К.: Рад. шк., 1988. – 304 с.
  9. Франко І. Літературно критичні статті [електронний ресурс]. – Режим доступу: ttp://nb.ru/SU/ UKRAINA/FRANKO/litkrit.txt

ВІСНИК ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ [Електронний ресурс] Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. – Випуск 13. – К., 2013. – Режим доступу до збірника : http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_13

Titulka visnyk 13 w200.jpg


Рекомедовано до видання Вченою радою
Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка
(Протокол № __ від _________ 2013р.)

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Безпалько Ольга Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);

Бєлєнька Ганна Володимирівна, доктор педагогічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи, завідувач кафедрою дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;

Іванов Олександр Володимирович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;

Побірченко Неля Антонівна, доктор психологічних наук, Провідний науковий співробітник НДЛ освітології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Сєргєєнкова Оксана Павлівна, доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедрою загальної, вікової та педагогічної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Чернобровкін Володимир Миколайович, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедрою психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка;

Бакланов Костянтин Володимирович, кандидат педагогічних наук, професор, декан факультету соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;

Веретенко Тетяна Григорівна, кандидат педагогічних наук, професор завідувач кафедрою соціальної педагогіки та корекційної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;

Прокопович Євгеній Михайлович, кандидат медичних наук, доцент кафедри практичної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Юрченко Віктор Іванович, кандидат психологічних наук, доцент, директор Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);

Мартиненко Світлана Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою початкової освіти та методик гуманітарних дисциплінПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;

Котенко Ольга Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов і методик їх навчанняПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;

Гріньова Ольга Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психологіїПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка.


© Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка, 2013
© http://www.psyh.kiev.ua, 2013


Запрошуємо Вас презентувати науковій Інтернет-спільноті свої пошукові доробки
Вимоги до оформлення статті


ЗМІСТ

Передмова

Артемова Л.В. Актуальні проблеми виховання дітей в поліетнічному дошкільному навчальному закладі

Безух Ю.С. Основні чинники розвитку іншомовної компетентності майбутнього вчителя початкової школи

Веклич Ю.І. Зберігання культурно-історичної інформації країни, мова якої вивчається, у контексті прояву її кумулятивної функції

Гарбуз М.В. Формування навчальної мотивації у студентів першого курсу педагогічного коледжу

Горєлова В.В. Основні інноваційні тенденції у сучасній лінгводидактиці як методолог. основи навчання іноземних мов у початковій школі

Дениско С.М. Підготовка майбутнього вчителя англійської мови у ПШ до формування лексичної компетентності: традиції та інновації

Задерилова С.В. Засоби, що сприяють розвитку іншомовної компетентності учнів початкової школи

Квятковська Ю.А. Дії-інваріанти як основа конкретизації методичних умінь вчителя початкової та середньої школи

Коваленко Л.В. До проблеми мовної підготовки студентів - майбутніх учителів початкової школи

Кошарна Н.В. До проблеми мовної освіти в Україні в контексті підготовки вчителя іноземної мови

Лавриненко Д.Г. Використання вчителем англійської мови сучасних технологій навчання у початковій школі

Лагутіна А.К. Формування ІКК на основі інтерактивної діяльності в контексті Європейської інтеграції в умовах багатопрофільного інституту

Лисенко Г.В. Формування соціокультурної компетентності студентів у процесі вивчення іноземної мови

Лобода О.В. До проблеми формування іншомовної методичної компетентності майбутніх вихователів дошкільної освіти

Лук'янчук С.Ф. Підготовка майбутніх учителів в університетах США до професійної діяльності в полікультурному шкільному середовищі

Метелюк В.І., Марченко О.В. Національний характер: консерватизм і зміни

Павлюк Р.О. Інформаційна компетентність у структурі сучасної лінгводидактики

Петрик Л.В. Викладач іноземної мови ВНЗ у процесі формування творчої особистості студента

Руднік Ю.В. Іншомовна освіта вчителів Фінляндії

Самойленко К.В. Навчання технології спілкування засобами англійської мови майбутніх учителів ІМ в початковій та середній школі

Ситник О.І. Мовна освіта в контексті освіти дорослих в Ірландії

Сінельник І.П. Виховання толерантності як компоненту полікультурної компетенції майбутніх учителів початкової школи засобами ІМ

Смирнова О.М. Особливості підготовки студентів педагогічного коледжу до формування творчої особистості учнів початкової школи

Собко Н.В. Використання видів комунікативної гри в процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи

Соломаха А.В. Концепт «вторинна мовна особистість» в теорії та методиці навчання іноземних мов

Чернігівська Н.С. Cтратегії навчання АМ студентів непрофільних спеціальностей (на базі навч. дисц. «Іноземна мова (поглиблене вивчення)»)





Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама